Прецесія земної осі й історичні епохи в астрології: особливості та цікаві факти

Безперервне зміщення земної осі для астрономів та астрологів вже давно не секрет. Це знання органічно вписується в їх наукову картину світу. На його основі будуються і коригуються різні теорії. В астрології виділяються історичні епохи розвитку Землі і людства. Саме рух осі планети обумовлює їх циклічність.

Що таке прецесія земної осі

Явище прецесії було відкрито грецький астроном Гіппарх ще у II столітті до н. е. в результаті порівняння координат зірок, визначених ним на підставі власних спостережень, з координатами цих зірок, встановленими грецькими астрономами Аристиллом і Тимохарисом за 150 років до нього. В астрономії під прецесією розуміється повільний рух осі обертання Землі по круговому конусу.

В “Енциклопедичному словнику юного астронома”, упорядник якого Н.П. Ерпылев, наводиться дуже простий і наочний приклад для сприйняття складного астрономічного явища. Щоб зрозуміти, що таке прецесія земної осі, Земля порівнюється з великим дзигою.

Земля як великий дзига

При спостереженні за обертанням вовчка можна помітити, що його вісь безперервно змінює положення в просторі і описує конічну поверхню. Це пояснюється законами обертального руху в умовах дії сил земного тяжіння.

Аналогічним чином, тільки дуже повільно, рухається і вісь обертання Землі. Це відбувається під впливом сил тяжіння Місяця і Сонця на екваторіальний надлишок. Земля трохи сплюснута, і тому біля екватора розташовано більше речовини, ніж біля полюсів. Період прецесії земної осі становить приблизно 26 000 років.

Зодіакальні ери

Прецесія земної осі й історичні епохи в астрології взаємопов’язані. А. Кудрявцев і Ст. Гужов в книзі “Теорія та історія астрологічних епох” описують таку епоху, як тривалий період, протягом якого проекція точки весняного рівнодення, що визначає місцезнаходження Сонця у цей день, потрапляє у певне зодіакальне сузір’я.

Внаслідок прецесії земної осі точка весняного рівнодення постійно рухається по екліптиці із швидкістю 50,3 кутових секунд в рік, що визначає в якийсь момент її перехід з одного зодіакального сузір’я в інше. Сузір’я нерівні по протяжності. Цим пояснюється різна тривалість відповідних їм епох, яка в середньому становить 2160 років.

Зміна епох не відбувається миттєво. Лише в масштабах історії це виглядає стрімким і революційним процесом. Під час перехідного періоду початок нової епохи зримо стає відчутним, коли в культурі вже накопичені кількісні зміни і вони починають трансформуватися у нову якість.

Закони і принципи епохи

Рух точки весняного рівнодення внаслідок прецесії землі по одному із зодіакальних сузір’їв визначає вплив відповідного знака на Землю і людство як переважаюча. На весь цей період характеристики знака виступають основними для всіх процесів, що відбуваються на планеті. Особливо це стосується суспільних процесів, оскільки в першу чергу подібне вплив позначається на менталітет людини.

Кожному регіону Землі відповідає певний знак зодіаку. Території, що знаходяться під впливом знака, керуючого епохою, найбільше відчувають на собі його силу. Там починають розвиватися і процвітати цивілізації, які у всіх своїх великих проявах віддзеркалюють внутрішню суть цього знака, будь то в міфології, релігії, символізм, культурі, науці, способі виробництва або структурі суспільства.

Будинки і знаки зодіаку, що визначають епоху

Для найбільш повної характеристики епохи, згідно А. Кудрявцеву і Ст. Гужову, необхідно враховувати вплив всіх 12 знаків зодіаку і 12 символічних астрологічних будинків, що відповідають за окремі сфери. І ті й інші в сукупності будуть визначати основні тенденції прояву людства в цілому.

Знак епохи буде відповідати символічного Першого Будинку, і його дія буде найбільш помітним як зовнішній вияв колективної людської особистості. Він буде визначати обличчя епохи, основні її зовнішні риси і прояви.

Також велике значення протистоїть знака, тобто відповідного точці осіннього рівнодення. Він буде відповідати символічного Сьомого Будинку глобального гороскопу. Він буде показувати устремління людства в період цієї епохи зовні і все те, що буде врівноважувати і протистояти проявам першого символу.

Подібна опозиція між “особистісними”, зовні помітними рисами людства і його прагненнями іноді може доходити до досить серйозного конфлікту. Тому при розгляді знаків, що визначають епохи, автори приділили особливу увагу також їх взаєминам з протилежними знаками.

