Диоксидин: інструкція по застосуванню і відгуки

Згідно інструкції, «Диоксидин» (мазь, розчин для місцевого застосування і введення у вену) являє собою антимікробний препарат. Йому властивий широкий спектр ефективності. «Диоксидин» призначають при інфекційних захворюваннях, спровокованих звичайними протея, клебсиелл, кишкової і синьогнійної поличками, а також стафілококами, стрептококами, сальмонелами, анаеробними формами життя. Препарат результативний проти форм життя, провокують газову гангрену.

Коли допоможе?

З інструкції та відгуків про «Диоксидине» випливає, що препарат результативний при вогнищах запалення, яким характерно генерування гнійної маси. Лікарі та особи, які використовували засіб, в рівній мірі згодні, що «Диоксидин» проявляє виражений ефект. Медикамент сильний, результативний, допомагає при запальних процесах в різних частинах організму. Виходячи з локалізації, вибирають оптимальну форму випуску – засіб вводять в кровоносну систему або застосовують зовнішньо.

В інструкції по застосуванню «Діоксидину» (мазі і розчинів) вказується на ефективність складу при плевриті гнійного типу, легеневий абсцес, запальних процесах в сечовидільній системі. Препарат застосовують при флегмоні, перитоніті, плевральній емпіємі, абсцесі, локалізованому в м’яких тканинах. Клінічна практика показує результативність «Діоксидину» при обробці ран, отриманих в ході операції, а також глубокополостных ушкоджень, поранень. Показало ефективність призначення даного препарату в якості профілактичного засобу після катетеризації сечовидільної системи.

Загрузка...

Нюанси дозування

В інструкції до «Диоксидину» виробник вказує, що препарат розумно застосовувати при лікуванні повнолітніх пацієнтів. Перед початком терапевтичного курсу обов’язково роблять пробу на переносимість – в хворі ділянки вводять 10 мл одновідсоткового медикаменту і контролюють стан хворого після процедури ще шість годин. У цей період можуть виявитися побічні реакції, які вважаються протипоказаннями до використання препарату може паморочитися голова, можливі жар і озноб. Якщо таких явищ не зафіксовано, допускається використовувати складу курсом.

Згідно інструкції, «Диоксидин» у формі розчину рекомендований для введення в уражені порожнини через систему дренажу, шприцом або катетером. Найчастіше застосовують однопроцентний розчин. Разова доза – від десяти до п’ятдесяти мілілітрів. Максимально на добу у вигляді однопроцентного розчину допускається застосовувати 70 мл речовини. Виробник рекомендує використовувати препарат один раз на день або двічі, враховуючи, що сумарно не повинна перевищуватися покладена на 24 години доза.

Правила і особливості

В інструкції по застосуванню «Диоксидин» у вухо, у вену, в ніс, в порожнині ран, вогнища запалення в різних частинах тіла рекомендовано використовувати тривалим терапевтичним курсом. Конкретну тривалість вибирає лікар, оцінюючи переносимість складу і ступінь тяжкості патології. У деяких пацієнтів лікування займає кілька днів, в інших до трьох тижнів, а в інших розтягується на значно триваліший термін.

Якщо до цього є свідчення, через деякий час можна повторити курс. В інструкції «Діоксидину» виробник вказує на необхідність витримати місячну або півторамісячну паузу перед повторним застосуванням препарату.

Однопроцентний розчин «Діоксидину» можна застосовувати зовнішньо, місцево. Для цього марлеву пов’язку змочують у рідини і прикладають до поверхні рани.

Занадто багато!

Виробник в інструкції до «Диоксидину» попереджає про можливе передозування. Помітити стан можна за яскраво вираженим побічним ефектам (перераховані нижче). При виявленні факту надмірної застосування необхідно звернутися до лікаря для підбору оптимального симптоматичного лікування.

Загрузка...

