Вильпрафен: інструкція по застосуванню, склад, аналоги та відгуки

«Вильпрафен» — антибактеріальний медикамент широкого застосування, який належить до макролідів. Активні компоненти препарату згубно впливають на більшість патогенних мікроорганізмів. Медикамент призначаються при різних бактеріальних інфекціях.

В яких формах випускається препарат?

Згідно інструкції по застосуванню «Вильпрафен Солютаб» (1000 мг) проводиться у формі таблеток для перорального прийому, в блістерах по десять штук. Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою молочного відтінку і має горизонтальну лінію з одного боку.

Активним діючим мікроелементом виступає джозамицин (тисяча міліграм). Додатковими компонентами є:

  • магнієва сіль стеаринової жирної кислоти;
  • тальк;
  • целюлоза;
  • двоокис титану;
  • полімер етиленгліколю;
  • гідроокис алюмінію.

Загрузка...

Фармакологічні властивості

Згідно інструкції по застосуванню до «Вильпрафену» (1000 мг), основна речовина медикаменту згубно впливає на запалення в організмі, знижуючи синтез білка бактеріями. Чинний мікроелемент має здатність зберігатися в джерелі інфікування, тим самим препарат має сильну антибактеріальну дію. Ліки результативно щодо:

  • хелікобактер пілорі;
  • клостридій;
  • пептококков;
  • пептострептококков;
  • хламидиаза.

Після прийому препарату всередину основні мікроелементи миттєво всмоктуються через оболонки органів травлення у кров. Максимальна концентрація діючої компонента в крові спостерігається через пару годин після застосування ліків. Найвищий вміст речовин можна знайти у пацієнта в потових залозах, урогенітальних виділеннях, спермі, жовчі.

Показання до застосування

Лікарський препарат призначають особам для терапії таких порушень:

  • Бронхіти (запалення, яке зачіпає слизову оболонку або всю товщину стінки бронхів).
  • Пневмонія (інфікування легеневої тканини, як правило, запалення відбувається з основним ураженням пузырьковидных утворень в легенях).
  • Фарингіти (миттєвий або поступовий патологічний процес слизової задньої стінки гортані).
  • Ангіни (інфекційне захворювання у вигляді різкого запалення).
  • Тонзиліт (тривале запалення глоткової і піднебінних мигдалин).
  • Синусит (патологічний процес внутрішня оболонка порожнистих навколоносових синусів).
  • Отит (різке або систематичний запальний процес у різних відділах вуха).
  • Запалення гортані.
  • Гостре запалення, які локалізуються в околоминдалиновой клітковині, з’являється в результаті поширення запального процесу.
  • Бронхопневмонія (захворювання легень із залученням усіх структурних елементів і обов’язковим ураженням альвеол).
  • Пародонтоз (системне ураження комплексу околозубной тканини).
  • Гінгівіт (ураження ясен без порушення зубодесневого з’єднання).
  • Флюс (гнійне захворювання, яке вразило поддесневую і поднадкостичную щелепну область).
  • Альвеоліт (дифузне запальне ураження зубної лунки).
  • Фурункули (різкий гнійний патологічний процес залози зовнішньої секреції і навколишнього жирової тканини, які викликаються некротичними бактеріями).
  • Карбункули (запальний процес поруч наявних волосяних фолікул з утворенням в шкірному покриві великого джерела омертвіння).
  • Вугрова хвороба.
  • Піодермія (гнійне інфікування шкірного покриву, яке розвивається в результаті впровадження в неї шкідливих носіїв).
  • Нариви (запалення тканини з утворенням обмеженого гнійного вогнища, оточені грануляційною тканиною).
  • Рожа (різка, часто повторна інфекційна хвороба, яка викликається стрептококом).
  • Інфікування, характерною рисою якого вважається ураження шкірного покриву легенів і кишечника.
  • Лімфаденіти (запалення лімфатичних вузлів, часто супроводжується нагноєнням).
  • Лімфогранулематоз (злоякісне підвищення числа структурних елементів лімфоїдної тканини, характерною ознакою якого вважається виникнення гранульом).
  • Цистит (захворювання сечового міхура, найчастіше інфекційне).
  • Уретрит (запальний процес в сечовипускальному каналі, викликане ураженням стінки каналу різного роду бактеріями і вірусами).
  • Пієлонефрит (запалення нирок, яке протікає в гострій або хронічній формі).
  • Запалення передміхурової залози.
  • Сальпінгоофорит (запальний процес з одночасний залученням яєчників і маткових труб).
  • Запалення матки.
  • Запальне захворювання шийки матки або по-іншому цервіцит (запалення шийки, яке включає інфікування слизової піхви).
  • Септичний аборт (ускладнення після переривання вагітності, яке виникає у позалікарняних умовах у людей з імунодефіцитом).
  • Гонорея (запальна хвороба, яка викликана гонококом).
  • Хламідіоз (інфекційне захворювання, яке передається при інтимній близькості).
  • Уреаплазмоз (запальне захворювання органів сечостатевої системи, яке викликане патологічною активністю уреаплазм).
  • Протипоказання до застосування

