Кожен з нас щодня робить покупки. Продукти, одяг, засоби гігієни, прикраси, побутова техніка… В магазинній метушні не завжди вдається розгледіти якість товару, оцінити його крайню необхідність для себе особисто. Деколи ту чи іншу річ, ми купуємо лише тому, що сподобалася знижка на неї, а не сам продукт. І лише вдома, та ще по закінченні часу, настає прозріння. Перше, що приходить на розум: «Навіщо мені це?». Друге: «Як це повернути?».
Купили – не підійшло
У всьому, що стосується придбаного в будь-якій торговельній точці товару, навіть за допомогою Всесвітньої павутини, як покупець, так і продавець керуються законом «Про захист прав споживача». Небагато з нас знають її досконало, більшість – лише основні пункти про те, як можна здійснити повернення товару з недоліками, які на це відводяться терміни. І якщо продавець узяв свою продукцію назад, щоб провести експертизу, то керівництво торгової точки зобов’язана надати на час перевірки повноцінну заміну вилученої речі. В основному цими трьома статтями закону більшість споживачів і користуються.
Незнання його інших положень дозволяє недобросовісним продавцям безкарно збувати з рук залежаний або бракований товар. А жертвами їх неохайності стають покупці, які часто не знають, як захистити свої права. Якщо необхідно зробити повернення товару неналежної якості, то тут все набагато простіше, продавці часто навіть не сперечаються з споживачами їх продукції. Хоча бувають і винятки, особливо в невеликих торгових точках. Великі магазини дорожать своєю репутацією і намагаються зайвий раз не фігурувати у звітах Росспоживнагляду. А саме туди в процесі доведення справи до суду і стікаються всі відомості про порушення прав споживачів. Але от коли виникає необхідність здати в магазин якісний товар, але не підійшов за іншими критеріями, здійснити його повернення буває дуже складно.
