Хвороби органів дихання та їх попередження

Існує величезна кількість хвороб органів дихання, вивченням і лікуванням яких займається окремий розділ медицини — пульмонологія. З такими патологіями час від часу стикається кожна людина. При цьому кожне захворювання супроводжується унікальним набором симптомів і вимагає відповідного лікування.

Зрозуміло, багато людей цікавляться додатковими відомостями. Якими супроводжуються симптомами хвороби і травми органів дихання? Які причини появи запальних та гнійних процесів? Що робити при появі порушень з боку дихальної системи? Які методи діагностики і лікування пропонує сучасна медицина? Чи можливі якісь ускладнення? Відповіді на ці питання цікавлять багатьох читачів.

Основні форми патологічних процесів

Рівень захворюваності хворобами органів дихання дуже високий. Навряд чи знайдеться людини, яка хоча б раз в житті не стикався з такими проблемами, як кашель, нежить і біль у горлі. Подібні патології можуть бути самостійними або ж розвиватися на тлі інших захворювань, зокрема інфекційних.

Існує цілий розділ медицини, іменований пульмонологією, який займається вивченням функціонування органів дихання та їх патологій. При цьому лікар-пульмонолог займається лікуванням і профілактикою захворювань трахеї, легень, бронхів, плеври, гортані, діафрагми, прилеглих лімфатичних вузлів, нервових пучків, судин, що живлять дані органи.

Як вже згадувалося, хвороби органів дихання вкрай різноманітні і в сучасній медицині виділяють наступні види патологічних процесів:

  • хронічні обструктивні захворювання легень (до цієї групи можна віднести легеневу гіпертензію, емфізему, пневмосклероз, хронічні форми бронхіту, бронхіальну астму, хронічні пневмонії);
  • деструктивні хвороби, наприклад, гангрена або абсцес легені;
  • ураження плевральної порожнини (гемоторакс, спонтанний пневмоторакс, різні форми плеврити);
  • травми органів грудної клітки;
  • доброякісні пухлини плеври і легенів, ракові захворювання, появу злоякісних новоутворень;
  • гострі запальні хвороби органів дихання (запалення легень, бронхіт, трахеїт);
  • гостра дихальна недостатність і стани, які призводять до її розвитку (синдром шокової легені, астматичний статус, тромбоемболія);
  • системні патології, які вражають і легкі, зокрема, саркоїдоз, фиброзирующий альвеоліт, муковісцидоз);
  • вроджені та набуті вади розвитку трахеї, легенів, бронхів.

Природно, існує і безліч інших схем класифікації подібних захворювань.

Причини розвитку захворювань

Причини хвороб органів дихання можуть бути самими різними. У більшості випадків запальний процес пов’язаний з активацією бактеріальної інфекції. У ролі збудників можуть виступати різні мікроорганізми, включаючи пневмококів, туберкульозних мікобактерій, хламідій, гемофильных паличок. Хвороби органів дихання, які викликаються вірусами, також не є рідкістю — до поразок тих чи інших респіраторних органів призводять віруси грипу, застуди і т. д.

Варто відзначити, що часом виникнення тих чи інших патологій пов’язано з активацією умовно-патогенної мікрофлори, зокрема, стрептококів, стафілококів і т. д. В даному випадку величезну роль відіграє робота імунної системи.

До речі, інфекція — не єдиний фактор, що викликає хвороби органів дихання. Біологія в даному випадку набагато складніше. Наприклад, існують десятки патологій алергічного походження. На сьогоднішній день виділяють кілька основних груп алергенів:

  • побутові, наприклад, частинки шкіри, пил і т. д.;
  • лікарські (алергічні реакції часто розвиваються на фоні прийому того чи іншого препарату; часто до подібних поразок призводить терапія з допомогою антибіотиків, ферментів);
  • харчові алергени (цитрусові, какао, молоко, мед);
  • часто алергічні реакції виникають після контакту з пилком рослин;
  • можливо і вплив алергенів тваринного походження (шерсть, частинки епідермісу, білки, які виділяються в процесі життєдіяльності);
  • дріжджові і цвілеві грибки також виділяють речовини, здатні викликати реакцію з боку дихальної системи;
  • алергія може бути пов’язана з використанням хімічних реагентів, косметики, побутових чистячих/миючих засобів і т. д.