Негативні наслідки

Можливо зіткнутися з неприємними наслідками при використанні складу, якщо знехтувати інструкцією і рекомендаціями кваліфікованого лікаря. Зокрема, за інструкцією «Діоксидину», для дітей препарат не рекомендований саме в силу підвищеної ймовірності появи негативної відповіді організму. На практиці в окремих випадках лікар може порекомендувати застосовувати складу. Доктор пояснить, як робити це правильно, при яких симптомах потрібно терміново відмовитися від лікування. Не маючи специфічного утворення, призначати «Диоксидин» дитині заборонено.

Використання складу може стати причиною алергічної реакції. Така частіше виражається шкірним свербінням, шкірними висипаннями. У деяких розвивається диспепсія, болить голова, морозить, червоніє шкіра. Нерідкі випадки місцевих шкірних висипань на ділянці контакту з медикаментом.

Якщо застосовується по інструкції «Диоксидин» (вухо, ніс, в порожнині ран, для внутрішнього введення) став причиною негативних побічних реакцій, слід звернутися до лікаря. Лікар оцінить стан хворого, скасує засіб або знизить дозування, а також порекомендує антигістамінні склади.

Не можна!

Згідно інструкції по застосуванню, «Диоксидин» для дітей не застосовується. Хоча неповнолітній вік є протипоказанням, обмовляється, що в окремих випадках можна використовувати складу, але тільки строго під контролем лікаря. Стан хворої дитини необхідно постійно контролювати.

Не можна використовувати засіб при виявленні підвищеної чутливості або непереносимості будь-якого з сполук, присутніх у складі препарату. Заборонено інструкцією по застосуванню «Диоксидин» дитині (в ніс, в вену і зовнішньо), а також деякими групами дорослих — вагітним жінкам і годуючим матерям. Не можна вживати препарат при недостатності надниркової кори.

Нюанси використання

У супровідній документації виробник звертає увагу на необхідність уникати одночасного попадання в організм розглянутого медикаменту і алкогольних напоїв. Обмеження поширюється на спиртне будь-якого рівня фортеці. Алкоголь є отруйною речовиною, що негативно впливає на роботу внутрішніх систем і органів. При одночасному використанні градусних напоїв і антибіотика для лікування, підвищується токсичний ефект обох типів продуктів.

Нюанси ефективності

Виробник звертає увагу на можливість формування резистентності у патологічної мікрофлори до діючих компонентів препарату. Випробування показали, що «Диоксидину» не властивий місцевий подразнювальний ефект. Внутрішньовенне використання відрізняється невеликою терапевтичною широтою. Це зобов’язує особливо уважно дотримуватися встановленої дозування. В інструкції по застосуванню, «Диоксидин» (ніс, зовнішньо для обробки вогнищ у внутрішніх органах) рекомендований в першу чергу при гнійних, некротичних ділянках, опікових ураженнях. Під впливом препарату поверхню швидше очищається, активізується репаративну відновлення, стимулюється оновлення епітелію. Рановий процес протікає значно більш сприятливе у порівнянні з відсутністю антибактеріальної обробки.

Експериментальні дослідження показали, що медикаменту властивий мутагенний ефект. Це необхідно враховувати, оцінюючи можливість застосування «Диоксидин» дітьми. Інструкцією в ніс, на рану, у вену засіб рекомендовано використовувати тільки в дорослому віці. Випробування також довели наявність токсичного для ембріона впливу, тератогенного ефекту.

Безпека перш за все

Згідно інструкції, «Диоксидин» в ніс, на рану або в вену використовується обачно. Приміром, у будь-якій формі, незалежно від локалізації вогнища запального процесу, препарат при хронічній недостатності нирок можна вживати строго в зменшених дозах і тільки при неефективності інших медикаментів, більш безпечних для людини.

Форми і показання

Внутрішньовенно «Диоксидин» застосовують при опіковій хворобі, менінгіті, який супроводиться виділеннями гною. Препарат показаний при запальних гнійних процесах, якщо прояви патологічного стану дозволяють припустити генералізацію.

Всередину порожнин «Диоксидин» показаний для використання при плевриті, емпіємі, циститі, перитоніті, а також в якості профілактичного засобу.

