Причини та ознаки рахіту у дитини

Було чимало випусків про ознаки рахіту у дітей у Комаровського, ця тема піднімалася і в спеціалізованих виданнях, науково-популярних журналах. Не раз її розглядали в ЗМІ, тому багато сучасні люди знають сама по собі назва хвороби. На жаль, медична грамотність і донині недостатньо висока, тому перші ознаки патології відомі далеко не всім. Орієнтуватися в них особливо важливо батькам маленьких дітей, схильних до такого захворювання. Представляючи, як починається рахіт, можна вчасно помітити неладне та направити чадо на медичний огляд з метою уточнення діагнозу.

Загальне уявлення

Найчастіше ознаки рахіту у дитини спостерігаються в самому ніжному віці. Нерідко діагностують патологію у малюків, які перебувають на грудному вигодовуванні, хоча і в більш старшому віці він також зустрічається. Рахіт прийнято називати таке захворювання, при якому в організмі неправильно протікають процеси метаболізму фосфору, кальцію. Спровокувати таку проблему може багато різноманітних факторів, але найбільш часто зустрічається недостатність в тканинах кальциферол. Людський організм так влаштований, що це з’єднання незамінне для обмінних процесів, що задіюють фосфор, кальцій, а значить, його нестача позначається на концентрації активних компонентів, отже, на здоров’я дитини.

З медичної практики відомо, що ознаки рахіту у дитини частіше з’являються вже в перші кілька місяців після народження. Ще один сплеск спостерігається протягом першого року життя. Дещо рідше виявляють випадки захворювання в старшому віці. Відомо, що в групу ризику входять всі діти, що живуть в північних регіонах. А ось статева приналежність ніякої ролі не грає, у середньому частота виявлення патології серед хлопчиків і дівчаток однакова. Недостатність вітаміну Д в тканинах організму стає причиною неправильного метаболізму, що позначається на кісткової тканини – вона втрачає міцність. Якщо обмінні процеси порушені дуже сильно, проблема супроводжується досить важкою симптоматикою. Найперші ознаки зазвичай виявляє лікар в ході профілактичного огляду батьки зобов’язані показувати діточок педіатрам з певною частотою. Це допомагає вчасно помітити складність, вжити заходів для лікування. Рахіт – досить своєрідне захворювання, тому його діагностика досить проста, помилитися практично неможливо.

Звідки прийшла проблема?

Спровокувати хворобу можуть різні фактори, що призводять до нестачі в тканинах організму кальциферол. Нерідко на дитину одночасно впливають кілька важливих причин, що й стає причиною порушень. Основне завдання лікаря – не просто вчасно помітити ознаки рахіту у дитини, але і зрозуміти, що спровокувало патологічний стан. Правильно визначивши і усунувши причини, можна добитися повного одужання. Відомо, що найчастіше рахіт вражає дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, а перші прояви спостерігаються ще до досягнення тримісячного віку. Якщо хвороба протікає легко, можливо повна відсутність проявів, а це ускладнює діагностику, не дозволяє почати лікування вчасно. Відомо чимало випадків, коли точний діагноз вдавалося поставити тільки до третього року життя хворого.

Досить часто ознаки рахіту у дитини спостерігаються на тлі недостатності харчування. У групі ризику в першу чергу малюки, швидко переведені з харчування материнським молоком на штучну продукцію. У віці від року і старше недостатність кальциферол пояснюється незбалансованістю раціону, неповноцінністю програми харчування. Рахіт частіше розвивається, якщо дитину тримають на вегетаріанській дієті, в умовах недостатньої кількості їжі тваринного походження. Відомо, що найчастіше хвороба вражає малюків, які живуть у північних місцевостях. Це пояснюється браком сонця, під впливом якого виробляється вітамін Д в кількостях, необхідних для здорової людини. У нормі на шкіру дитини повинен впливати ультрафіолет (в розумних кількостях), щоб активувати хімічні реакції, чия ланцюжок призводить до формування кальциферол в тканинах організму. Якщо у регіоні, де живе дитина, довга зима, короткий день, ризик рахіту більше. Особливо яскраво це помітно в порівнянні зі статистикою з дитячої захворюваності в південних країнах.

Причини: які ще бувають?

