Ворожіння на кістках відомо людству з давніх часів і дотепер не втрачає своєї популярності. Привабливість цього виду ворожіння полягає, зокрема, в тому, що для нього не потрібно особливих навичок, як, наприклад, для рун або карт Таро. Тому займатися ворожінням на гральних кістках може будь-хто, хто зацікавиться цим питанням. У даній статті ми докладніше поговоримо про історію ворожіння, про умови, яких варто дотримуватися, якщо ви вирішите провести його, і найбільш поширених його варіантах.
Історія
Як вже було сказано, ворожіння на кістках широко використовувалося людьми ще в стародавньому світі. Настільки широко, що досі залишається незрозумілим одне питання. Якого саме народу належить винахід ворожіння на майбутнє на кістках. За різними даними, це могли бути єгиптяни, греки або індійці, але найбільш вірогідним видається припущення, що кістки потрапили в європейську частину світу з Азії – а саме, зі стародавньої Індії.
У будь-якому випадку, Античність активно користувалася цим винаходом. У Греції кістки стали вживати не тільки для ворожіння (можливо, саме це і було їх первісне призначення), але і для ігор. До речі, самі кістки були не тільки відомої нам кубічної форми, але зустрічалися також так звані астрагали, які були довгастої форми лише з чотирма основними площинами. Такими кістками користувалися аж до десятого століття, поки нарешті їх не повністю замінили звичні нам кубики.
З Давньої Греції кістки проникли в Древній Рим. По численних історичних джерел ми знаємо, що там вони були також популярні в самій різній середовищі, в тому числі, серед вищих верств суспільства: так, наприклад, Ювенал говорив про те, що пристрасть до ігор такого роду стала бичем усього суспільства Риму, а Помпей одного разу наказав принести дошку з гральними кубиками під час одного зі своїх тріумфів, коли йому стало нестерпно нудно. Треба сказати, що в якийсь момент азартні ігри стали заборонені в Стародавньому Римі, і кістки повністю перекочували в сферу ворожінь (хоча, безсумнівно, що як інструмент для гри їх продовжували використовувати – але виключно таємно). Як і інші дрібні предмети для ворожінь – палички, камінці, зерна – кістки були присвячені Меркурію (у грецькій традиції – Гермесу), який завідував здебільшого ворожінь.
За переказами, перед тим як перейти річку Рубікон, щоб захопити Рим, Юлій Цезар вимовив фразу «Жереб кинуто!», яка в інших мовах може звучати і як «Кістки кинуті!». Таким чином, це зайвий раз підтверджує, що римляни використовували кістки для передбачення майбутнього – бути може, подібні кубики напророкували Цезарю успіх в майбутньому завоюванні.
А в Середньовіччі існувало переконання, що кістки виникли в палестинському містечку Хезарт, від якого і виникла назва для подібних розваг – «азартні ігри».
