Себорейний дерматит: фото, лікування, відгуки

Себорейний дерматит — досить поширена проблема, з якою стикаються люди незалежно від віку і статі. Розвиток недуги пов’язано з порушенням виділення і зміною якісного складу шкірного сала. Подібна хвороба вимагає своєчасної терапії.

Зрозуміло, сьогодні багато людей цікавляться додатковими відомостями про захворювання. Чому розвивається себорейний дерматит? Фото людей, які зіткнулися з цією недугою, симптоми, можливі ускладнення, ефективні методи лікування — все це буде представлено в статті.

Чому розвивається патологія? Грибкові інфекції

Як свідчить статистика, себорейний дерматит у більшості випадків є результатом активності дріжджоподібних грибів Malassezia furfur. Живляться ці мікроорганізми секретом сальних залоз. У нормі кількість умовно патогенних грибків контролюється імунною системою. Але іноді захисні механізми дають збій, в результаті чого дріжджі починають активно розмножуватися. До факторів ризику відносять:

  • хвороби органів внутрішньої секреції, порушення гормонального фону;
  • імунодефіцити незалежно від походження;
  • хвороби травної системи;
  • ураження нервової системи;
  • сильні стреси;
  • прийом деяких лікарських препаратів.

Гормональні розлади

Себорейний дерматит нерідко розвивається на тлі порушень гормонального фону. Як відомо, тестостерон і його похідні посилюють роботу сальних залоз, що створює ідеальні умови для розмноження грибків.

Як свідчить статистика, у жінок, які страждають від себорейного дерматиту, найчастіше порушене співвідношення між естрогенами і андрогенами. До переліку потенційних причин відносять:

  • адреногенітальний синдром;
  • пухлина надниркових залоз;
  • полікістоз яєчників;
  • пухлини яєчника;
  • хвороба Іценко-Кушинга;
  • ожиріння (жирові тканини синтезують невелику кількість гормонів);
  • пологи і гінекологічні захворювання;

Нерідко розвивається себорейний дерматит у дітей пубертатного віку, що, знову ж таки, пов’язано зі змінами гормонального фону і розвитком органів репродуктивної системи.

Дерматит на тлі патологій нервової системи

Як відомо, робота сальних залоз контролюється не тільки гормонами, але і нервовою системою, зокрема, її вегетативними відділами. Саме тому секреція шкірного сала підвищується на тлі будь-яких порушень нервової системи. Потенційно небезпечними є такі стани:

  • посилена активність структур парасимпатичної нервової системи (ваготонія);
  • психози, які розвиваються на тлі інфекції;
  • хвороба Паркінсона;
  • різні форми епілепсії;
  • шизофренія;
  • летаргічний енцефаліт.

Захворювання травного тракту

Як свідчить статистика, розвиток себорейного дерматиту нерідко пов’язане з тими або іншими захворюваннями травного тракту. Справа в тому, що пошкоджена/запалена слизова оболонка кишечника призводить до порушення метаболізму. Шкіра не отримує достатньої кількості вітамінів та поживних речовин, у ній починають накопичуватися шкідливі продукти. Потенційно небезпечними є такі стани, як:

  • дисбактеріоз (порушення якісних і кількісних характеристик мікрофлори кишечника);
  • проникнення в організм глистів;
  • виразкові ураження шлунка та кишечника;
  • коліти;
  • гастрити, гастродуоденіти;
  • розлади рухової активності кишечнику, що супроводжуються запорами та проносами;
  • хвороби жовчного міхура, що супроводжуються застоєм жовчі.

Інші можливі причини дерматиту

Зрозуміло, причини розвитку себорейного дерматиту можуть бути й іншими:

  • Наприклад, величезне значення має робота імунної системи. Згідно з результатами статистичних досліджень, практично 90 % пацієнтів зі Снідом страждають від тієї чи іншої форми себорейного дерматиту. Зрозуміло, імунодефіцит не завжди є наслідком ВІЛ-інфекції. Активність імунної системи знижується на тлі затяжних системних захворювання.
  • До переліку причин відносять також прийом деяких лікарських засобів, зокрема тих, які впливають на гормональний фон пацієнта. Потенційно небезпечними є оральні протизаплідні засоби. Чоловіки, які приймають ті чи інші андрогени, також відносяться до групи ризику.
  • Потенційно небезпечним є нехтування правилами гігієни (потрібно пам’ятати, що шкіра потребує постійного очищення та догляді), агресивні косметичні процедури, а також неправильне застосування засобів гігієни.

