Орігамі. Історія виникнення

Сьогодні орігамі можна сміливо назвати одним з найпопулярніших видів творчості. Прийомам складання паперових виробів навчитися досить просто, і зможе це кожен.

У статті ми розповімо історію орігамі коротко зупинимося на походженні мистецтва, а також розглянемо деякі інші його техніки.

В японській мові це слово буквально означає “складений папір”. Але сама назва “орігамі” з’явилося лише в кінці XIX століття з виданням перших книг по оригамистике. А до того прийоми виготовлення паперових виробів передавалися один одному наочно і називалися “ориката” (“заняття складанням”).

Історія виникнення

Звичайно, орігамі – це в першу чергу паперові вироби. А перша папір, як відомо, з’явилася в Древньому Китаї в самому початку другого століття нашої ери. Отже, історію орігамі з паперу треба пов’язувати з цією країною.

Але не все так просто. Є думка, що орігамі з’явилося в Японії. Нібито перші фігурки зародилися з мистецтва драпірування тканин, що було необхідно при виготовленні традиційної японської одягу.

Крім того, поки папір була дорогою і доступною лише храмів, і в Китаї, і в Японії орігамі використовувалися лише священнослужителями для проведення релігійних культів.

З часом вироби орігамі з’явилися і в японських дворянських сім’ях. Справжній дворянин навіть вважався тепер таким, якщо міг розважити нудьгуючу даму складанням цих незграбних, але викликають живий інтерес фігурок. А самураї використовували вироби для згортання записок. Прочитати це послання, розгорнувши фігурку, міг тільки “свій” людина. Ще пізніше орігамі стали прикрашати приміщення при проведенні всякого роду святкових урочистостей.

Традиційна японська весілля, тобто весілля, проведена за канонами синтоїзму, наприклад, передбачала обов’язкове прикраса інтер’єру складеними з паперу метеликами, які символізували нареченого і наречену.

Поширення орігамі. Японія

Взагалі, про справжнє мистецтво орігамі, напевно, можна говорити лише з появою японського паперового журавлика – однієї з найбільш простих і найбільш популярних виробів, створених без будь-яких практичних цілей.

До речі сказати, перша книга-підручник з орігамі, видана в Кіото в 1797 році, називалася “Як скласти тисячу журавликів”. Це її назва явно отсылало читача до старовинною легендою, яка обіцяла виконання бажання того, хто складе тисячу паперових журавлів. Правда, незважаючи на назву, видання розповідало про методи складання і інших фігурок.

Після Другої світової війни і бомбардування Хіросіми журавлик з паперу набув особливого значення. Японська дівчинка Садако Сасакі, хвора на лейкемію, складала у лікарні журавликів, вірячи, що з тисячним, що вийшов з-під її рук, страшна хвороба відступить. Дівчинка встигла зробити лише 644 фігурки…

Акіра Йошизава

Великі заслуги в просуванні і розвитку мистецтва орігамі в XX столітті приписують японському оригамисту Акире Йошизаве (Есидзаве).

Коли молодий кресляр Акіра, що працює на машинобудівному заводі, пояснював новачкам ази нарисної геометрії, складаючи для наочності фігурки орігамі. Він досяг такої майстерності в цьому мистецтві, що господарі заводу дозволили йому займатися орігамі навіть у робочий час.

Втім, лише після війни Акире Йошизаве вдалося продовжити свою діяльність. У 1954 році побачила світ його книга “Нове мистецтво орігамі”, а незабаром у Токіо відкрився заснований ним Центр з вивчення даного мистецтва.

Цей знаменитий майстер розробив цілий статут з універсальними позначеннями згинів орігамі. Ці по суті своїй інструкції служили для передачі технічних прийомів орігамі на листі. У книзі були зібрані базові моделі для освоюють перші кроки в цьому мистецтві.

Акіра Йошизава прожив довге життя, створив понад 50 тисяч раніше невідомих моделей, а після заслуженого тріумфу своєї першої книги випустив ще 18 книг по оригамистике.

