Симптоми захворювання печінки: опис перших ознак. Діагностика захворювань печінки

Це найбільша залоза в організмі людини, яка є життєво важливим органом. Розташована вона в черевній порожнині, відразу під діафрагмою, з правого боку. Вона бере участь в обмінних процесах, очищає організм від токсинів, сприяє травленню, синтезує холестерин, жовчні кислоти. В ній відбувається накопичення жирів, білків, мінеральних речовин, вуглеводів і вітамінів. Дуже важливо підтримувати печінка в здоровому стані, а для цього необхідно знати симптоми захворювань печінки та причини, які їх викликають.

Класифікація хвороб

В медицині до цих пір не прийшли до єдиної класифікації захворювань цього органу та жовчовивідних шляхів з огляду на те, що основні критерії, за якими відбувається систематизація хвороб: причини, зміни структури, збудник, клінічні прояви, взаємно переплітаються. По морфології (патологічним процесам хвороби) все патології печінки та жовчовивідних шляхів умовно діляться на три основні групи.

  • Паренхіматозні – хвороби, пов’язані з порушенням роботи клітин, які забезпечують основні функції органу. До них належать: цироз, гепатити, всі новоутворення: кіста, різні пухлини.
  • Гепатобіліарні – до них належать різні запальні процеси в жовчних протоках, що мають медикаментозне, токсичну та інфекційне походження. До цієї ж групи належать захворювання, пов’язані з порушеннями відтоку жовчі, що утворилися в результаті спазму, закупорки або новоутворень проток.
  • Судинні – будь-які порушення функціонування органу, пов’язані із станом судин.
  • Крім цієї класифікації, всі хвороби можна розділити по етіології (причин і умов виникнення захворювання та іншим критеріям.

    Причини захворювання

    Тканини печінки дуже стійкі до різних негативних впливів. Це єдиний орган людини, який може самовідновлюватися. Незважаючи на це, постійне вплив несприятливих факторів призводить до різних захворювань. Основними причинами недуг, які враховуються при діагностиці захворювань печінки, наступні:

    • Травми. Вони відбуваються при падінні, на виробництві, в ДТП. Видимих ознак може й не бути, а симптоми з’являться значно пізніше у вигляді кіст, які виявляють випадково при ультразвуковому обстеженні.
    • Вірусні інфекції. Віруси гепатиту A, B і C представляють серйозну небезпеку. Вони породжують запалення тканин, які проходять в гострій або хронічній формі, викликаючи згодом цироз. Самим безпечним з них є гепатит A, званий жовтяницею. Він не переходить у хронічну форму і не призводить до тяжких наслідків. Найбільшу небезпеку несе гепатит B, який тривалий час не виявляє клінічної картини, переходить в хронічну форму і має ризик розвитку цирозу або раку.
    • Наявність паразитів. Їх різні види стають причиною органічних і функціональних порушень. З’являються некрози, які об’єднуються в амебний абсцес, відбувається розвиток печінкової недостатності.
    • Лікарські засоби. Безсистемне вживання медичних препаратів, особливо антибактеріальних, гормональних і протигрибкових засобів призводить до порушення функціонування життєво важливого органу.
    • Отруєння. Систематичне вплив отруйних речовин на організм людини в результаті роботи на шкідливих виробництвах призводить до ураження печінки. Одноразове вплив парів важких металів або хімічних сполук здатне викликати гострий некроз залози. Виникає печінкова недостатність, у результаті якої залишилися здорові клітини не можуть виконати всі функції, покладені на них. З часом відмерлі клітини замінюються сполучною тканиною, що призводить до розвитку цирозу.
    • Алкогольні отруєння. Зловживання спиртними напоями також призводить до цирозу.
    • Неправильне харчування. Великий вміст в раціоні жирних, гострих, смажених і копчених продуктів утрудняє відтік жовчі, що веде до застійних явищ, в результаті утворюються камені в жовчному міхурі, так і в протоках.
    • Генетична схильність. Порушення в будові печінки викликає звуження протоків і судин, що ускладнює струм крові та жовчі, слабкий розвиток життєво важливого органу або його частин веде до зниження функціонування.
    • Наявність гнійних вогнищ в очеревині. Це впливає на роботу жовчовивідних шляхів, відбувається розвиток холангіту або абсцесу.
    • Вплив випромінювання. Радіаційне або іонізуюче фонирование викликає переродження клітин печінки на клітини, що мають злоякісний характер.

