Висока продуктивність сучасних бурових установок дозволяє розробляти свердловини з великим діаметром і глибиною. Якщо ж мова йде про малих робочих параметрах, то і сам підхід до технічної реалізації завдання може бути іншим. Наприклад, колонкове буріння дозволяє з мінімальними витратами виконувати вузькі свердловини, підтримуючи високу точність і акуратність при вирізці породи.
Особливості технології
Колонковый метод застосовується в промисловості та геодезичних дослідженнях вже більше 150 років. Його особливе місце в загальному ряді технологій геологічної розробки обумовлено тим, що після завершення роботи залишається цілісний керн. Це циліндричний стовп з матеріалом з свердловини, який може бути викинутий або збережений для подальшого вивчення породи – залежить від поставлених завдань. Іншими словами, вирізка та розробка проводиться не по всій площі бура, а по краях свердловини. Рух коронки при цьому теж відбувається строго по краях, що дозволяє зберігати породу. Разом з цим стовбури заповнюються робочої оснащенням, яку представляють бурові колонкового буріння – коронки, шнеки та керноприемники. Дана технологія має ряд обмежень, так як у міру поглиблення підвищується тиск на ріжучі елементи. З цієї причини максимальна глибина колонкових свердловин досягає лише 150-160 мм, в залежності від типу грунту та характеристик обладнання.
