Гіпертиреоз: лікування, причини, симптоми, діагностика, наслідки

Гіпертиреоз – небезпечна хвороба щитовидної залози, яка проявляється в її надмірній функції, тобто обумовлюється підвищеним виробленням гормонів. Вона провокує прискорення процесів метаболізму в організмі. У групу ризику потрапляють в основному жінки у віці 30-50 років, так як у них більш тісний взаємозв’язок нервової та ендокринної систем організму. Гіпертиреоз за МКБ 10 має код Е 05.0. Особливий вплив на виникнення хвороби надають негативні емоції, постійні переживання, стрес, психічні травми.

Класифікація порушення

Захворювання гіпертиреоз підрозділяється на кілька форм:

  • субклінічна;
  • маніфест;
  • ускладнена.

Субклінічна форма характеризується підвищеною концентрацією гормонів у крові. Визначити таку хворобу досить складно, так як у неї відсутні клінічні прояви. В основному подібна патологія виявляється при проведенні лабораторних досліджень. Найчастіше зустрічається субклінічний гіпертиреоз у літніх жінок, які протягом тривалого часу страждають від багатовузлового зоба. Іноді ця форма зустрічається у людей, які пройшли лікування тиреотоксикозу. При цьому відсутні ознаки, але зберігаються зміни гормонального фону. На тлі перебігу хвороби спостерігається порушення роботи серцевого м’яза і нервової системи. Крім того, можуть виникати патології печінки, які можна усунути при проведенні правильного лікування.

Аутоімунний тип порушення являє собою запалення щитовидної залози. Виникає воно в результаті порушень в роботі імунітету, що часто буває на тлі онкології. Тиреотоксикоз – стан, спровоковане постійним підвищенням рівня гормонів щитоподібної залози. Подібний стан може виникати і при вагітності.

Медикаментозний гіпертиреоз виникає в результаті прийому гормональних препаратів, що стимулюють щитовидну залозу. Крім того, лікарі виділяють кілька стадій гіпертиреозу, кожна з яких має свої певні клінічні прояви та особливості перебігу.

Причини виникнення

Існують різні причини гіпертиреозу, однак найчастіше хвороба виникає на тлі інших хвороб щитовидної залози. Серед найпоширеніших факторів можна виділити такі:

  • дифузний токсичний зоб;
  • вірусне і запальне ураження щитоподібної залози;
  • безконтрольний прийом гормональних препаратів.

До причин гіпертиреозу можна віднести наявність вузлового зоба. Локальні ущільнення щитовидної залози впливають на підвищення її активності і вироблення гормонів. Хвороба може виникати і внаслідок наявності різних новоутворень, а також токсичних аденом. У групу ризику потрапляють жінки, у яких в роду є випадки захворювань щитовидки.

Основна симптоматика

При гіпертиреозі симптоми багато в чому залежать від того, наскільки довго хвороба триває і які саме органи вона вразила. Найбільш яскравою ознакою є прискорення процесів метаболизмов і схуднення при нормальному апетиті. Все це супроводжується:

  • порушенням роботи кишечника і шлунка;
  • частими проносами;
  • збільшенням печінки.

Обов’язково потрібно провести лікування, якщо симптоми гіпертиреозу стають більш вираженими і впливають на серцево-судинну систему. При цьому додатково можуть спостерігатися ознаки, пов’язані з порушенням нервової системи і психіки. Зокрема, до них можна віднести:

  • занепокоєння;
  • надмірне перезбудження;
  • дратівливість;
  • схильність до паніки;
  • підвищену стомлюваність.

Іноді на тлі цього може розвиватися діабет, порушується теплообмін і розвивається повна непереносимість тепла. На тлі перебігу хвороби шкіра стає більш сухою, волосся і нігті – тонкими і ламкими, з’являється задишка. Може спостерігатися атрофія м’язів, кістки стають крихкими, виникає слабкість і ломота у всьому тілі, і хворий швидко стомлюється. У жінок можуть спостерігатися проблеми з менструацією, безпліддя. Чоловіки страждають від проблем з потенцією. Також може відзначатися порушення зору, головний біль, запаморочення, набряклість ніг.

Проведення діагностики

Діагноз “гіпертиреоз” встановлюється на основі анамнезу і скарг пацієнта. Крім того, може знадобитися цілий ряд лабораторних досліджень, таких як:

  • визначення рівня гормонів;
  • підрахунок кількості антитіл;
  • радіоактивне сканування залози;
  • томографія.

На основі цього можна поставити правильний діагноз і підібрати найбільш адекватне комплексне лікування, яке допоможе позбутися наявної симптоматики.

Особливості лікування

Лікування гіпертиреозу передбачає застосування декількох різних засобів і методик, серед яких потрібно виділити такі:

  • консервативні;
  • хірургічні;
  • радиойодтерапия.