    «Вильпрафен» не рекомендується хворим при наявності таких захворювань і станів:

  • Індивідуальна непереносимість мікроелементів, що входять до складу лікарського засобу.
  • Ураження нирок і печінки.
  • Виношування дитини.
  • Період годування дитини груддю.
  • Тяжкі алергічні прояви на лікарські засоби з групи макролідів.
  • Загрузка...

    Інструкція по застосуванню

    Дорослим «Вильпрафен Солютаб» необхідно приймати в цілому вигляді перорально, запиваючи водою. Лікарський засіб, як правило, вживають після прийому їжі або через півгодини до нього.

    Дозування препарату і тривалість терапії призначається лікарем для кожного пацієнта індивідуально. Це в першу чергу залежить від поставленого захворювання, перебігу запального процесу, ускладнень, гіперчутливості до компонентів препарату, віку, ваги.

    Згідно інструкції по застосуванню «Вильпрафена» (500 мг), максимальна дозування для дорослих пацієнтів і підлітків становить один-два грами, які розбивають на кілька разів. На перших порах запального процесу дорослим доктор прописує по одній таблетці два рази на добу. Тривалість курсу при різних хворобах буде змінюватись, однак ліки слід застосовувати не менше п’яти діб, максимум чотирнадцять днів.

    За відсутності лікувального ефекту і поліпшень хворому слід звернутися до терапевта для уточнення діагнозу і призначення іншого медикаменту. Якщо пацієнт відчув себе краще, але курс терапії ще не закінчено, ні в якому разі не можна скасовувати медикамент самостійно. У цій ситуації запалення знову дасть про себе знати, але вже з більшою силою, а джерело інфекції вже буде мати імунітет до джозамицину, і тоді доктор доведеться шукати нове ліки, сильніше і в більшому дозуванні.

    За інструкцією до застосування «Вильпрафен», для дітей існує спеціальна форма випуску препарату – суспензія.

    Чи можна приймати ліки під час вагітності?

    Це антибактеріальний засіб не призначають для лікування жінок в цікавому положенні. Активні мікроелементи медикаменту здатні легко проникати через плаценту, викликаючи патологію плоду.

    Таблетки в період грудного вигодовування протипоказані до прийому. При необхідності терапії цими ліками жінці необхідно перервати годування або звернутися до терапевта для підбору іншого медикаменту.

    Побічні ефекти

    При використанні «Вильпрафен» (за інструкцією до застосування і точному дотриманні дозування) добре переноситься хворими, але у поодиноких випадках можуть виникнути негативні реакції:

    • нудота;
    • кольки в животі;
    • підвищене слиновиділення;
    • відчуття печіння в області грудей;
    • блювотні позиви;
    • постійна діарея;
    • збільшення активності печінкових ферментів, відповідальних за внутрішньоклітинний метаболізм і зв’язують вуглеводний обмін з азотистими сполуками;
    • порушення відтоку жовчі;
    • порушення роботи жовчного міхура;
    • анафілаксія (алергія негайного типу, стан миттєво підвищує чутливість організму).

    Передозування

    В даний час немає інформації про випадки негативної реакції у пацієнтів при правильному дотриманні інструкції по застосуванню «Вильпрафена» (1000 мг). При підвищенні стандартної дози у людей можуть розвинутися ускладнення у функціонуванні шлунка і кишечника – сильна блювота, нудота, збільшення печінки, діарея. В деяких ситуаціях можуть виникнути проблеми в роботі нирок і печінки.

    Взаємодія з іншими ліками

    Необхідно уникати призначення таблеток «Вильпрафен» з антибактеріальними препаратами з групи пеніцилінів або цефалоспоринів, оскільки це може призвести до появи важких порушень у функціонуванні печінки, проносу і зневоднення організму. У складних випадках може виникнути кома.

    При спільному прийомі антибіотика з ксантинами у пацієнта може проявитися підвищена інтоксикація організму.

    При одночасному призначенні хворому «Вильпрафена» з антигістамінними лікарськими засобами можливий розвиток тяжких порушень в роботі серцево-судинної системи, зокрема серцевих аритмій.

    При одночасному прийомі таблеток з гормональними медикаментами можливе зниження їх дії, про що необхідно попередити пацієнтів. Під час терапії антибактеріальними засобами терапевти рекомендують ще використовувати презервативи.

