У публіцистичній літературі можна зустріти думку, що європейська система вищої освіти в Європі в епоху Середньовіччя перебувала на рівні незрівнянно більш високому, ніж у Русі. Так, журналіст і історик Н. Усков у заключній частині своєї історико-публіцистичної роботи “Чому Росія відстала від Європи” пише: “Середньовічна система освіти, що оформилася вже в епоху Каролінгів у VIII–IX ст., сходила до позднеантичному канону […] нічого подібного на Русі ніколи не було і бути не могло. Вона перебувала за межами pax romana. Російська античність — це дрімучий непролазный ліс, який і в XIV ст. відроджувати було нерозумно”. До висновку про повну відсталості системи освіти в Давній Русі також приходить в своїй статті “Чому перший російський університет відкрився більш ніж на 500 років пізніше, ніж університети Європи?” учений і публіцист Ю. Магаршак.
Подібні твердження будуються на двох спірних передумовах. З одного боку, прихильники концепції “дрімучої Русі” вважають, що європейський університет зразка XI-XIII ст. – це установа вищої освіти, порівнянну по своїй суспільній ролі з сучасними вищими навчальними закладами, з іншого боку, вони стверджують, що середньовічна Русь у відношенні освіти просунутого рівня була остаточно відсталою. Спробуємо розібратися, що представляли собою європейські навчальні заклади цієї епохи і яка система освіти існувала в ті часи на Русі.
