ЖКБ: симптоми і лікування, операція, дієта при желночекаменной хвороби

Діагноз “жовчнокам’яна хвороба (ЖКБ) ставиться пацієнту при діагностуванні наявності каменів у жовчному міхурі. Кількість, склад і розміри, точне місцезнаходження їх можуть бути різними. За статистикою, у розвинених країнах таким захворюванням страждає 20% жіночого населення і 10% — чоловічої. Розпізнати симптоми ЖКБ і уточнити діагноз необхідно як можна раніше, щоб хворий зміг дотримуватися певних правил харчування і проводити профілактику загострень. При негативному розвитку хвороби проводиться хірургічна операція з видалення жовчного міхура разом з камінням.

Опис захворювання та його види

Захворювання ЖКБ відбувається через розлади вироблення і циркуляції жовчі в організмі, порушення обміну холестерину і білірубіном, внаслідок чого відбувається формування конкрементів.

В залежності від місця розташування каменів зустрічається 2 виду хвороби:

  • Холецистолитиаз, або утворення каменів у жовчному міхурі.
  • Холедохолітіаз — камені в жовчних протоках.
Цікаве:  Симптоми і лікування себорейного дерматиту

Утворення каменів відбувається через осідання холестерину, жовчних пігментів, солей кальцію, білків, а також внаслідок інфікування і застою жовчі, порушення ліпідного обміну.

Основні симптоми при ЖКБ — болі в області правого підребер’я, пожовтіння шкіри (жовтяниця), жовчні коліки. При негативному розвитку хвороби з’являються ускладнення у вигляді холециститу, перитоніту, утворюються нориці. Якщо використовувані способи лікування не надають потрібного ефекту, то потрібна хірургічна операція.

Фактори ризику розвитку ЖКХ для пацієнтів:

  • генетична схильність від матері;
  • порушення в харчуванні (голодування, ожиріння, високий рівень холестерину і ін);
  • літній вік;
  • прийом медпрепаратів, які впливають на обмін холестерину або білірубіну (естрогени при менопаузі, фібрати, цефтріаксон);
  • кілька вагітностей;
  • захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин (діабет, метаболізм, ферментопатія);
  • хвороби органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
  • стани після оперативного втручання.