    Факторів, які впливають на стан і функціонування органу дуже багато, але більшість з них пов’язана із образом життя, тому людина в силах зберегти своє здоров’я.

    Які є захворювання печінки?

    У медицині основними захворюваннями прийнято вважати наступні:

    • Гепатити – запалення, що носять різний характер. Вони бувають гострої чи хронічної форми, мати токсичну, лікарську чи вірусну природу. При відсутності своєчасного лікування значно погіршується загальний стан людини.
    • Первинний цироз. Захворювання частіше характерно для жінок. Симптоми захворювання печінки проявляються свербежем, виразками, пожовтінням слизових і дерми.
    • Холангіт. Відбуваються запальні процеси в протоках органу.
    • Аномалії судин – застійна печінка, тромбоз вен.
    • Туберкульоз – бактерії зазвичай потрапляють з кишечника за гематогенним або лімфогенним шляхами, а іноді поширюються по жовчних ходах.
    • Жирова дистрофія – клітини органу заміщуються жировою тканиною.
    • Печінкова недостатність характеризується порушенням однієї або кількох функцій. З’являється у зв’язку з ураженням паренхіми.
    • Гепатомегалія – патологічне збільшення розмірів життєво важливого органу. Це стан характерний для багатьох захворювань.
    • Об’ємні (вогнищеві) утворення печінки – одиничні і множинні ділянки зміни структури, походження яких може бути дуже різним: доброякісним і злоякісним.
    • Стеатоз – жирова інфільтрація органу. У клітинах відбувається накопичення жиру.
    • Кіста – доброякісне порожнинне утворення, заповнене рідиною всередині. Розташовується в різних сегментах печінки.
    • Печінкова кома – викликається глибоким пригніченням органу. Людина втрачає свідомість, у нього порушується кровообіг і дихання.

    Найчастіше при обстеженні хворих виявляють гепатити, цироз і стеатоз печінки.

    Перші ознаки захворювання

    Для розпізнавання симптомів хвороби треба знати, де знаходиться печінка. Її форма схожа на тупокутний трикутник, який складається з двох часток і має округлені краю. Печінка знаходиться в очеревині з правого боку. Верхня її частина розташована від лівого до правого соска, а нижня – у правих ребер. На ранній стадії захворювання може не бути ніяких ознак. Цей орган не містить нервових волокон, тому біль може довго не проявлятися.

    При хворобах печінки найпершою ознакою є слабкість і швидка стомлюваність. Але слід пам’ятати, що такі симптоми мають і ряд інших захворювань, або просто вони можуть з’явитися при надмірному навантаженні. При постійному присутності нездужання без всяких на це видимих причин бажано звернутися до лікаря. При захворюваннях ці симптоми пов’язані з інтоксикацією організму, так як печінка перестає справлятися з його очищенням. Крім цього, можливо, порушення обмінних процесів: вітамінного, вуглеводного і білкового. У всіх тонкощах може розібратися тільки лікар. Найголовніше — вчасно до нього звернутися при перших ознаках захворювання печінки.

    Основні симптоми патології

    Хвороби цього органу довгий час проходять без всяких ознак, біль з’являється вже при сильних ураженнях печінки, коли вона збільшується в розмірах і починає здавлювати фіброзну оболонку, де розташовані больові рецептори. При різних захворюваннях печінки можуть з’явитися такі симптоми:

    • слабкість і загальне нездужання;
    • тяжкість під ребрами з правого боку;
    • жовтизна слизових і шкірних покривів;
    • темний колір урини;
    • кал рідкої консистенції і сірувато-білого кольору;
    • поява набряклості;
    • утворення гематом в результаті ламкості судин;
    • посилене потовиділення;
    • часті кровотечі;
    • вранці гіркий смак у роті, на язиці жовтий наліт і неприємний запах;
    • папули на шкірі, печіння і свербіж;
    • різка втрата ваги;
    • поява на животі венозного малюнка і збільшення його обсягів;
    • часті головні болі, втрата пам’яті і розумових здібностей;
    • гормональний збій і порушення функцій нервової системи;
    • істотне збільшення в об’ємі.