    Зберігання і ціна

    За інструкцією до застосування, «Вильпрафен Солютаб» (1000 мг) відпускається в аптеках без рецепту. Особам похилого віку, а також пацієнтам з вираженими проблемами у функціонуванні печінки і нирок це ліки потрібно призначати з особливою обережністю.

    Під час терапії необхідно періодично контролювати загальний стан здоров’я людини і клінічну картину крові.

    Медикамент необхідно зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не більше двадцяти п’яти градусів за інструкцією до застосування «Вильпрафена». Ціна (1000 мг) становить сімсот рублів за упаковку.

    «Вильпрафен» аналоги

    До дженерикам препарату, які схожі за своїм лікувальній дії, відносять наступні засоби:

  • «Еритроміцин».
  • «Азитроміцин».
  • «Сумамед».
  • «Кларитроміцин».
  • «Роксибид».
  • «Ровенал».
  • Згідно відгуками і інструкції із застосування «Вильпрафена», ціна відповідає якості препарату. Медикамент має обтяжливим дією, тому ризик виникнення побічних реакцій дорівнює нулю, що підтверджено багатьма медичними дослідженнями. Ліки надійно ліквідує вогнище інфекції в організмі дітей, так і дорослих.

    «Еритроміцин»

    Препарат з групи макролідів. Проводиться в наступних лікарських формах:

    • таблеток;
    • очної мазі;
    • мазі для місцевого і зовнішнього застосування;
    • лиофилизата для приготування розчину для внутрішньовенних ін’єкцій.

    Діючою речовиною виступає еритроміцин. Активний мікроелемент порушує утворення зв’язку між амінокислотами, блокуючи процес з’єднання білків бактерій. Використання «Еритроміцину» в підвищених дозах сприяє прояву його лікувального ефекту.

    «Еритроміцин» в таблетках необхідно вживати перорально. Максимальна добова доза для дорослих і підлітків старше чотирнадцяти років становить два грами. При необхідності денну дозу підвищують до чотирьох грамів. Інтервал між прийомами повинен становити шість годин. Дітям з чотирьох місяців до вісімнадцяти років, в залежності від ваги, віку і складності захворювання призначають по 0.03 – 0.05 г на один кілограм ваги в день чотири рази на добу. Тривалість лікування становить чотирнадцять днів. Вартість препарату становить дев’яносто рублів.

    «Азитроміцин»

    Таблетки приймаються при лікуванні різних хвороб, які викликані чутливими до основного речовини бактеріями. Він впливає на рибосоми бактеріальної клітини, в результаті чого порушується процес з’єднання білка і настає загибель мікроорганізму. В залежності від концентрації препарат може пригнічувати ріст і розмноження клітин бактерій або призводити до загибелі мікроорганізмів. Щодо джерела інфекцій ліки володіє широким спектром активності. Він сприяє придушенню стрептококів і стафілококів, а також бордетелл, моракселл, гарднерел, нейсерій.

    «Азитроміцин» володіє високою активністю відносно джерела статевих інфекцій. Після застосування таблетки діючий мікроелемент абсорбується в кров і поширюється в тканинах.

    Таблетки «Азитроміцин» приймаються перорально після їди або за один-два години. Їх не розжовують і запивають достатньою кількістю води. Середня дозування залежить від показань:

  • Інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів, а також шкіри і м’яких тканин (окрім хвороби Лайма) – п’ятсот міліграм один раз в добу протягом трьох днів.
  • Хвороба Лайма – тисяча міліграм (дві таблетки) в перший день один раз, потім п’ятсот мг один раз на добу з другого по п’ятий день лікування.
  • Хвороби урогенітального тракту – тисяча міліграм один раз.
  • При вугрової висипки по п’ятсот міліграм, потім перерва, і з восьмого дня від початку терапії знову приймають п’ятсот міліграм один раз в тиждень протягом дев’яти тижнів.
  • Вартість препарату варіюється від ста до трьохсот карбованців.

    «Сумамед»

    Препарат використовується для лікування різних інфекційних патологій, спрямованих на ліквідацію чутливих до цього лікам патогенних бактерій. Таблетки вкриті кишковорозчинною оболонкою, мають білий відтінок, круглу форму. Активним діючим мікроелементом лікарського засобу виступає азитроміцин, його зміст в одній таблетці становить п’ятсот міліграм.

    Після використання препарату «Сумамед» активний компонент лікарського засобу миттєво і повністю абсорбується з кишечнику в кров. Воно рівномірно розподіляється по всім тканинам з дещо збільшеною концентрацією в легенів, дихальних шляхах, а також у структурах урогенітального тракту. Може проникати всередину клітин через плазмалемму. Препарат найбільшою мірою накопичується в уражених інфекцією тканинах. Вартість лікарського засобу варіюється від двохсот до семисот рублів.