Катаральний езофагіт: симптоми, лікування і наслідки

Катаральний езофагіт – найбільш поширена форма запалення слизової оболонки стравоходу, яка характеризується поверховим ураженням і чітко вираженою гіперемією.

Згідно популярному думку, це явище виникає у багатьох людей із-за вживання дуже гострою або гарячої їжі, яка згубно впливає на травні органи. Але з усіх патологій цієї системи саме катаральний езофагіт зустрічається найчастіше. А причиною тому служать, як правило, не тільки вольності в харчуванні, але і хвороби прилеглих органів та інфекції інших відділів травного тракту.

Опис

Катаральний езофагіт – що це і як лікувати? Відповідь на це питання ви можете отримати, ознайомившись загалом з кількома абзацами корисної інформації.

З-за довготривалого хімічного або фізичного травмування слизової оболонки стравоходу у кожної людини може виникнути катаральний езофагіт. Ця патологія може протікати в хронічній і гострій формі. Остання, зазвичай, є наслідком різкого агресивного впливу на стравохід. А ось хронічна форма патології розвивається із-за постійного шкідливого впливу на оболонку.

Нерідко цього захворювання супроводжує маса інших хвороб травної системи. Зазвичай в групу ризику потрапляють люди різної статі і віку, які схильні до регулярного вживання спиртних напоїв і неправильного способу харчування.

Крім усього іншого, катаральний езофагіт може володіти різною локацією: він цілком здатний охоплювати весь стравохід або ж тільки віддалений його кінець, наближений до шлунку. Сьогодні найбільш поширений саме останній вид патології.

Причини захворювання

Запальний процес, що зароджується на слизовій оболонці стравоходу, – досить часте явище. Це своєрідна реакція організму на ушкодження, які його не влаштовують. У більшій чи меншій мірі кожен день всі люди піддаються впливу чужорідних для травного тракту агентів. До таким можна віднести:

  • вірусні та бактеріальні інфекції;
  • медикаменти, які погіршують захисні властивості стравоходу;
  • регулярні стреси;
  • надто гарячі та гострі страви, занадто суха їжа, алкоголь і міцні напої, які вживають натщесерце.

У деяких випадках гостра форма патології виникає із-за збою в рухової активності стравоходу, а також недостатності або стенозу, який порушує захисні властивості оболонки. Крім усього іншого, причиною езофагіту може стати патологічне утворення в черевній порожнині, всілякі фактори, які підвищують внутрішньочеревний тиск і навіть вагітність.

Особливості

При різній інтенсивності впливу шкідливих елементів оболонки реагують по-різному. Так що це – катаральний езофагіт і як лікувати його? Це патологічний стан стравоходу, якому властиво виникнення запалення. В ураженому місці слизова піддається набряклості, а під час обстеження стають чітко помітними почервоніння, які ще називаються гіперемією. Загалом, це нормальна реакція організму на всілякі незручності – таким чином може відповідати будь-яка тканина.

У нормальному стані здоровий стравохід має рожевим кольором і невеликою кількістю складок. Якщо ж людина хворіє катаральним езофагітом, його слизова оболонка вкрита плямами яскраво-червоного відтінку, при цьому сама тканина значно збільшена в розмірах.

Що таке рефлюкс-езофагіт?

Це ще один різновид захворювання. Із-за недостатності кардії катаральний езофагіт розвивається найчастіше у нижнього сфінктера, який виконує завдання своєрідного бар’єру між стравоходом і шлунком. Для цього виду патології характерний викид кишкового вмісту назад внаслідок рефлюксу. Стравохід містить лужне середовище, а шлунок – кислотну, яка згубно впливає на слизові оболонки інших органів.

Які можуть бути причини такого явища, як рефлюкс?