    Симптомами захворювання печінки є оніміння м’язів, відчуття холоду пальців рук і ніг, нігті стають крихкими, ламкими з білими смугами або плямами. Гепатит і цироз супроводжуються невеликим підвищенням температури. При її значеннях більше 39 градусів слід очікувати, що розвивається гнійний процес. Нервова система реагує порушеннями сну, апатією, стомлюваністю з-за неповного виведення токсинів внаслідок поганої роботи органу.

    Діагностика

    Для встановлення діагнозу лікар проводить такі дослідження:

    • Бесіда з хворим – вислуховує скарги хворого.
    • Огляд – візуальне обстеження: обсяг живота, колір шкіри і мови, наявність висипань.
    • Пальпація – з’ясовується розмір життєво важливого органу, щільність, обриси.
    • Біохімічний аналіз крові при захворюванні печінки допомагає діагностувати гепатити, порушення обмінних процесів і цироз.
    • Загальний аналіз урини – досліджується колір, прозорість, запах, характер піни.
    • Аналіз калу – визначають фізичні та хімічні показники.
    • Аналіз на вірусні гепатити та ВІЛ-інфекцію.
    • УЗД – для виявлення вогнища хвороби.
    • КТ і МРТ – визначається вогнище ураження, уточнюються розміри, стан тканин.
    • Пункція – для забору матеріалу на гістологію.
    • Дуоденальне зондування – оцінюється функція жовчного міхура, забору жовчі на аналіз.

    Проведена діагностика захворювань печінки дозволяє точно встановити діагноз і призначити відповідне лікування.

    Зміни шкіри при захворюваннях

    При хворобах, пов’язаних з цим внутрішнім органом, виникають специфічні видозміни на шкірі. Ними можуть бути такі прояви:

    • Жовтяничний колір дерми. В першу чергу змінюють колір слизові оболонки, очні склери, нижня поверхня язика, долоні, стопи, обличчя, а потім і все тіло приймає жовтуватий відтінок, особливо добре помітний при природному освітленні.

    Цей процес пов’язаний з підвищеним вмістом в крові білірубіну.

    • Шкірний висип. Висипання при захворюваннях печінки проявляються у вигляді: гнійних вогнищ, фурункулів, дерматитів, екзем, геморагічної висипки. Все це пов’язано з функціональними порушеннями в роботі внутрішнього органу – нездатністю синтезувати імуноглобулін, знешкоджувати токсичні речовини, виробляти протромбін.
    • Поява розтяжок. Часто вони з’являються на животі у вигляді тонких смужок синюшного кольору. В організмі відбувається гормональний збій, так як печінка не справляється з надлишками стероїдних гормонів.
    • Свербіж тіла при захворюванні печінки пояснюється підвищеною концентрацією токсичних речовин в епідермісі в результаті поганої роботи органу. Роздратована шкіра на животі, стегнах і передпліччях розчісується і дуже важко піддається лікуванню.
    • Судинні зірочки – це маленькі кровоносні судини. Вони з’являються на обличчі, шиї, а потім поширюються по всьому тілу і вважаються ознаками цирозу.
    • Виражена блідість шкіри. Порушене всмоктування поживних речовин і зменшена кількість білка для формування гемоглобіну призводить до анемії.
    • Плями на шкірі при захворюваннях печінки. Вони з’являються в паховій і пахвовій області. Пігментація має бронзовий або димчастий колір і є симптомом гемохроматозу.

    Біль у печінці

    За інтенсивністю і характером болю можна припустити вид захворювання залози:

    • Гостра виникає при патологічних явищах у жовчному міхурі. Відбувається спазм жовчних проток, що веде до порушення відтоку жовчі, починаються печінкові коліки.
    • Пекуча – з’являється при гострому холециститі. При цьому з’являється гіркота в роті, піднімається температура, починається нудота і блювота. Біль при захворюваннях печінки може віддавати в праву руку і ключицю.
    • Тупа – притаманна хронічним запальним захворюванням: холецистит, гепатит. Додатковими ознаками: погана перетравлення їжі, метеоризм, нудота.
    • Ниючий – характерна для цирозу або злоякісних утворень.

    У деяких випадках хворобливі відчуття в правому підребер’ї можуть викликати хвороби, абсолютно незв’язані з розглянутим внутрішнім органом.

