Жовчний міхур є порожнистим органом, зовні нагадує грушу. Він складається з дна, тіла і шийки. Орган функціонує нормально лише в тому випадку, якщо відтік жовчі відбувається регулярно й рівномірно. Щоб ця умова дотримувалося, він не повинен бути деформований. В даний час все частіше при дослідженні органів черевної порожнини лікарями діагностується перегин жовчного міхура. Він може носити як вроджений, так і набутий характер. У будь-якому випадку, порушується скоротлива функція органу – жовч починає застоюватися. Закономірним результатом є виникнення серйозних захворювань. Щоб запобігти цьому, важливо звернутися до фахівця при появі перших тривожних симптомів.
Причини
В даний час В медицині існує 2 форми перегину жовчного міхура:
- істинна;
- придбана.
Розвиток вродженої патології починається в ембріональний період. На 5-му тижні вагітності в організмі плода одночасно формуються: жовчний міхур і його протоки, печінка та дванадцятипала кишка. На даному етапі майбутній орган максимально вразливий до впливу різних несприятливих факторів. В результаті пропорції можуть порушитися, за рахунок чого починає формуватися перегин жовчного міхура.
Як правило, при діагностиці захворювання лікарі виявляють фіксовану деформацію. Але жовчний міхур є порожнистим і досить рухомим органом, за рахунок чого локалізація і форма перегину може бути змінена. У цьому випадку лікарі називають його лабильным.
Деформація, набута в процесі життєдіяльності, може бути наслідком:
- Збільшення в розмірах жовчного міхура, правої нирки або печінки.
- Підвищеної ступеня рухливості органу (цей стан виникає через нетипового його розташування).
- Неправильної організації раціону харчування, коли вживання їжі у великих кількостях чергується з періодами голодування.
- Підняття важких предметів.
- Здійснення різких рухів.
- Практично повної відсутності фізичних навантажень.
- Опущення внутрішніх органів, яке може з’явитися у літніх людей зважаючи природних вікових змін.
- Надлишкової маси тіла.
- Зміщення органів у жінок у період вагітності. Дана причина досить рідко призводить до деформації. Найчастіше патологія просто вперше виявляється при проведенні стандартних діагностичних заходів.
Під впливом якого-небудь з перерахованих вище факторів або відразу декількох з’являється деформація. В залежності від її локалізації розрізняють наступні види перегину жовчного міхура:
Найбільш часто при діагностиці виявляється перегин шийки жовчного міхура. Але найбільш небезпечною для здоров’я вважається деформація тіла органу.