Наказ Катерини II був складений особисто імператрицею як керівництво для спеціально скликаній з метою кодифікації і складання нового зводу законів Російської імперії Покладеної комісії, чия діяльність припадає на 1767-1768 рр. Проте не можна вважати цей документ лише практичної інструкцією. Текст Наказу увійшли роздуми Катерини про суть законів та монархічної влади. Документ демонструє високу освіченість імператриці і характеризує її як одну з яскравих представниць Освіченого абсолютизму.
Особистість імператриці
Уроджена Софія-Фредеріка-Амалія-Августа Ангальт-Цербстська (в православ’ї Катерина Олексіївна народилася в 1729 році в померанському Штеттині в родовитої, але порівняно бідній родині принца Християна-Серпня. З ранніх років вона виявляла інтерес до книг, багато думала.
Між німецькими князями та російською династією Романових з часів Петра I встановилися міцні родинні зв’язки. З цієї причини імператриця Єлизавета Петрівна (1741-1761) вибрала для спадкоємця престолу дружину саме з числа німецьких принцес. Майбутня Катерина II припадала чоловікові троюрідною сестрою.
Відносини між подружжям не склалися, спадкоємець відкрито зраджував дружині. У швидкості охолола до Катерини і імператриця. Не на користь їх відносин пішло і те, що Єлизавета відразу ж забрала до себе новонародженого сина Петра і Катерини, Павла, і фактично усунула мати від його виховання.
