Коньяк “Лезгинка” має дуже непросту і насичену структуру. Процес його виробництва дуже складний, а всі його подробиці засекречені. Виробникові у результаті вдалося створити чудовий напій, який оцінили численні любителі коньяків. Про те, як виробляють цей коньяк, про історію заводу та про те, як відрізнити справжній коньяк від підробки, буде розказано в статті.
Виробництво коньяку
Виробництво коньяку “Лезгинка” – дуже складний і довготривалий процес, в якому використовуються особливі сорти винограду і спеціальне обладнання. Також потрібні майстри, які з філігранною точністю дотримуються весь технологічний процес.
Все починається з вирощування винограду. Для класичного коньяку використовують такі сорти, як “коломбар”, “треббіано” і “гренаш блан”. Найчастіше для виробництва коньяку “Лезгинка” використовують сорт “треббіано”, з нього виготовляють понад 90% коньяків.
Після збору врожаю виноград відправляють у спеціальні преси, які несильно розчавлюють ягоди. Отриманий виноградний сік заливають в ємності, що мають об’єм від 50 до 200 гектолітрів, в яких сік починає бродити. При цьому цукор не додається, можна додати тільки антисептики-антиоксиданти, кількість яких суворо регламентується. Контроль над процесом бродіння дуже строгий, так як від нього напряму залежить якість коньяку “Лезгинка”.