В залежності від особливостей перебігу хвороби, віку пацієнта, непереносимості ліків, а також наявності інших хвороб підбирається тактика терапії. За допомогою засобів консервативного лікування можна досягти пригнічення вироблення гормонів. Крім того, додатково вимагається проведення симптоматичної терапії, пов’язаної з ураженням інших органів.

Медикаментозне лікування

Для лікування гіпертиреозу застосовують різні медикаментозні препарати. В основному вони використовуються при легкому перебігу хвороби. У запущених і дуже складних випадках медикаменти призначаються для підготовки організму до хірургічного втручання.

За допомогою ліків можна зменшити активність щитовидної залози і кількість вироблюваних гормонів. Ендокринологи часто призначають препарати антитиреоидной спрямованості, які сприяють зменшенню вироблення тиреоїдних гормонів. До таких ліків можна віднести «Тирозол», «Метилтиоурацил», «Тимазол».

Приймати лікарські засоби потрібно до тих пір, поки функціонування щитовидки не стане нормальним. Регулярно проводиться контроль за допомогою аналізу крові, щоб визначити рівень гормонів. Якщо немає ніяких ускладнень, то після застосування високої дози ліків, спрямованих на нормалізацію функціонування щитовидки, покращення самопочуття спостерігається вже через 4-5 тижнів.

Лікування повинно тривати протягом приблизно 1 року. Після цього багато хворих відзначають стан ремісії. Щоб продовжити такий стан протягом тривалого часу, разом з антитиреоїдну препаратами призначають «Левотироксин». У деяких хворих можуть виникнути побічні прояви: знижується рівень тромбоцитів і лейкоцитів, а також виникає алергія.

Для усунення тяжких проявів хвороби може знадобитися прийом препарату «Карбімазол». Це ліки тривалої дії, тому часто застосовується в лікуванні гіпертиреозу. Крім того, воно стимулює перетворення гормонів, саме тому позитивно впливає на роботу щитовидної залози.

Застосування радіоактивного йоду

Лікування гіпертиреозу проводиться із застосуванням радіоактивного йоду. Хворі приймають 1 раз на добу у вигляді спеціального розчину або капсули. При попаданні в кров він відразу ж проникає в клітини щитовидної залози, зберігається там і руйнує зайві гормони. Радіоактивний йод призначають разом з основними медикаментозними засобами, що сприяють усуненню проблеми. Одним з переваг проведення такої терапії є можливість досягнення стійкої ремісії.

Лікування радіоактивним йодом засноване на його деструктивний вплив на тиреоциты. Ліки найбільш результативно впливає на самі активні клітини щитовидної залози. Ефект терапії триває до 4 тижнів. У результаті його застосування можна досягти зменшення розмірів цього органу і нормалізації вироблення гормонів. Варто відзначити, що, незважаючи на високу результативність застосування цього засобу, досягти повного одужання можна тільки у виняткових випадках. Часто виникає потреба проведення додаткових курсів терапії.

Східна медицина

На Сході вважається, що гіпертиреоз виникає в результаті неправильного ведення способу життя. Патогенез гіпотиреозу багато в чому пов’язаний з неправильним харчуванням, стресами, частим перебуванням на холоді, малорухливим способом життя. Східна медицина пропонує проведення терапії без застосування медикаментозних препаратів.

Спочатку доктор встановлює причину виникнення патологічного стану, визначає особливості організму пацієнта, його темперамент і характер. На підставі отриманої інформації підбираються необхідні фітопрепарати і процедури. Фітотерапія ґрунтується на застосуванні відварів і настоїв трав. Метою застосування таких засобів є відновлення обмінних процесів організму, зниження запалення, а також очищення крові. З допомогою фітотерапії можна вивести з організму надлишок слизу, яка утворюється в тканинах.

Завдяки стимуляції окремих точок, розташованих на тілі хворого, можна нормалізувати функціонування щитовидної залози. Подібна методика терапії застосовувалася на Сході багато тисяч років тому і сприяла лікування багатьох захворювань. Вона не тільки позитивно впливає на функціонування цього органу, але і нормалізує роботу нервової системи. Серед основних лікувальних процедур можна виділити такі:

  • прогрівання камінням;
  • розтирання;
  • східний масаж;
  • голковколювання;
  • гірудотерапія;
  • дієтотерапія.

Завдяки комплексу всіх цих процедур можна домогтися відновлення нормального функціонування щитовидної залози і багатьох інших систем організму.

Хірургічне лікування

Проведення лікування щитовидної залози шляхом хірургічного впливу призначається при:

  • наявність зоба великих розмірів;
  • виникнення рецидиву після консервативної терапії;
  • індивідуальній непереносимості деяких препаратів.

Вибір хірургічного лікування багато в чому залежить від особливостей протікання хвороби. Під час операції може проводитись видалення частини цього органу або в повному обсязі. Після цього може спостерігатися нестача тиреоїдних гормонів в організмі, саме тому потрібно гормонозаместітельная терапія.