    Клініка у чоловіків

    Різними недугами ключового органу людини страждають усі люди незалежно від вікової категорії. Різниці між ознаками захворювання печінки у чоловіків і жінок не існує. За медичною статистикою вважається, що жінки рідше підвладні цим хворобам, ніж чоловіки. Це, найімовірніше, пов’язано з життєвим укладом, а не з конституційними особливостями людини. Деякі захворювання частіше зустрічаються у жінок. Наприклад, тривале застосування гормональних протизаплідних засобів, провокує порушення роботи гепатобіліарної системи (виведення з організму продуктів метаболізму і травлення). Іншими частіше страждають чоловіки. Наприклад, цироз, який виникає від надмірного вживання алкоголю або умов роботи з токсичними речовинами. Окремі види патології впливають на статеву діяльність у чоловіків. Ознаки захворювання печінки, що з’являються при масовій загибелі гепатоцитів, які призводять до зменшення потенції.

    Аналіз крові

    При дослідженні аналізу на біохімію крові виявляється її складу, результати якого заносяться в певний бланк, де перераховуються основні складові та зміст їх у крові. Значення показників можуть бути різними в залежності від віку та статі хворого. Відхилення їх від норми є симптомом порушення роботи органу. Правильно оцінити всі результати аналізу, зіставити їх з іншими ознаками та причинами захворювання може тільки лікар. Основними показниками захворювань печінки при біохімії крові є:

    • білки – загальний, креатин, альбумін, сечова кислота, сечовина;
    • ліпіди і ліпопротеїни – холестерин, аполіпопротеїн, тригліцериди;
    • вуглеводи – фруктозамин, глюкоза;
    • специфічні білки – трансферрин, C-реактивний білок, феритин, міоглобін, тропонин;
    • електроліти;
    • пігменти – жовчні кислоти, білірубін;
    • вітаміни.

    Тільки біохімія крові відображає функціональний стан внутрішнього органу і значно допоможе лікареві поставити діагноз.

    Наліт на мові

    Мова – це не тільки учасник травного процесу, але й індикатор здоров’я людини. При відвідуванні лікаря часто можна почути фразу: «Покажіть язик». Такий інтерес медиків невипадковий, мову один з перших відчуває почалися аномалії в організмі. Досвідчений лікар за зовнішнім виглядом цього життєво важливого внутрішнього органу може встановити симптоми деяких нездужань. Колір язика при захворюваннях печінки зазвичай стає жовтим.

    Таке забарвлення обумовлюється порушеннями, які пов’язані з відтоком жовчі з жовчного міхура. Найпоширеніша причина цього явища – виникнення холециститу внаслідок застою жовчі або зараження гепатитом. Крім цього, з’являється гіркий присмак у роті і неприємні відчуття у правому підребер’ї. Іноді поява жовтого нальоту свідчить про захворювання шлунка або тривалого паління. Поставити діагноз за кольором мови, звичайно, не можна. Для цього необхідно враховувати інші симптоми і причини, що викликали зміна кольору язика і результати лабораторних аналізів. При захворюванні печінки в складних випадках проводять та інструментальні дослідження.

    Як слід харчуватися

    З допомогою дієтичного харчування відновлюють функції печінки, жовчоутворення та жовчовиділення, а також обмін речовин. В зв’язку з порушеннями в роботі органу, їжа повинна викликати апетит і швидко засвоюватися. У ній має міститися білок, який легко засвоюється, клітковина, мінеральні речовини і вітаміни. Слід виключити жири тваринного походження і продукти, які посилюють виділення шлункового соку. Їжу рекомендується приймати часто.

    Що їдять при захворюванні печінки:

    • всі молочні продукти;
    • нежирних сортів свіжу відварну рибу;
    • овочі та фрукти;
    • деякі борошняні вироби;
    • нежирне відварне м’ясо;
    • варення, мед, пастилу, мармелад.

    Слід обмежити:

    • масло вершкове;
    • яйця;
    • ікру осетрових і лососевих риб;
    • сир;
    • варену ковбасу;
    • томати.

    При симптомах захворювання печінки забороняється:

    • спиртовмісні напої;
    • гострі приправи;
    • м’ясо гусяче, качине, свиняче і бараняче;
    • торти, тістечка;
    • шоколад;
    • смажені, копчені і мариновані продукти;
    • горіхи;
    • томатний сік.

    Доктор зважаючи особливостей захворювання може призначити деякі обмеження в раціоні і порекомендувати дієтичне харчування на певний час. При умінні готувати й підбирати рецепти, харчування роблять різноманітним і смачним. Меню рекомендується планувати на тиждень, враховуючи калорійність використовуваних продуктів.