Варто зазначити, що існують і деякі фактори ризику, при дії яких у пацієнтів з більшою ймовірністю можуть розвинутися внутрішні хвороби. Система органів дихання функціонує добре при наявності захисту з боку імунної системи. Будь-яке ослаблення імунітету підвищує ризик розвитку патології. До списку несприятливих факторів відносять:

  • куріння, зловживання алкоголем та інші шкідливі звички;
  • проживання на території з поганою екологією;
  • несприятливі кліматичні умови (проживання в районах з високою вологістю, коливаннями атмосферного тиску, низькими температурами);
  • наявність в організмі вогнищ хронічного запалення;
  • професійні ризики (робота з потенційно небезпечними хімічними речовинами).

Хвороби органів дихання: коротко про загальні симптоми

На які ознаки варто звертати увагу? Насправді хвороби системи органів дихання супроводжуються різними симптомами. Можна виділити кілька спільних рис клінічної картини.

  • Задишка. Це один з найперших і характерних ознакою захворювань дихальної системи. У деяких пацієнтів виникають труднощі з диханням під час фізичної активності, в інших же присутні і в стані спокою. Подібним симптомом супроводжується пневмонія, бронхіти, трахеїти.
  • Біль. Багато пацієнтів скаржаться на дискомфорт та біль у грудях, які можуть виникати, наприклад, під час нападу кашлю.
  • Кашель. Важко знайти захворювання органів дихання, яке в тій чи іншій мірі не був би пов’язаний з кашлем. Такий рефлекторний акт може супроводжуватися виділенням мокротиння або ж бути сухим, задушливим.
  • Кровохаркання — симптом, яким нерідко супроводжуються такі захворювання, як пневмонія, туберкульоз, рак легенів. Якщо в мокроті присутні домішки крові, то це свідчить про небезпечні порушення — варто негайно звернутися до лікаря.
  • Інтоксикація. Якщо мова йде про запальних і інфекційних захворюваннях, то пацієнтів напевно будуть турбувати і симптоми загальної інтоксикації організму. Спостерігається підвищення температури тіла, ломота в м’язах, слабкість, втома, дратівливість.

Хвороби верхніх дихальних шляхів

Хвороби органів дихання та їх попередження — важлива інформація, якою цікавляться багато людей. Зрозуміло, існують десятки подібних патологій, які умовно поділяють на хвороби повітроносних шляхів і власне легенів. Розглянемо список найпоширеніших проблем.

  • Риніт, мабуть, можна вважати найпоширенішим захворюванням повітроносних шляхів. Ця патологія супроводжується запаленням слизових оболонок носа. Час від часу з нежиттю стикається кожна людина. На початкових етапах захворювання супроводжується набряком та закладеністю носа. Далі з’являються рясні слизові виділення, іноді з домішками гною. Варто відзначити, що риніт з’являється на тлі різних інфекційних захворювань, зокрема, при грипі, скарлатині, кору і т. д. Крім того, нежить і закладеність носа може свідчити про алергічної реакції.
  • Аносмія — патологія, яка супроводжується порушенням нюху. Дане захворювання може бути результатом травми носової перегородки. До такого ж результату можуть привести деякі генетичні аномалії і вроджені анатомічні порушення.
  • Синусит — захворювання, для якого характерне запалення придаткових пазух носа. Недуга супроводжується закладеністю носа, рясними виділеннями, періодично з’являються головними болями. Присутній також слабкість, лихоманка та інші симптоми інтоксикації. Найчастіше синусит є свого роду ускладненням після раніше перенесених людиною грипу, кору, скарлатини та інших інфекційних захворювань.
  • Аденоїдит — захворювання, що супроводжується запаленням носової мигдалини. Згідно зі статистикою, цього недугу найбільш схильні діти у віці від трьох до одинадцяти років. Тканини і форма мигдалини змінюються внаслідок чого утруднюється носове дихання. Подібні проблеми призводять до порушень сну — дитина не може нормально відпочити, стає дратівливою, скаржиться на постійну втому і неуважність. Можлива поява головного болю, зміна тембру голосу. У деяких пацієнтів спостерігаються проблеми зі слухом.
  • Тонзиліт характеризується гіперемією і набряком мигдалин, розташованих в області глотки. Як правило, запалення в даній області пов’язана з активністю вірусної та/або бактеріальної інфекції. Гостра форма хвороби супроводжується набряком глотки, проблемами з диханням, болем під час ковтання, підвищення температури. При відсутності лікування висока ймовірність переходу захворювання в хронічну форму. Варто відзначити, що хронічний тонзиліт небезпечний. Незважаючи на відсутність зовнішніх симптомів і дискомфорту, хронічний запальний процес супроводжується виділенням небезпечних токсинів, які негативно впливають на тканини міокарда.
  • Фарингітом називаються запалення слизових оболонок глотки. Дана патологія може бути пов’язана з активністю патогенних мікроорганізмів або ж тривалим вдиханням (часом і заковтуванням) потенційно небезпечних хімічних речовин, які подразнюють тканини глотки. Фарингіт супроводжується появою сухого кашлю. Пацієнти скаржаться на печіння і першіння в горлі.
  • Ларингіт пов’язаний із запальним ураженням тканин гортані. Захворювання супроводжується підвищенням температури, захриплістю, сухістю в горлі, дискомфортом. На перших етапах розвитку хвороби з’являється сухий кашель. У нічний час напади кашлю стають задушливими. Поступово починає виділятися харкотиння. Захворювання може виникати на тлі проникнення в тканини інфекції, переохолодження, впливу інших факторів зовнішнього середовища.
  • Заглотковий абсцес — небезпечна патологія, яка супроводжується скупченням гнійних мас в підслизової оболонки глотки. Пацієнти скаржаться на сильні болі при ковтанні. Хвороба вимагає негайного лікування.
  • Варто також відзначити, що практично у всіх відділах дихальної системи можуть формуватися пухлини, як доброякісні, так і злоякісні. Подібні захворювання супроводжуються болями, слабкістю, астенією, кровотечами.