Завдяки його діяльності любителі класичного орігамі зрозуміли, що існує ідеальний конструктор – квадратний аркуш паперу. Тільки за допомогою рук, простих прийомів і своєї фантазії можна навчитися створювати тисячі найрізноманітніших образів – тварин, рослин, предметів.

Орігамі і Західний світ

Вважається, що в історії виникнення орігамі існувало два самостійних джерела: японський і західний.

Це мистецтво з’явилося в Європі до XVI століття. Так вважає історія орігамі. Тоді вміли складати митри (головні убори священиків) і жіночі очіпки з тканини без використання ниток та голки. Особливим чином складені серветки при сервіровці столу або просто вироби, прикрашали інтер’єр в європейських будинках, також могли служити попередниками цього виду мистецтва.

З розвитком промисловості паперові вироби стали популярними і на Заході. Причому сьогодні вже достеменно не можна сказати, чи були початкові моделі запозичені. Наприклад, іспанська символ орігамі – паперова пташка “пахарита” з міста Толедо, згідно з переказами, була виготовлена чи не в XII столітті. Причому “пахарито” називалася і пташка, і взагалі будь-яка фігурка-орігамі. Тому люди в Іспанії, кажучи “робимо пахариты”, мають на увазі складання паперу.

Орігамісти Заходу

Іспанський письменник, поет і філософ Мігель де Унамуно, що жив на рубежі XIX і XX століть, створив безліч фігурок і написав дві книги з орігамі. Його ім’я сьогодні асоціюється з іспанської та південноамериканської школами з цього мистецтва.

Приблизно тоді ж паперові фігурки з’явилися у Франції, на цей раз у фокусників на естраді. Успішно пробував себе у мистецтві виготовлення паперових виробів і знаменитий американський ілюзіоніст Гаррі Гудіні.

Істотний внесок в історію орігамі для дітей вніс німецький теоретик дошкільного виховання, засновник системи дитячих садків Фрідріх Фребель. Він ще в XIX столітті працював над розвитком логічного мислення дитини, складаючи найпростіші фігурки. Основи геометрії, втілені в хитрості складання квадрата з паперу, були запозичені німецьким педагогом, ймовірно, з вчень стародавніх арабів.

XX століття стало в історії мистецтва орігамі справжніми відкритими воротами для злиття всіх його традицій і об’єднав любителів-орігамісти всього світу. Донині на багатьох мовами світу видаються підручники, відкриваються центри, в яких викладають майстри орігамі, відбувається розвиток і ускладнення його форм і методик. Втім, і базові моделі, які досвідченим майстрам здаються простими, здатні викликати у новачків, які роблять перші кроки у світі орігамі-виробів, живий інтерес і навіть захоплення.

Базові моделі класичного орігамі

Дуже можливо, що саме завдяки Фребелю сьогодні так просто розповісти історію виникнення орігамі для дітей на прикладі таких простих моделей, як пілотка, кораблик, стаканчик. Ну, вже літачки і стрибаючих жаб хоча б раз у дитинстві, скоріш за все, робили все.

А ось ще одна модель, яка в навчанні початківців займає початкову позицію. Сьогодні в підручниках її називають “коробочка Санбо”. В ритуальну Санбо колись поміщали різні приношення богам у храмах. Надалі ж вона, переступивши храмовий поріг, стала використовуватися при сервіровці столу. Це цілком собі універсальна ємність для зберігання, наприклад, горіхів, цукерок або скріпок.

А однією з найпопулярніших моделей орігамі стала маленька пташка з розправленими крилами. Ймовірно, вона з’явилася в Японії, адже інструкція по збірці цієї фігурки з’явилася в Європі лише ближче до кінця XIX століття. Всесвітня виставка в Парижі, що пройшла в 1878 році, на яку японці привезли цю фігурку і розкрили секрет її складання, стала стимулом до об’єднання традицій Заходу і Сходу і до розвитку нового світового орігамі.

Модульне орігамі

Ця техніка виглядає як природне продовження класичного орігамі. На відміну від нього, для створення моделі використовується не один, а кілька аркушів паперу, причому обмеження на їх кількість все-таки було знято, що дозволило значно розширити можливості та фантазії їх творців.