Відомо, що часто проявляються ознаки рахіту у дітей після перенесених захворювань ШКТ. Високий ризик, якщо дитина перехворіла кишковими захворюваннями. Ентерит, особливо в хронічній формі, провокує порушення процесів всмоктування корисних компонентів, що надходять в організм з продуктами харчування, отже, спостерігається недостатність корисних, незамінних компонентів у тканинах організму. Це призводить до нестачі не тільки кальциферол, але і багатьох інших життєво важливих сполук. Якщо виявлений хронічний ентерит, важливо почати своєчасне лікування, в іншому випадку з проявами рахіту впоратися не вийде.

Нерідко спостерігаються ознаки рахіту у дітей до 1 року, якщо малюки народилися раніше терміну. Недоношеність, як і хвороби, почалися ще в період виношування, провокує різноманітні порушення здоров’я, включаючи недостатність різних компонентів. Народження раніше часу – чи не найчастіший фактор, що призводить до рахіту у новонароджених. Обумовлено це незавершеністю процесів формування внутрішніх органів на момент набуття незалежності від материнського організму. Якщо розвиток відбувався з порушеннями, це провокує численні проблеми здоров’я. Деякі виявляються відразу після народження, інші дають про себе знати пізніше. Рахіт не буде винятком.

Пора до лікаря!

Рахіт – хвороба, прогресуюча поступово. Сучасні лікарі знають кілька стадій, які послідовно змінюють один одного. Так, перший ознака рахіту у дитини до року – вегетативні порушення, що можна помітити по настрою дитини, його поведінкою. Хворі діти виявляють нервозність, легко і швидко дратуються навіть з незначною приводів. Перш привабливі для них ігри перестають займати, стає складно викликати інтерес до чого-небудь. Багато малюки обмежують рухливість, уникають активних рухів. Такий період розтягується на місяць, хоча іноді можливі відхилення по тривалості. Помітивши ознаки, вже слід записатися до лікаря для оцінки стану дитини. Можливо, лікар одразу призначить комплекс аналізів, щоб визначити стан дитини.

Ознаки рахіту у дітей до 1 року включають активне виділення поту, причому рідина набуває специфічний нездоровий запах. У хворого піт кислуватий, їдкий, а рясне виділення такої речовини призводить до подразнення шкірних покривів. В багатьох діточок з’являється пітниця. Хворі острівці шкірних покривів діти швидко розчісують, що помітно будь-якому уважному батькові. Зміна запаху обумовлена неправильними хімічними реакціями в організмі, з-за чого змінюється склад виділяється секрету, електролітів. Щоб привести ці процеси в норму, необхідно налагодити метаболізм.

Що далі?

По завершенні першої стадії захворювання спостерігаються нові ознаки рахіту у дітей. Фото на просторах Всесвітньої павутини свідчать, що досить багато дітей стикаються з таким етапом хвороби, при цьому адекватне лікування все ще не розпочато. Це пояснюється різними приводами, найчастіше – простий неуважністю батьків, безвідповідальним ставленням. Розпал хвороби проявляє себе різноманітною симптоматикою, важко переноситься хворим. Швидко спостерігаються деформації кісткової тканини. Найбільш схильні неправильним змін плоскі, трубчасті кістки, так як саме вони в цей період дорослішання розвиваються особливо активно. Якщо хворий рахітом дитина потрапляє на прийом до лікаря в цей період, виявити патологію праці не складе – характерні прояви, не властиві іншим порушенням, відразу помітні буквально неозброєним оком. У деяких випадках симптоматика дуже важка, у інших хворих на її вираженість дещо слабше. У віці від року і старше рахіт рідко протікає у важкій формі.

На що звернути увагу?

Найхарактерніший ознака рахіту у дітей 3 років – викривлення хребта. При обстеженні лікар зауважує, що ключиці також мають неправильне будова – товщина, щільність відрізняються від норми, кісточки виступають вперед. Обстеження грудної клітки показує порушену архітектуру цього відділу організму. Ребра стають плоскими, а проміжки між ними змінюються відносно норми. Відомо чимало випадків, коли рахіт виявляв себе специфічною ознакою – видозміною грудини в нижній третині. Ця ділянка може видаватися вперед або бути втиснув. Такий стан в народі називають «курячої груди». Протікання таких процесів призводить до різкої зміни зовнішнього вигляду дитини. Втім, «груди шевця» проявляється лише в разі, якщо рахіт розвинувся сильно, не вдалося вчасно виявити хворобу і почати адекватне лікування. Якщо діагноз поставлений вчасно, прийняті заходи для оздоровлення малюка, можна уникнути таких змін.