Дотримання дієти

Обов’язково потрібно розуміти, що не можна вживати при гіпертиреозі, щоб не допустити виникнення рецидиву хвороби. Харчування має дуже важливе значення, тому їсти треба невеликими порціями. Потрібно намагатися не пропускати прийом їжі, так як це тільки посилить втома і слабкість.

Обов’язково потрібні вітаміни при гіпертиреозі, а також потрібно забезпечити потребу організму в енергії, тому споживана їжа повинна бути висококалорійної, особливо у випадку сильного зниження ваги. Обов’язково у звичному раціоні повинні бути присутніми фрукти і овочі. Додатково потрібно прийом полівітамінних комплексів. Це важливо не тільки для заповнення недоліків вітамінів, але і для профілактики виникнення порушень з боку серцевого м’яза, печінки, кісткової системи, які можуть бути наслідком надлишку гормонів.

Організм відчуває потребу в надходженні мінеральних речовин. Потрібно отримувати достатню кількість кальцію разом з їжею, щоб запобігти розвитку остеопорозу. Обов’язково потрібне постійне спостереження у ендокринолога, який зможе скорегувати харчування і підібрати правильне лікування, щоб запобігти ризик розвитку ускладнень.

Прогноз і наслідки

У легких випадках при проведенні правильно підібраною замісної терапії прогноз у дорослих в основному позитивний для життя і працездатності. При наявності ускладнень прогноз багато в чому визначається характером і тяжкістю наслідків. Прогноз багато в чому залежить від своєчасності лікування, якщо терапія була проведена пізно, то може спостерігатися серйозне психічне порушення.

При протіканні гипотиреоидной коми прогноз часто несприятливий. Серед основних причин смерті пацієнта в основному є серцево-судинна і дихальна недостатність. Працездатність багато в чому залежить від ступеня тяжкості перебігу хвороби. При легкій формі гіпертиреозу хворі можуть виконувати абсолютно будь-яку роботу, що вимагає мінімального фізичного та психічного напруження.

Пацієнти з важкою формою перебігу хвороби непрацездатні. Гіпертиреоз може призвести до порушення обмінних процесів, що може спровокувати збій у роботі практично всіх органів і систем, так як гормони щитовидної залози потрібні абсолютно всіх клітин, органів і тканин. Дуже часто він може маскуватися під інші хвороби.

Можливі ускладнення

Кожен пацієнт обов’язково повинен розуміти, чим небезпечний гіпертиреоз, і які ускладнення можуть бути при неправильному або несвоєчасному лікуванні. До основних ускладнень можна віднести захворювання серця або тиреотоксичний криз. Вони проявляються дуже гостро на тлі підвищеного рівня гормонів, миготливої аритмії, прогресування перебігу хронічних хвороб, а також підвищеного тиску.

Розвитку кризу сприяють надмірні фізичні навантаження, сильний стрес, гострі інфекційні захворювання. Симптоми кризи наростають поступово, так як на початковій стадії спостерігається лихоманка і сплутаність свідомості, поступово це призводить до стану коми і смерті хворого. Небезпечні наслідки гіпертиреозу характерні в основному для жінок.

Ця хвороба може негативно позначатися на перебігу обмінних процесів, провокуючи порушення функціонування різних органів і систем, оскільки всі тканини і клітини, організми залежні від гормонів щитовидки. Гіпертиреоз може спровокувати різні порушення, починаючи хронічною втомою і закінчуючи безпліддям.

Проведення профілактики

Профілактика гіпертиреозу досить проста. Важливо систематично проходити обстеження, гартувати організм, уникати дії сонячних променів, а також правильно харчуватися. Якщо пацієнт входить у групу ризику виникнення ендокринних хвороб, потрібно проводити динамічне обстеження цього органу за допомогою УЗД, а також здавати аналізи на визначення рівня гормонів.

Лікарі рекомендують звернути увагу на роботу імунітету, так як часті простудні хвороби і різного роду інфекції провокують виникнення патологічних аутоімунних процесів. Своєчасна і якісна корекція гіпертиреозу дає досить сприятливий прогноз на одужання і допомагає зменшити частоту виникнення рецидивів. Обов’язково потрібно забезпечити правильне харчування, споживаючи продукти з достатнім вмістом йоду. Крім цього, важливо займатися спортом і загартовуватися.

Гіпертиреоз при вагітності

Гіпертиреоз під час виношування дитини може бути перехідним. Це пов’язано з фізіологічними особливостями протікання вагітності і проходить не пізніше 16-го тижня. Серед основних ознак такого стану можна відзначити такі:

  • мінливий настрій;
  • невелике підвищення температури;
  • непереносимість жари;
  • невелика втрата ваги;
  • почастішання серцебиття.

Всі ці ознаки дуже складно відрізнити від звичайного протікання вагітності. Саме тому, якщо жінка втрачає вагу в перші тижні вагітності, їй зазвичай призначають дослідження крові на гормони щитовидної залози. Особливого лікування не потрібно, але при цьому за жінкою потрібно постійно спостерігати, щоб не пропустити ознаки токсичного зобу.