Зовнішнє використання рекомендовано при глибоких, поверхневих пораненнях, спровокували виділення гною. Препарат показаний при трофічних виразках, що тривалий час не гояться порушення цілісності тканин. Можна використовувати засіб при занесенні інфекції у опік, при остеомієліті, якщо рани, що гнояться, а також для лікування флегмони. Інструкцією щодо застосування в ніс «Диоксидин» показаний при гострих формах гаймориту. Також препарат для місцевого використання призначають при абсцесі, необхідності обробки ран після операції. Препарат допомагає при гнійному маститі і шкірних хворобах, один із симптомів яких – нагноєння.

Ціни та альтернативи

В даний час в аптеці за одну упаковку «Діоксидину» просять в середньому 140 рублів. При неможливості придбання виписаного лікарем складу можна розглянути в якості альтернативи наступні препарати:

  • «Диксин».
  • «Диоксипласт».
  • «Хиндиокс».

Перед заміною слід проконсультуватися з лікарем. Потрібно враховувати, що альтернативні антибіотики можуть спровокувати тяжкі побічні реакції, а терапевтичний курс покаже недостатню ефективність. Щоб мінімізувати ризики, медикаменти використовують строго під контролем лікаря.

Закладений ніс. Актуальність проблеми

Нежить – виключно широко поширений симптом. Він супроводжує застуду і грип, ГРВІ. Закладений ніс істотно погіршує якість життя, доставляє дискомфорт вдень і позбавляє можливості спати вночі. Відсутність адекватного лікування може стати причиною гаймориту. Щоб усунути запальний процес, можна використовувати по інструкції «Диоксидин» в ніс. Оскільки вище вже зазначено, що засіб досить сильний і небезпечний при безконтрольному застосуванні, практикують лікування з його допомогою тільки після консультації з лікарем.

Антибіотики – ефективні склади для усунення самих різних запалень в людському організмі. Такі медикаменти швидко знищують патологічні колонії, сповільнюють ріст мікрофлори, але можуть спровокувати побічні ефекти. «Диоксидин», як і деякі інші антибіотики, має бактерицидний та антибактеріальний ефект одночасно. Речовина уповільнює процеси розмноження мікробів і активізує їх загибель, завдаючи шкоди мембран клітин. Для позбавлення від нежиті застосовують випускається в ампулах «Диоксидин» в ніс. Інструкцією дітям препарат для таких цілей не рекомендований, але в конкретному випадку лікар, оцінивши всі небезпеки і користь, може порекомендувати таку тактику. Без лікарського ради застосовувати препарат для лікування дитини заборонено.

Нюанси використання

«Диоксидин» розроблений і випускається російськими фармацевтичними підприємствами. В основі препарату – хиноксалин. Доведена його ефективність проти бактерій, стійких до більшості антимікробних препаратів та інших засобів хімічної терапії. Можливо застосування «Діоксидину» для інгаляцій? За інструкцією цього робити не можна, оскільки виробник не отримував патент на медикамент як речовина від нежитю. Отже, при необхідності використання його таким чином доведеться суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Самовільне вживання медикаментів гарантовано призведе до тяжких побічних ефектів.

«Диоксидин» впливає на організм іншим чином, ніж судинозвужувальні препарати. При його застосуванні слизова не дратується, не формується звикання. Основні речовини проникають в носові пазухи і пригнічують активність патологічних бактерій в цих порожнинах. Препарат результативним щодо лікування гнійного гаймориту.

Особливості застосування при ЛОР-захворюваннях

Багаторічна практика показала, що «Диоксидин» можна використовувати при хворобах носа, горла, вуха. Препарат має виражений антисептичний ефект, знезаражує навіть важкодоступні ділянки носоглотки, знищує хвороботворну мікрофлору в бронхах. У загальному випадку рекомендовано застосовувати «Диоксидин» лише при неефективності інших засобів і неможливості лікування більш безпечними методами. В силу підвищених ризиків «Диоксидин» зазвичай не застосовують для лікування нежиті і хвороб вуха, горла у дітей.

У практиці ЛОР-лікарів «Диоксидин» зазвичай використовують, якщо пацієнт страждає затяжним гайморитом, що супроводжується активними гнійними виділеннями, при цьому більш безпечні антимікробні препарати не показують вираженого ефекту. В такому випадку рекомендовано робити проколи з наступним промиванням пазух описуваним складом.