Основні симптоми недуги

Себорейний дерматит — захворювання шкіри, яке супроводжується вельми характерними симптомами:

  • Як правило, спочатку на шкірі з’являються невеликі плями з чіткими контурами рожевого або червоного кольору. Пацієнти скаржаться на сильний свербіж і печіння, що пов’язано з активністю патогенної мікрофлори. Поступово вогнища ураження покриваються жовтуватими лусочками.
  • У тому випадку, якщо себорейний дерматит вражає шкірні складки (наприклад, пахвову або заушную), то тканини не тільки червоніють, але і набрякають. Часом уражені ділянки покриваються тріщинами, які іноді кровоточать.
  • По мірі розвитку хвороби шкіра хворого починає лущитися, що пов’язано з відторгненням ороговілих клітин епітелію. Лущення також супроводжується свербежем і іншими неприємними відчуттями.
  • Поступово поверхневі клітини шкіри просочуються шкірним салом, завдяки чому залишаються на поверхні покривів, утворюючи лусочки. Спочатку вони невеликі, білого кольору, але поступово нашаровуються один на одного, утворюючи жовтуваті себорейні бляшки. Якщо тканини інфікуються, то шкіра під лусочками запалюється, починає мокнути. Можливо і освіта гною, в результаті чого на шкірі з’являються гнійні або навіть кров’янисті кірочки.
  • Висипання також можна віднести до симптомів себорейного дерматиту, правда, їх поява, як правило, пов’язане з вторинною бактеріальною інфекцією. Висип у даному випадку поліморфна — на шкірі утворюються папули, дрібні бульбашки з різним вмістом.
  • У більш важких випадках себорейний дерматит супроводжується появою вугрової висипки. Вугрі є результатом швидше ускладнення недуги, ніж його симптом. Справа в тому, що шкірне сало і відмерлі клітини епідермісу закривають протоки сальних залоз, що призводить до запалення.

Зрозуміло, симптоми недуги безпосередньо залежать від його форми і стадії розвитку.

Форми захворювання

На сьогоднішній день виділяють три основні типи себорейного дерматиту:

  • Поширеною є жирна себорея, при якій спостерігається гіперсекреція шкірного сала. При цьому пацієнти страждають від вугрів, прищів, постійного жирного блиску на обличчі.
  • Сухий тип себореї супроводжується зниженням секреції шкірного сала. Шкіра при цьому суха, причому нерідко поверхневі шари розтріскуються. Від даного різновиду захворювання найчастіше страждають підлітки до початку статевого дозрівання.
  • Існує і так звані змішаний тип. При цьому на тілі пацієнта присутні осередки як сухої, так і жирної себореї.

Себорейний дерматит на обличчі: фото і особливості клінічної картини

Кожна форма хвороби супроводжується власними, дуже характерними симптомами. Себорейний дерматит на обличчі виявляється найбільш часто. У більшості випадків з подібною проблемою стикаються підлітки, а також молоді люди у віці до 25 років. Справа в тому, що шкіра тут багата сальними залозами, що є фактором ризику.

Себорейний дерматит на обличчі досить легко ідентифікувати. Спочатку на шкірі з’являються невеликі червонуваті плями, які поступово покриваються тонкими бляшками жовтого кольору. Подібні процеси супроводжуються сверблячкою, печінням і іншими неприємними відчуттями. Часом осередки ураження зливаються краями, утворюючи досить великі диски.

Найбільш важко протікає себорейний дерматит у дорослих чоловіків, які відрощують бороду або вуса. Саме в місцях зростання волосся локалізуються великі бляшки. Іноді до дерматиту приєднується гнійний процес.

Іноді недуга поширюється на шкіру повік. Тканини набрякають, червоніють, іноді покриваються тріщинами. По лінії росту волосся утворюються невеликі себорейні лусочки. Можливо розвиток блефарита.

Себорейний дерматит шкіри голови

Патологічний процес нерідко вражає шкіру волосистої частини голови. Першим симптомом у даному випадку є лупа. Цей етап супроводжується роздратуванням, сильним печінням і сверблячкою.

Поступово при себорейному дерматиті на голові з’являються потовщені лусочки, жовтуваті скоринки, просочені шкірним салом. З часом вони покривають практично всю поверхню голови. Якщо має місце вторинна бактеріальна інфекція, то волосяні фолікули запалюються, на їх місці утворюються гнійники. Жовті лусочки відпадають, причому разом з волоссям — шевелюра пацієнта стоншується, рідшає.

Можливі ускладнення

Багато людей стикаються з таким захворюванням, як себорейний дерматит. Відгуки лікарів свідчать про те, що недуга в більшості випадків добре піддається терапії. Тим не менш, вірогідність розвитку ускладнення відкидати все ж не варто.

