Манник — це ж практично торт, а копіткість процедури — крапельку складніше приготування простий манки. По суті, це сорт дуже апетитного пирога. З застосуванням манної крупи добре виходить бісквіт. Манка — основний компонент лепешняку, в його структуру неодмінно додають кисломолочний продукт (часом сир), сіль, масло, борошно, манку і цукор. Застосовують «родзинку» – цукати, сухофрукти, гарбуз, яблука, мед, ягоди, шоколад.
З історії
Пиріг здавна зайняв місце в душі ласунів. Манник на Русі випікали ще в 13 столітті. У той період поширилися млина, бо манка стала доступною і застосовувалася в різних стравах. Вона швидко насичує, тому і страви з неї мають велику популярність. Цей пиріг дуже простий, а компоненти завжди є в кожному будинку. Манник виходить з оксамитовою і ніжною мікроструктурою, бо любимо дітворою.
Справді жодна людина достовірно не знає, де створили початковий спосіб випічки. У паперах і хроніках знайшли записи про манної каші, тому вчені вважають, що перший раз пиріг спекли на Русі. Розцінюють його як споконвічно російська страва, що в давнину називалося теркою з манки. Далі навчилися пшеницю розмелювати жорнами млинів і отримувати манку. Клали в пиріг все, чого не шкода. Виготовляли на молоці, кефірі, сироватці. Доповнювали різними ягодами і фруктами.
