Соціал-демократія: витоки та історія розвитку

Дана стаття присвячена розділу історії під назвою «розвиток і становлення соціал-демократії», а також витоків, ідеології, цінностей і значень, які відокремлюють її від інших важливих проявів у сфері державного управління. Для кращого розуміння даного виду суспільно-політичного руху необхідно визначити ключові складові. Давайте розберемося, що ж саме ховається під поняттям «соціал-демократія».

Витоки та історія розвитку

Що це таке – соціал-демократія? Якщо взяти в руки будь-який словник, підручник, то в якості визначення даного терміну там буде вказано, що це соціально-політичний рух ідейно-політична течія, що переслідує революцію в політиці, боротьбу за рівноправність. Це є важливою частиною історії не тільки Росії, а й інших зарубіжних країн.

Як з’явилася

Виникнення соціал-демократії визначилося на тлі Великої Французької революції, а також існуючого тоді капіталізму. Саме в той час з’являються соціал-демократичні партії. Створення таких партій було пов’язано із захистом інтересів робітничого класу. Народу ніколи не подобалося те, що багаті люди мали більше прав і можливостей. З’являються спеціальні профспілки, які були членами таких партій.

Цікаве:  Скільки людей загинуло на похоронах Сталіна в тисняві?

У процесі становлення соціал-демократії була прийнята Франкфуртська декларація, яка закріплювала собою головні цінності, а також можливості переслідування певної мети. Поставлена мета членів партії – це створення солідарного суспільства.

Саме поняття «соціал-демократія» з’явилося в 1888 році. А вперше озвучено Б. Шоу. Серцевину концепції становила встановлена програма інтеграції робочого течії в політичну систему. Система під назвою «соціальна держава» вбирає в себе диференціацію доходів, яка призводить до стабільності і гармонії суспільних відносин. Центром стала пропагована свобода. Але під свободою тут мається на увазі не тільки суспільна, а й індивідуальна, тобто окремого індивіда.

Слід зазначити, що поява соціал-демократії визначило становлення культури, в якій нерозривно пов’язані реалізм, чесність, терпимість і схильність до компромісів. Кожен повинен мати право на свободу слова і реалізацію благонамірених цілей. Обмеження лише пригнічувало прогрес.