Ураження бронхів і легень

Сучасній медицині відомо величезна кількість хвороб органів дихання. Перша допомога і дієва схема терапії багато в чому залежить від причин і локалізації патологічного процесу. Якщо говорити про захворювання безпосередньо легенів і бронхів, то можна виділити декілька найбільш поширених недуг.

  • Бронхіт характеризується гострим або хронічним запаленням слизової оболонки бронхів. Як правило, захворювання починається з сухого кашлю і підвищення температури тіла. По мірі розвитку хвороби кашель стає вологим і супроводжується виділенням слизисто-гнійної мокроти. Хвороба добре піддається лікуванню.
  • Пневмонія супроводжується інфекційно-запальним ураженням легеневих тканин (причиною може бути вірусна, бактеріальна, грибкова інфекція, проникнення в організм найпростіших паразитів). Патологічний процес зачіпає альвеоли, в результаті чого їх порожнини наповнюються рідиною. Для алкоголізму характерно важке лікування. Висока ймовірність появи ускладнень. Терапія здійснюється в умовах стаціонару, так як часто вимагає внутрішньовенного введення препаратів і постійного контролю за станом пацієнта.
  • Бронхіальна астма являє собою хронічну запальну патологію, пов’язану з алергічними реакціями. У пацієнтів звужується просвіт бронхів, порушується їх прохідність. Недуга супроводжується нападами ядухи, кашлем та іншими проблемами з диханням.
  • Хронічні обструктивні хвороби легенів пов’язані з запаленням неалергічного походження. Просвіт бронхів звужується, що призводить до хронічного порушення газообміну в тканинах організму.
  • Респіраторний дистрес-синдром характеризується розвитком гострої дихальної недостатності, яка пов’язана з ушкодженнями легенів. Це небезпечний стан, що супроводжується набряком легенів, болями в грудях, кашлем, виділенням гнійної мокроти.
  • Тромбоемболія легеневої артерії супроводжується закупоркою судини тромбом. Це небезпечний стан, який за відсутності лікування може закінчитися смертю пацієнта.
  • Плеврит — недуга, який супроводжується запаленням плевральної оболонки, яка покриває легені. Патологія може супроводжуватися поява ексудату і скупченням його між листками плеври.

Первинна діагностика

Хвороби органів дихання різноманітні, тому під час діагностики проводяться різні процедури.

  • Як правило, спочатку лікар складає анамнез, збирає відомості про симптоми.
  • Аускультація дозволяє фахівцю почути нехарактерні хрипи в легенях.
  • Перкусія (выстукивание) — процедура, яка проводиться для того, щоб визначити межі легень і з’ясувати, наскільки зменшено їх обсяг.
  • Проводиться загальний огляд (наприклад, огляд горла).
  • Пацієнт здає на аналіз кров — таке тестування дозволяє визначити наявність запального процесу в організмі.
  • Для перевірки беруть зразки мокротиння, яку потім досліджують на наявність антипичных клітин. Проводиться і бактеріологічний посів, який дозволять виділити збудника хвороби і провести ефективність ліків.

Інструментальна діагностика

Безумовно, огляд і лабораторні тести дають лікарі можливість запідозрити наявність того чи іншого захворювання. Тим не менше для постановки точного діагнозу проводяться додаткові процедури:

  • рентгенографія легень дозволяє визначити наявність вогнищ запалення, визначити їх розміри, кількість, локалізацію;
  • ангіопульмонографія — процедура, що дозволяє досліджувати роботу кровоносних судин і проводиться при підозрі на тромбоемболію;
  • бронхографія і бронхоскопія проводиться для перевірки роботи бронхів, виявлення тих чи інших анатомічних порушень, новоутворень тощо;
  • КТ легенів дозволяє лікареві отримати тривимірні знімки органів дихання, оцінити їх стан, виявити ті або інші порушення.