  • Підвищення тиску усередині черевної порожнини через носіння занадто тугий одягу, різких нахилів вперед після прийому їжі, великої ваги і вагітності.
  • Довільне ослаблення м’язів сфінктера.
  • Нездорове харчування.
  • Різноманітні патології травної системи: наприклад, гастрит або виразка.
  • Післяопераційні пошкодження кардії.
  • Грижа в області діафрагми.
  • Пухлини в черевній порожнині.
  • Інфекційні хвороби хронічного характеру.
  • Желчнокаменное захворювання.

Симптоми катарального езофагіту

При розвитку цієї патології болісний процес відчутний далеко не завжди. Найчастіше захворювання до виникнення будь-яких ускладнень зовсім ніяк себе не проявляє. До того ж ознаки катарального езофагіту настільки рідкісні, що з них досить-таки складно виявити хворобу.

Фахівці кажуть про найбільш частих симптомів захворювання, допомагають вчасно встановити діагноз.

  • Відчуття печіння в області грудей, що виникає після прийому їжі. Найбільше печія турбує пацієнта після вживання сухої та гострої їжі. У деяких випадках це всього лише відчуття дряпання або легкого дискомфорту в горлі.
  • Біль в області грудей, яка обумовлена різкими спазмами м’язів стравоходу.
  • Надлишок слини в якості захисної реакції організму на викид кислотного вмісту шлунка назад.
  • Регулярно з’являється нудота і блювота.
  • Відрижки і печії.
  • Утруднене ковтання.
  • Іноді біль може віддавати в ділянку між лопатками, а також в область щелепи або шиї.
  • У дітей захворювання можна виявити, помітивши часту блювоту молоком або відрижка повітрям.

Діагностика

Для постанови діагнозу катаральний езофагіт необхідно пройти декілька важливих досліджень:

  • эзофагоскопию;
  • аналіз рівня рН;
  • обстеження рухової функції стравоходу;
  • рентгенографію пошкодженого органу.

Для того щоб з точністю діагностувати цю патологію, необхідно здійснити ретельний збір анамнезу та оцінити клінічну картину. При призначенні езофагоскопа фахівець повинен обов’язково уточнити наявність протипоказань до цієї процедури. До речі, сама маніпуляція передбачає дослідження внутрішньої частини стравоходу.

Терапія

Лікування катарального езофагіту має бути призначено залежно від загальної клінічної картини, перебігу хвороби та вираженості видозмін слизової оболонки. Як правило, застосовується консервативна терапія. Патологія вимагає оперативного втручання тільки тоді, коли ускладнення призводять до занадто небезпечним для життя формами захворювання.

Починати лікування необхідно саме з правильного харчування. Дієта, рекомендована пацієнтам з підтвердженим діагнозом езофагіт, складається з кількох основних пунктів:

  • Регулярне харчування маленькими порціями.
  • Останній прийом їжі повинен відбуватися не менше, ніж за 3 години до відходу до сну.
  • Меню на весь період терапії повинно включати виключно щадні страви, які не будуть дратувати слизову оболонку стравоходу. Необхідно повністю відмовитися від гострих і жирних страв, кави, алкогольних і газованих напоїв. Вживання мучного і солодкого теж необхідно скоротити.
  • Важливу роль відіграє вміла обробка продуктів. У меню повинні бути присутніми виключно варені і запечені страви, а також ласощі, приготовані на пару.

Кожному пацієнту призначається особлива дієта і спосіб харчування. Крім того, дуже важливо виключити наявні травмуючі фактори.

Варто сказати, що лікування езофагіту виявиться по-справжньому результативним тільки в тому випадку, якщо пацієнт буде насправді дотримуватися дієти і здорового режиму харчування.