Ще один очевидний з фото ознака рахіту у дітей – видозміна ніг. Кінцівки набувають форму, схожу з літерами «О», «Х». Це прояв захворювання особливо яскраво проявляється до п’ятирічного віку, хоча іноді можна побачити його і раніше. Щоб вчасно помітити неладне, необхідно звертати увагу на зовнішній вигляд чада під різними кутами. Найпростіше помітити неправильне розвиток ніг, якщо дивитися на малюка збоку.

М’язи і кістки

Ознаки рахіту у дітей 3 років включають в себе знижений м’язовий тонус. При цьому спостерігаються патологічні стани, що зачіпають не тільки м’язові волокна, але і нервову систему. Якщо покласти дитину на спину, можна побачити своєрідну деформацію, відому з давніх пір як «жаб’ячий живіт». Досліджуючи живіт хворого, можна помітити – в цій області тканини немов би распластываются, з боків звисають. Явище пояснюється низьким м’язовим тонусом, що особливо яскраво виражено в тканинах, що формують черевну стінку спереду.

Одночасно з цим ознаки рахіту у дітей після року включають кісткові деформації. Зміна скелета позначається на функціональності внутрішніх систем, органів. Порушення будови грудної клітки призводить до невеликого об’єму легень, порушення вентиляції організму, стає причиною эмфизем, інших захворювань. Неправильне дихання, впливає на тонус судинної системи, кровотік. Сумарно всі ці зміни призводять до недостатності функціонування серця, судин. Проблеми можуть бути відносно слабкими, але іноді створюють не просто дискомфорт, але є фактором ризику.

Цікаве:  Шипица: лікування в домашніх умовах, фото, причини появи

Допомога потрібна!

Сколіоз, недостатній тонус м’язових волокон можуть стати причиною серйозних утисків внутрішніх органів, на які чиниться тиск. Відомо чимало випадків, коли ознаки рахіту у дітей 2 років включали неправильну роботу селезінки, печінки – це пояснюється саме стисненням. Оскільки при недостатності кальциферол кісткова тканина розвивається неправильно, це створює базу для численних ортопедичних патологій, а значить, необхідно термінове комплексне лікування.

Відомо, що найбільш яскраві ознаки рахіту у дітей до 1 року і в більш старшому віці зазвичай тривають кілька місяців – саме стільки триває розпал патології. Щоб привести стан в норму, необхідно по можливості швидше прийти на прийом до лікаря для підбору терапевтичного курсу. Всі рекомендації лікаря доведеться виконувати гранично чітко і точно – від цього залежить майбутнє малюка. Якщо вдалося вчасно визначити патологію і почати боротьбу з нею, незабаром стан дитини стає краще, зовнішній вигляд поступово змінюється на здоровий. Відновний період лікування займають 2-4 місяці, іноді – шість. Якщо дитина перехворіла на важку форму патології, симптоматика може зберігатися ще кілька років. Якщо дитина пройде прописаний лікарем курс реабілітації, вдасться порожниною усунути всі наслідки рахіту.

Визначити: важливо правильно

Якщо за ознаками рахіту у дітей до 1 року вдалося своєчасно і точно поставити діагноз, можна вчасно попередити важкий стан хворого. Як і у випадку з будь-якою іншою хворобою, при рахіті найкращі прогнози у тих, хто звернувся в клініку, ледь хвороба тільки почалася. Діагностика, проведена вчасно, допомагає попередити ускладнення (деякі з них виявляються роки), а також зробити дитину активним, зацікавленим. Самий надійний метод визначення рахіту – проходження регулярних оглядів у кваліфікованого лікаря-педіатра. Проводячи обстеження, лікар, помічаючи підозрілі ознаки, може призначати спеціальні аналізи для уточнення стану пацієнта. Це допомагає оцінити, наскільки порушення виражені, як правильно сформульований діагноз, які причини спровокували хвороба.