Срвременность і епоха Риб

Початок епохи Риб традиційно зв’язується з зародженням і становленням християнської релігії, постигающей Бога через містичні одкровення і бачення. Знак Риб уособлює якесь вище знання, але не оформлене у систему, медитативний і інтуїтивне мислення, яке не прив’язане до конкретної логіці, а схильне вдохновениям і одкровень.

Рибам властиво мудре етичне прийняття всього і вся, що доходить часом до розрізнення добра і зла, що досить часто веде Риб до мрійливості, ілюзій і самообману. Нептун, перший управитель, надає численних проявів Риб забарвлення фанатизму, а Юпітер, другий управитель, часто спрямовує реалізацію цього фанатизму в області філософії і релігії. У той же час Юпітер надає Рибам великодушність, а Нептун неземну, надличностную, безумовну любов.

Протистоїть знаку Риб матеріально орієнтований знак Діви, керований Меркурієм. Діві характерно увагу до деталей, але не вистачає бачення системної нескінченності матеріальних явищ. Вона володіє яскраво вираженим прагненням розбирати всі матеріальні явища на деталі, а потім їх описувати в найдрібніших подробицях і систематизувати. Але вона не враховує властивості, придбані предметом за рахунок його системних зв’язків.

Антагонізм епохи Риб

Основою розвитку й одночасно трагедією епохи Риб виступає незбалансованість її внутрішніх протиріч, викликаних протистоянням знаків Риб і Діви. Риби, з властивою їм високою ступенем неоформленности в своїх проявах, на зовнішньому плані постійно поступаються вкрай формализованному знаку Діви, так що в кінці кінців, як вважають А. Кудрявцев і Ст. Гужов, період Риб практично перекривається впливом Діви.

Протягом усієї доби спостерігалася конфронтація духовності, ідеалізму і містицизму Риб з матеріалізмом і раціоналізмом Діви. Чергові спалахи релігійного фанатизму змінювали періоди атеїзму, широке поширення захоплень містикою – захоплення науковими дослідженнями. Саме в цю епоху виразно проявилося людське прагнення перевірити віру практикою, підкріпивши її матеріальними чудесами і знаменнями.

Проблема епохи полягала в постійному протиставленні науки і релігії, регулярні спроби використання наукових підходів і результатів для спростування релігійних істин. Паралельно з цим не припинялася боротьба всередині релігії, викликана дискусіями і суперечками з приводу релігійних правил і приписів. Антагонізм духовного і тілесного також є виразом цієї боротьби.

Поляризація епохи Риб стала причиною сильної поляризації і в методах пізнання навколишньої дійсності окремими людьми. Стала виразно помітна міжпівкульна асиметрія. Для одних людей характерно переважання правополушарного, образного мислення, для інших – левополушарного, абстрактного мислення. У першому випадку сильніше виявлено вплив знаку Риб, у другому – Діви. Поняття науки і мистецтва чітко розмежовуються між собою. В мистецтво об’єднуються всі знання людства в духовній сфері, повністю відкинуті наукою.

Під заступництвом ери Водолія

Сузір’я, на які припадає проекція точки весняного рівнодення внаслідок прецесії земної осі, змінюються неодночасно. Діва – більш протяжна сузір’я, ніж Риби, тому її вплив буде тривати початку епохи Водолія. У своєму чистому вигляді нова ера зможе проявити себе тільки коли точка осіннього рівнодення перейде в сузір’я Лева. А це буде ще дуже нескоро.

Знак Водолія управляється двома планетами. Перший його управитель – Уран, другий – Сатурн. З-за їх постійної боротьби Водолій являє собою нестійке поєднання непоєднуваного. У ньому виявляється єдність і протилежність уранических і сатурнических властивостей.

Знак Водолія символізує раптові, стрімко розвиваються події, несподівані повороти, поєднання несумісних речей, ірраціональність і, як наслідок, здаються абсурдність і алогічність дій. Також їм уособлюється руйнування усталених і застарілих явищ, яка зумовлює зародження нових, продовжують старе на новому рівні.

Яким насправді стане людське суспільство в еру Водолія, можна тільки припускати. Згідно авторам А. Кудрявцеву і Ст. Гужову, на території Росії знаходиться під управлінням Урану, тому процес трансформації буде досить актуальним для її подальшого розвитку.

Таким чином, людство плавно переходить на новий виток дуже масштабного циклу розвитку. І оскільки астрологічні епохи надають потужний вплив на менталітет людства, відповідно, сильних трансформацій можна очікувати в першу чергу в сфері свідомості.