Медикаментозна терапія

На перший погляд, езофагіт – це всього лише простий запальний процес, тому для лікування можна обійтися однією лише дієтою. При 1 ступеня катарального езофагіту правильного харчування та легкої коригування способу життя в цілому насправді буде цілком достатньо. Якщо ж неприємні симптоми дошкуляють хворого кожен день, не перестаючи турбувати його занадто довго після прийому їжі, маленькими змінами вже не обійтися. В такому випадку пора приступати до більш серйозного лікування. Крім дієти, пацієнтові призначають певні ліки:

  • Кошти, відновлюючи захист слизової оболонки від шлункового соку: наприклад, “Солкосерил”, відвар лляного насіння, альгінати.
  • Для швидкого і ефективного усунення печії можна скористатися антацидами після прийому їжі: наприклад, “Алмагель”, “Ренні”, “Маалокс”, “Фосфалюгель”.
  • У разі виникнення больових спазмів, з урахуванням показань і скарг пацієнта можуть бути призначені “Но-шпа” і “Папаверин” внутрішньом’язово.
  • Крім симптоматичної терапії, можуть застосовуватися медикаменти, які стабілізують надлишок шлункової кислоти. Такі засоби рекомендуються в обов’язковому порядку при рефлюкс-езофагіті. При цьому терапія повинна здійснюватися цілим курсом мінімально протягом місяця. Можна застосувати: “Пантопразол”, “Фамотидин”, “Омепразол”, “Лансопразол”.

Відповідну пацієнту схему лікування вибирають індивідуально, залежно від проявляються симптомів і переносимості діючих речовин препаратів. Крім того, курс терапії може включати також фізіопроцедури.

Лікування катарального езофагіту народними засобами

Число хворих, у яких виявляється таке захворювання, зростає з року в рік. Як правило, для корекції патологічного стану використовуються традиційні способи терапії, в тому числі, всілякі медикаменти і дієта. Але не слід забувати і про народному лікуванні катарального езофагіту, адже воно також часто виявляється ефективним. З допомогою простих рецептів можна дуже швидко і легко позбутися від неприємної симптоматики. У терапії при езофагіті народна медицина пропонує використовувати лляне насіння, олія обліпихи, сік алое, різні трави та мед. Але майте на увазі, що починати таке лікування слід виключно після консультації кваліфікованого гастроентеролога.

Щоб народна терапія дійсно пішла на користь, дуже важливо точно дотримуватися обраних рецептів та правильних дозувань. Крім цього, варто сказати, що лікування езофагіту виключно з допомогою простих рецептів категорично не рекомендується. Найкращого результату можна досягти, якщо грамотно поєднувати традиційні та народні методики.

Рослини при лікуванні

Найчастіше при езофагіті нетрадиційна медицина радить вдатися до використання трав – вони вважаються ефективним засобом у боротьбі з патологією і вкрай рідко викликають алергію. Для зняття неприємних симптомів можна скористатися:

  • мелісою;
  • м’ятою;
  • шипшиною;
  • ромашкою;
  • сосновими бруньками;
  • горобиною;
  • алое.

Насіння льону також володіють безліччю корисних властивостей, так що використовують його не тільки для лікування езофагіту, але і при різноманітних захворюваннях кишково-шлункового тракту. Але якщо, крім цієї патології, у пацієнта був виявлений гепатит або збої в роботі жовчного міхура, від прийому чудесного рослини слід відмовитися.

Солодке ласощі при лікуванні

Ще одним прекрасним продуктом, ефективно борються із запаленням слизової оболонки, є звичайний мед. Протягом доби необхідно з’їдати приблизно 50 грамів бджолиного речовини. Для прискорення процесу всмоктування пошкодженими тканинами мед можна розчинити в невеликій кількості теплої води.

Але дуже важливо уникати прийомів бджолиного продукту відразу після їжі. Бажано, щоб після трапези пройшло хоча б пару годин. І ще – дуже обережно слід ставитися до цього продукту людям, страждаючим від алергії. Дітям мед потрібно давати гранично акуратно.

Висновок

Незважаючи на поширеність катарального езофагіту, він потребує пильної уваги. Адже одного разу запущена хвороба здатна призвести до серйозних ускладнень: наприклад, кровотеч, а також виразок і звужень стравоходу. Саме тому після постановки діагнозу необхідно обов’язково пройти повноцінний курс терапії.