Іноді на тлі недуги на шкірі з’являються глибокі вугри, які важко піддаються лікуванню. Крім того, пошкодження на шкірі нерідко стають воротами для інфекції — можливо вторинне ураження тканин. Якщо мова йде про себорейному дерматиті на голові, то існує ймовірність повного або часткового облисіння.

Схема лікування

Як вилікувати себорейний дерматит? Терапія в даному випадку обов’язково має бути комплексною, так як багато тут залежить від причин і стадії розвитку недуги:

  • Основним у цьому випадку є застосування протигрибкових засобів. Вони випускаються у формі таблеток (їх використовують при важких формах себореї), а також мазей для шкіри і шампунів для волосся. Ефективними вважаються препарати, у складі яких присутній флуконазол, кетоконазол і клотримазол.
  • Пацієнтам призначають прийом антигістамінних засобів. Такі ліки допомагають зняти набряк, почервоніння і свербіж, які так турбують пацієнта. Ефективними вважаються «Лоратадин», «Клемастин». У більш важких випадках лікарі рекомендують внутрішньом’язове або внутрішньовенне введення гіпосенсибілізуючих препаратів, зокрема, тіосульфату натрію і кальцію глюконату.
  • Якщо має місце виражений запальний процес, то пацієнтам призначають глюкокортикоїдні ліки у формі мазей або кремів для обробки шкіри. Найчастіше застосовуються такі засоби, як гідрокортизон і беклометазон.
  • Для того, щоб пом’якшити епітеліальні покрови, видалити себорейні бляшки і лусочки, застосовуються кератолітичні препарати, зокрема, кошти, у складі яких присутній сечовина, саліцилова кислота, цинк.
  • Якщо має місце вторинна бактеріальна інфекція, то лікування пацієнта доповнюються антибіотиками.

Шампуні при ураженні волосистої частини голови

Як лікувати себорейний дерматит на волосистої частини голови? В схему лікування лікарі обов’язково включають спеціальні шампуні. Існує кілька найбільш ефективних і популярних препаратів:

  • Лікарі часто призначають пацієнтам шампунь «Фридерм». Основна активна речовина ліки — піритіон цинку. У перші 14 днів волосся миють двічі на тиждень, після чого – раз у 7 днів протягом місяця.
  • Хорошим протигрибкових засобів вважається «Себозол», основним активним компонентом якого є кетоконазол. Це речовина негативно впливає на стінки грибків, перешкоджає подальшому розвитку патогенних мікроорганізмів, нормалізує секреторну активність сальних залоз, знімає роздратування і шкірне лущення.
  • Деколи пацієнтам рекомендують користуватися шампунем «Кето-плюс». Це комбінований засіб, у складі якого присутній піритіон цинку і кетоконазол.
  • Непоганий ефект дає застосування шампуню «Сульсена» (активна речовина — дисульфід селену). Це засіб пригнічує процеси розмноження грибків, зменшує лущення, очищає поверхневі шкірні шари, а також нормалізує процес зроговіння тканин.
  • Деколи при себорейному дерматиті застосовується засіб «Скін-кап». Цей шампунь також володіє протигрибковими властивостями, але пригнічує активність і патогенних бактерій. Крім того, його регулярне застосування перешкоджає утворенню бляшок і лусочок на шкірі голови.

Народні засоби лікування

Безумовно, допомогти собі можна і в домашніх умовах. Народна медицина пропонує безліч рецептів:

  • Корисною є маска з лопуха. Готувати його просто: змішуємо по чайній ложці меду і реп’яхової олії з двома чайними ложками соку лопуха і соком цибулі. Отриманий засіб змішують з невеликою кількістю шампуню і наносять на шкіру голови. Волосся потрібно прикрити плівкою і укутати теплим рушником. Маску можна змити через годину.
  • Якщо мова йде про поразку шкіри, корисними будуть примочки з відвару ромашки аптечної. Це рослина володіє вираженими протизапальними властивостями, допомагає зняти запалення і свербіж. Щоденне проведення процедури покращує стан пацієнта.
  • Для ополіскування волосся і шкіри голови використовуються відвари з шавлії та кропиви.
  • Відвар дубової кори можна використовувати для ополіскування волосся після миття, а також протирання уражених ділянок шкіри.
  • Корисним вважається відвар з гілок чорної смородини, який можна приймати всередину (замість чаю).

Варто розуміти, що застосування даних засобів можливо тільки з дозволу лікаря. Ні в якому разі не варто ігнорувати проблему, так як це обов’язково позначиться на стані шкіри і волосся.