Перші ознаки рахіту у дітей до року, видимі з лабораторних досліджень – це зміни показників фосфору, кальцію в кровоносній системі. Нормальні параметри: 2,5-2,7 ммоль/л для кальцію, другий елемент повинен бути присутнім в концентрації 1,3-2,3 ммоль/л. Якщо аналізи показують параметри нижче, ніж зазначені значення, вже можна говорити про неправильно протікає метаболізмі, а значить, є підстави для діагностування рахіту. Для уточнення діагнозу роблять аналіз на лужну фосфатазу. Активне з’єднання бере участь в обмінних процесах фосфору, кальцію. Нормальні показники – в межах 200 ОД/л, а про проблеми сигналізують великі концентрації.

Перевірки та вимірювання

Якщо з’явилися перші ознаки рахіту у дітей, необхідно провести обстеження не тільки зовнішнього вигляду, але і стану внутрішніх органів. Для цього в першу чергу направляють на рентгенівський знімок, щоб виявити факт наявності деформацій кісткової тканини. Хвороба може спровокувати проблеми скелетної архітектури, найкраще відображені саме методом рентгенографії. Правильно проведене обстеження допомагає вже на ранніх етапах виявити «рахітичні браслети», «четки», неправильну будову, форму, викривлення хребта, порушення у розвитку грудної клітки, ущільнення в трубчастих кістках. Правда, на рентген направляють тільки в ситуації, коли аналізи вже підтвердили первинні підозри лікарів – без наявності суворих показань опромінення категорично не рекомендовано.

При перших ознаках рахіту у дитини можуть направити на КТ. Показання для такого дослідження аналогічні тим, з якими рекомендують рентген. Відмітна особливість томографії – велика роздільна здатність, а отже, підсумки дослідження будуть точніше, інформативніше. КТ – сучасний і ефективний метод, що дозволяє точно визначити, наскільки великі поразки, як серйозні порушення, спровоковані захворюванням. На підставі цих даних вдається вибрати максимально ефективні методи лікування, реабілітації хворого.

Небезпеки і ризики

Якщо спостерігаються ознаки рахіту у дітей 2 року, при цьому дорослі не вживають заходів для надання допомоги дитині, результати можуть бути найплачевнішими. У цілому прогноз визначається саме точною і своєчасною діагностикою, правильним початком терапії. Хвороба, встановлена в ранній фазі, рідко провокує ускладнення, а ось патологія, виявлена з запізненням, може призвести до різноманітних наслідків. Щоб впоратися з ними, доведеться пройти тривалий реабілітаційний курс. З наслідків, що розвиваються, з відносно високою частотою, потрібно відзначити викривлення ніг, порушення прикусу, зниження тонусу м’язів. Переважно зміни виражені слабо, а тривале відновлення після хвороби з практикою реабілітаційних технік допомагає виправити наслідки.

Як тільки виявлено ознаки рахіту у дітей, лікування потрібно починати відразу ж, причому не домашнім методами, а під контролем кваліфікованого лікаря. Перший етап – терапевтичний підхід. Лікар вибирає програму лікування і призначає періодичність аналізів для контролю за ефективністю. Необхідно постійно оцінювати стан хворого. Слід терміново прийти до лікаря, якщо не спостерігається підвищення активності, поліпшення самопочуття пацієнта. Найперше, що необхідно зробити батькам – ввести в щоденну практику прогулянки з дитиною. Перебування на сонячному світлі життєво важливо для дитини, хворої на рахіт. Ультрафіолет покращує стан організму, стимулюючи вироблення кальциферол в організмі. Необхідно щодня гуляти на свіжому повітрі. Систематичність, регулярність – запорука надійного стійкого підсумку такий відносно простий, не вимагає ніяких спеціальних витрат.

Що допоможе?

Якщо спостерігаються ознаки рахіту у дітей до року, лікар може виписати медикаменти, у складі яких присутній вітамін Д. Переважно рекомендують форми, розчинні у воді. Конкретні дози лікар вибирає, орієнтуючись на стан дитини. Не варто вибирати дозу самостійно, можна зашкодити дитячому організму, гіпервітаміноз провокує різні наслідки, не менш важкі, ніж нестача вітаміну.