«Диоксидин» використовують при хворобах ЛОР-органів, якщо інші засоби в силу різних причин недоступні. Якщо запланована операція, медикамент допоможе для попереднього знезараження органу.

Нюанси застосування

При необхідності знезараження ЛОР-органів, «Диоксидин» слід застосовувати у формі розчину. У продажу є ампули для ін’єкцій, що містять однопроцентне речовина або рідина з удвічі меншою концентрацією активного компонента. Обсяг ампул – 5-10 мл Для обробки носової порожнини більш слабкий формат випуску застосовують у чистому вигляді, а одновідсотковий рідина розводять навпіл фізіологічним розчином або холодної, попередньо закип’ятила водою.

При візуальному огляді можна помітити наявність в ампулі кристалічного осаду. Це нормальне явище, не вказує на зниження якості складу. Ампулу спершу нагрівають в руках до температури людського тіла (можна використовувати водяну баню), після чого поступово охолоджують. Якщо осад випадає повторно, застосовувати препарат не слід. При відсутності кристалів медикамент придатний для використання.

Як закопувати?

В рамках терапевтичного курсу при риніті, гаймориті «Диоксидин» використовують 3-7 днів. Конкретна тривалість лікування визначається тяжкістю випадку. Процедура досить проста: розкривають ампулу, піпеткою закапують у кожний носовий прохід по три краплі речовини, вводячи його дуже глибоко. Частота процедур – тричі щодня. Для зберігання препарату шийку ампули щільно перекривають ватним тампоном. Медикамент слід зберігати у холодильнику безпосередньо перед кожним закапуванням зігріваючи в руках.

Термін придатності розкритої ампули – добу. Невикористані залишки утилізують. Максимальної ефективності можна досягти, якщо перед нанесенням «Діоксидину» спершу промити ніс слабосоленої кип’яченою водою.

Небезпеки терапії

Активні компоненти «Діоксидину» відрізняються підвищеною агресивністю, що змушує застосовувати речовина акуратно. Зокрема, використання його в період виношування дитини або годування груддю пов’язане з ризиком проникнення активного з’єднання через плаценту і в молоко. Це може стати причиною мутацій в організмі плода, дитини.

До досягнення дванадцятирічного віку «Диоксидин» протипоказаний. Виходячи з проведених досліджень, лікарі з упевненістю стверджують, що висока дозування складу може стати причиною змін ДНК. Якщо гарантований позитивний ефект від складу істотно вище можливих ризиків, під контролем лікаря «Диоксидин» дозволено, але тільки якщо всі більш безпечні засоби вже випробувані й довели свою нерезультативність – таке можливо при хронічній формі гнійного гаймориту.

При використанні «Діоксидину» дітьми особливо важливо чітко дотримуватися встановлені лікарем дози.

Лікування гаймориту: можливі наслідки

В рамках терапевтичного курсу при ЛОР-захворюваннях «Диоксидин» зазвичай застосовують у розчиненої формі, що істотно мінімізує ймовірність виникнення побічних ефектів. При дотриманні лікарських рекомендацій і попередню перевірку на відсутність алергії препарат в більшості випадків добре переноситься. Відомі випадки, коли у пацієнтів сильно хворіла і крутилася голова, його морозило і лихоманило, піднімалася температура. Також «Диоксидин» може стати причиною розладу стільця і хворобливості в області кишечника. При виникненні побічних ефектів необхідно проконсультуватися з лікарем лікар зможе оцінити, наскільки розумно продовжувати курс або ж слід відмовитися від медикаменту.

А чи потрібно мені це?

Як видно з численних відгуків, розглянутий препарат дійсно результативною, але певні недоліки має. Пацієнти, які користувалися ним для лікування нежиті, гаймориту, відзначають, що застосовувати засіб незручно. Ще один важливий недолік – відсутність в інструкції прямих вказівок на можливість такого використання складу.

А ось в якості засобу для знезараження ран речовина результативно, добре працює і рідко спричиняє побічні ефекти, завдяки чому вважається гарним варіантом при гнійних та інфекційних, запальних вогнищах.