Будь-яка активність, яка здійснюється людиною, може і повинна бути піддана оцінкою, особливо це актуально при отриманні знань. Сучасні засоби оцінювання результатів навчання дозволяють провести її в найкоротші терміни, при цьому вони спрямовані переважно на виявлення зон розвитку в існуючих методик викладання. Таку оцінку викладач може здійснювати самостійно, що дуже зручно.
Велика кількість навчальних програм і методик передбачає наявність величезної кількості коштів, які спрямовані на їх оцінку. Користуватися ними зазвичай навчають у педагогічних вузах, проте при бажанні всю програму можна освоїти самостійно, головне – використовувати системний підхід при вивченні.
Проблеми термінології
У педагогіці не існує такого поняття, як контроль результатів діяльності, тут прийнято використовувати термін “діагностика”. Сучасні засоби оцінювання результатів навчання допомагають точно визначити результати дидактичного процесу, а потім скорегувати його таким чином, щоб досягти цільових результатів. Інформація, отримана з їх допомогою, допомагає зрозуміти, добре учитель виконує свою роботу і чи можна йому доручати більш відповідальні задачі.
Контроль і оцінка з’явилися практично одночасно з першими технологіями викладання, проте педагоги досі ведуть суперечки про те, як треба їх розглядати. Зокрема, деякі з них вважають, що оцінка повинна визначати успішність учня, а деякі – що її слід розглядати в якості індикатора успішності застосовуваної методики викладання. Істина, як водиться, знаходиться десь посередині, і поки точного визначення контролю не існує, викладачі оцінюють власну роботу і діяльність своїх колег, використовуючи підручні засоби.