Щоб усунути ознаки рахіту у дітей до року, доведеться нормалізувати харчування малюка. Якщо дитині призначено медикаментозні засоби, важливо проговорити програму харчування з доктором. Це допомагає попередити гіпервітаміноз. Якщо дитина їсть самостійно, у меню потрібно включати продукти, що містять кальциферол. Найбільш багаті ними яйця, молоко і виготовлені на ньому продукти, м’ясо, включаючи м’ясо птиці. Для підвищення ефективності такої програми призначають фізіотерапію. Дитину направляють на опромінення ультрафіолетом для стимуляції формування кальциферол в тканинах організму. Покращити самопочуття хворого, підвищивши щільність кісткових тканин, можна швидко домогтися гарних результатів. Тривалість курсу – не більше 15 процедур, а кожен з підходів займає від двох хвилин до десятої. Правда, в деяких випадках протипоказана фізіотерапія. Призначити такий курс може тільки лікар, оцінивши стан хворого.

Немовлята: особливості

Запідозрити хворобу в дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, можна з поведінки. Малюки полохливі, багато неактивні, ведуть себе мляво, але часто вередують. Крапельки поту особливо виразно помітні в період годування. Вироблення поту відчутна на голівці, якщо дитина спить – на потилиці. Це помітно по постійно зволоженою подушці. Багато труться головою об знаходяться поблизу предмети, а це провокує активне випадання волосся. Пояснюється така поведінка зудять ділянками шкіри. Відсутність адекватної допомоги провокує м’язову слабкість. Дитина, що страждає на рахіт, набагато пізніше здорових однолітків вчиться самостійно рухатися, підніматися, сидіти, ходити. Зазвичай у таких діточок об’ємний живіт, часті проблеми зі стільцем, в рівній мірі вірогідні і запори, і нетримання. А ось кісткова система змінюється дещо пізніше. Уплощается потилицю, збільшується голова, на потилиці і лобу формуються бугри. У хворих рахітом нерідко опуклий лоб. Можливі окремі ділянки, де кістки розм’якшуються на голові. Це властиво активного періоду захворювання, хворим, чий вік – 3-6 місяців.

При рахіті у немовляти тім’ячко закривається набагато пізніше визначеного строку. Поблизу грудини ребра товщають, з’являються чотки. Це характерно поверненню 6-9 місяців, якщо в цей час дитина переносить активну фазу захворювання. Огляд грудної клітини може показати здавлення з боків. Багато, як показує практика, не приділяють цьому достатньої уваги. Потрібно пам’ятати: рахіт провокує викривлення ніг, хребетного стовпа, може стати причиною плоскостопості, неправильного будови тазу. Якщо важким рахітом перехворіла маленька дівчинка, у майбутньому їй доведеться переносити ускладнені пологи. Це означає, що навіть найменша підозра на хворобу – привід звернутися за діагностикою, не чекаючи, коли симптоматика проявить себе бурхливо. Крім гострого варіанту, рахіт буває підгострий – у такій формі хвороба протікає відносно повільно, частіше формується у віці 3-9 місяців, супроводжується гіпотрофією. Можливі рецидиви, коли дитина відчуває себе влітку, але взимку стан погіршується.

Профілактичні заходи

Щоб не зіткнутися з ознаками рахіту, важливо регулярно гуляти з малюком і опрацювати правильну, збалансовану програму харчування. Чадо має нормально спати. Слід робити масаж, привчати з народження дитини до гімнастики. Профілактична міра, що призначається лікарем – прийом вітаміну Д в кількості до 500 МО. Це безпечно, задовольняє всім потребам організму, що розвивається. В аптеках продукт представлений у формі розчинів на воді, маслянистих субстанцій. Відомо, що кращу ефективність показує Д3, ніж Д2, тобто провітаміни, що стимулюють генерування вітамінів в організмі дитини. У загальному випадку водні розчини вважаються менш небезпечними, ніж олійні. Це актуально, якщо виписана велика дозування кошти. Зазвичай в якості профілактичного заходу вітамін Д призначають на весь холодний сезон, а влітку припиняють прийом препаратів. Ніякої небезпеки немає. А ось при підвищеній дозі слід після кожного місяця курсу робити тижневу перерву.