Методи консервативного лікування

Хвороби органів дихання у дітей і дорослих зустрічаються дуже часто. Кожна патологія має свої причини і унікальний набір симптомів. Саме тому терапія підбирається в залежності від походження та особливостей перебігу захворювання, загального стану та віку пацієнта. В схему лікування можуть бути включені:

  • антитоксичні ліки (наприклад, «Поливинол», «Неокомпенсан»);
  • протизапальні препарати, які допомагають зняти біль і набряк, призупинити подальший розвиток запального процесу («Ібупрофен», «Нурофен», «Парацетамол», «Реопірин», «Гідрокортизон»);
  • антибіотики (як правило, широко спектра дії);
  • хвороби органів дихання, які викликаються вірусами, вимагають застосування противірусних та імуномодулюючих препаратів («Амізон»);
  • відхаркувальні засоби допомагають очистити легені від слизових скупчень;
  • антигістамінні препарати допомагають зняти спазм і набряк, блокують подальший розвиток алергічних реакцій;
  • болезаспокійливі і жарознижуючі засоби допомагають зняти симптоми («Анальгін», «Аспірин»);
  • бронхолітичні ліки (ефективним вважається «Еуфілін»);
  • протикашльові препарати допомагають впоратися з задушливими нападами кашлю («Кодеїн», «Амезил»);
  • інколи застосовуються стимулятори дихання.

Інші терапевтичні заходи

Консервативне лікування хвороб органів дихання, як правило, дає непогані результати. Тим не менш пацієнтам часто рекомендують заняття з лікувальної і дихальної гімнастики, спеціальний масаж, фізіотерапевтичні процедури (наприклад, прогрівання), санаторно-курортне лікування. Такі маніпуляції допомагають швидше відновити повноцінне функціонування органів і попередити розвиток ускладнень.

На жаль, деякі внутрішні хвороби органів дихання вимагають хірургічного втручання. Наприклад, операція показана пацієнтам з розривом або важкими ушкодженнями плеври, абсцесами, тромбоемболії, доброякісними або злоякісними новоутвореннями.

Профілактика хвороб органів дихання

Подібні патології вельми поширені — з ними стикаються люди незалежно від віку і статі. Саме тому такими важливими є питання про те, що являють собою хвороби органів дихання та їх попередження. Правила насправді дуже прості і їх всіх можна об’єднати під терміном «здоровий спосіб життя».

  • Профілактичні заходи в першу чергу пов’язані із зміцненням імунітету. Фахівці рекомендують підтримувати фізичну форму, займатися спортом, достатньо часу проводити на свіжому повітрі, заколювати організм, віддавати перевагу активним видам відпочинку.
  • Профілактика хвороб органів дихання обов’язково включає в себе і корекцію харчування. В раціон потрібно включити такі рослинні продукти, як мед, часник, цибуля, лимонний сік, обліпиха, імбир. Така їжа містить в собі величезну кількість вітамінів, володіє антибактеріальними і протизапальними властивостями, позитивно позначається на роботі імунної системи. Також важливо зробити меню збалансованим, включити в нього свіжі фрукти і овочі, не переїдати.
  • Для посилення імунного захисту час від часу можна приймати вітаміни, імуномодулятори, деякі рослинні ліки, наприклад, настоянка ехінацеї.
  • Відмовтеся від шкідливих звичок, зокрема куріння, так як це значно збільшує ризик розвитку різних захворювань дихальної системи.
  • Варто уникати переохолодження і перегріву, так як це підвищує ймовірність розвитку тих чи інших патологій. Важливо одягатися по погоді, не надто «кутатися» влітку і навесні і віддавати перевагу теплому одязі в зимову пору.
  • Позитивно на стан органів дихання позначиться регулярна дихальна гімнастика.
  • Важливо уникати стресів, так як будь-яке емоційне перенапруження позначається на рівні тих чи інших гормонів, що у свою чергу можна знизити активність імунної системи.

Існує безліч факторів, які можуть призвести до розвитку хвороби. І захворювання органів дихання можна запобігти, уникаючи негативного впливу зовнішнього і внутрішнього середовища. І звичайно ж, при появі перших же симптомів потрібно звернутися до фахівця. Подібні недуги набагато легше піддаються терапії, якщо почати лікування на ранніх стадіях.