З допомогою модульного орігамі збирають об’ємні фігури: кулі, короби, зірки, квіти. Потім вони збираються у відповідності з задумом у ще більш складні і хитромудрі моделі.

Історія модульного орігамі називає ім’я Міцунобу Сонобе, який став основоположником цієї техніки і користується в Японії заслуженим визнанням досі. Різні варіації базових моделей, власне, навіть і називаються “сонобе” (або “соноб”).

А ось американський математик Роберт Ланг глянув на цю техніку з особливою, інженерної точки зору і розробив алгоритми побудови фігурок, які досі вражають точністю своїх форм і філігранністю виконання.

Його генію належать і вироби технічного орігамі: подушка безпеки, складена з допомогою прийомів цього мистецтва, і розробка космічного телескопа з величезною лінзою, виконаної у вигляді тонкої мембрани. У складеному вигляді з нею ракети транспортували в космос, де вона могла бути розгорнута та використана без яких-небудь пошкоджень і складок.

Кусудама

В основу техніки модульного орігамі покладено виготовлення кубиків-сонобе. Найчастіше вони мають дві “кишені”, в які вставляються краю інших моделей. Так складається класичний кулька-кусудама. Іноді його складові моделі склеюються або навіть зшиваються один з одним.

З аркушів паперу різних кольорів (деякі в якості основи для виготовлення використовують цукеркові фантики або навіть грошові купюри) можна скласти двоколірні або багатобарвні кусудами, схожі на кристалічні кулі або суцвіття кулястої форми. Їх ще порівнюють з правильними кристалами і молекулами.

Безліч повторюваних квіткових сегментів з вісьмома об’ємними пелюстками – одна з найбільш модних квіткових моделей в цьому виді техніки.

У Країні висхідного сонця завжди любили фігурки, які можна було використати на практиці, у повсякденному житті. Так, в кишеньки кусудами японські цілителі вкладали ароматичні трави і повісив над ліжком хворого. А з квіткових кусудам складали букети для нареченої весільні церемонії.

Інші види технік орігамі

Історії орігамі відомо велика кількість методик складання паперових виробів. Найпростіша з них – звичайне орігамі – призначена для роблять перші кроки. Вона допомагає освоїти найбільш прості моделі, такі як коробка, квітка, заєць, кішка та ін

А ось “мокре” орігамі. Його винайшов невтомний оригамист Акіро Йошізава. Для роботи в цій техніці потрібно папір підвищеної пластичності, для чого листи змочували водою з пульверизатора. Або на них наносили тонким шаром клейовий розчин. Фігурки, виконані у цій техніці, трохи схожі на вироби з пап’є-маше.

Техніка кірігамі, що з’явилася завдяки Масахіро Чатани, японського архітектора, дозволяла використовувати при виготовленні виробів ножиці. Щільні аркуші паперу надрізають і складають особливим чином, що допомагає у виготовленні не тільки листівок, але й архітектурних моделей, і об’ємних орнаментів.

Існує ще складання по розгортці або паттерну – тобто за кресленням, де відзначені всі складки, які повинні бути присутні в готовому виробі. Креслення містить безліч ліній, і робота з ним передбачає навички досвідченого орігамісти.

Про користь орігамі

Про те, що орігамі – зовсім безцінний заняття для малюків, багато педагоги говорили і будуть говорити. По-перше, воно розвиває дрібну пальцеву моторику і уяву, виховує такі важливі навички, як посидючість і терпіння. По-друге, маленький оригамист на практиці вивчає початкові геометричні поняття, такі як квадрат, трикутник, діагональ, вершина, кут, медіана. Техніка складання фігурок ставить перед ним конкретні логічні завдання, які, будучи вирішені, неодмінно винагородять дитини черговий витонченої моделлю. Нарешті, орігамі маловитратно. Все, що потрібно – відповідна за розміром папір і трохи терпіння, щоб слідувати інструкціям.

Втім, майже всі з сказаного можна віднести і до дорослих. Тим більше, що поле орігамі, схоже, ніколи не збідніє і постійно буде підносити своїм послідовникам все нові і нові техніки і варіанти для втілення їх фантазій і сміливих проектів.