Діагностика
Аденому наднирника у хворого виявляють випадково при якому-небудь профілактичному огляді. Після виявлення пухлини перед лікарями постає цільова завдання: визначити будову аденоми, виявити характер її розвитку (доброякісна, злоякісна). Для виявлення типу пухлини проводять дослідження:
- Комп’ютерну томографію.
- Магнітно-резонансну томографію.
- Біопсію аденоми наднирника.
- Визначають кількість кортизолу в сечі.
- Беруть малу і велику дексаметазоновую проби.
- Також потрібен аналіз крові на ренін, хромогранин, альдостерон, АКТГ, дослідження на наявність іонів у крові, кальцитонинов.
Комп’ютерну томографію необхідно проводити тільки на хорошому томографі. Оптимальний варіант параметрів апарату з наявністю зрізів 64, 128. При обстеженні вивчають розмір пухлини, щільність утворення, роблять знімки артеріальних вен. Після обстеження приймають рішення про те, якого роду пухлина. При малій щільності – доброякісна, при великій щільності – злоякісна.
Біопсію проводять тільки тоді, коли є необхідність визначити зараження сусідніх органів. В інших випадках від біопсії намагаються відмовитися самі медики, так як це дуже травматичний метод дослідження.
Кортизол в сечі визначається тому, що через кров його значення може бути помилково інтерпретувати.
Дексаметазонові проби дозволяють максимально точно визначити кількість кортизолу, що виділяється тканинами з пухлиною. Для проведення проби у хворого беруть кров на аналіз вранці, після чого дають таблетку дексаметазону для провокації. На наступний день беруть аналіз крові ще раз і порівнюють два отримані результати аналізів. Коли рівень кортизолу після прийому таблетки не знижується мінімум в два рази, роблять відповідний висновок – його виділення інфікованими тканинами є неконтрольованим.
Після проведення діагностики, визначення симптомів та лікування аденоми наднирника у жінок та чоловіків, можна приступати до проведення терапії.
