Рослина як для досвідчених квітникарів, так і для новачків, здатне вижити навіть при мінімальному догляді, – аглаонема. Гостя з тропіків відрізняється ефектним зовнішнім виглядом і невибагливістю. В Азії її вважають символом успіху і прагнуть у великій кількості розвести на своїй ділянці. Кіномани, глянувши на аглаонему, напевно згадають фільм «Леон», в якому квітка був єдиним «близьким другом» персонажа Жана Рено. Як виглядає аглаонема, догляд та розмноження, хвороби і шкідники рослин – все це буде детально розглянуто у статті.
Ботанічний опис
Аглаонема – це родова назва вічнозелених напівчагарників і трав сімейства Ароїдні. Рід налічує, за різними даними, від 23 до 50 видів. Видове різноманіття представлене головним чином вічнозеленими травами, часто з міцним стеблом: гіллястим і повзучим або вертикальним і оголеним.
Верхівкову крону формують листя овально-еліпсоїдної форми, часто асиметричні біля основи. Всі види аглаонеми, догляд за якими не представляє особливої праці, вирощують заради ефектної зелені. З цим пов’язано і її назва: aglaia в перекладі з грецької мови звучить, як «блиск». Щільні, шкірясті і блискуче зелене листя, розташовані на коротких стеблах, мають перисте жилкування і часто прикрашені смужками або блідо-зеленими або сріблястими плямами. У кімнатних умовах рослина може вирости до 1,5 м у висоту, при цьому довжина листя коливається від 10 до 30 див. Однак ростуть аглаонеми повільно.
Цвітіння рослини не є метою квіткарів, але його цілком можна побачити, забезпечивши йому правильний догляд. Фото аглаонеми наочно демонструє непоказні квіти, зібрані в качан булавовидной форми. Декоративну цінність представляють плоди – яскраві і м’ясисті жовті ягоди (рідше – червоні або білі) овальної форми.
Ареал розповсюдження
Батьківщиною аглаонеми є Південно-Східна Азія і Філіппіни. Представників роду можна зустріти в дощових і листяних лісах на території Індії, Китаю, Лаосу, М’янми, Бангладешу, Таїланду, В’єтнаму, Малайзії, Яви, Філіппін, Малих Зондських і Нікобарських островів, Борнео, Нової Гвінеї, Сулавеси, Сурінамі. Окремі види характеризуються підвищеною витривалістю, вони можуть рости в умовах дуже низької освітленості і на збіднених ґрунтах.
Види в кімнатній культурі
За різними даними, рід налічує від 23 до 50 видів. Найбільшу цінність для кімнатного квітникарства представляють ряболисті аглаонеми, але в магазинах можна зустріти і види з однотонними листям. Найпоширенішими вважаються наступні:
- A. modestum (аглаонема скромна або помірна) – вид зі звичайними зеленим листям, позбавленими будь-якої пігментації. Вирощують як вічнозелена рослина в садах і в кімнатних умовах. За даним видом аглаонеми (на фото) догляд в домашніх умовах максимально простий. Її можна вирощувати навіть в акваріумах з низьким рівнем води або на глибині. Однак розвивається вона при цьому досить повільно.
- A. commutatum (аглаонема змінена) – рослина з правильним візерунком з вузьких сірих смужок на листках. Більш широкі смуги у штучно виведеною форми Elegans. Різновиди Silver King і Silver Queen (на фото нижче) характеризуються сріблясто-мармуровими листям. Дуже ефектні аглаонеми. Догляд в домашніх умовах припускає хороше освітлення, інакше малюнок не буде настільки помітним і контрастним.
- A. nitida – рослина з великими глянцевими темно-зеленим листям.
- A. crispum, або аглаонема Переймалася, – вид з великими сіро-зеленими листям, від центру яких розходиться срібляста смуга. Вона знаменита своїми веретенообразными яскраво-червоними плодами.
- A. costatum, або аглаонема ребриста. Самий низькорослий вид з повзучим ветвящимся стеблом. Широкі листя мають короткий черешок, пофарбовані в насичений зелений колір. Центральна жилка світла і чітко виражена, від неї відходить безліч дрібних рисок, вся поверхня листка рясно вкрита білими крапками.
- A. pseudo bactreatum – невибаглива у догляді аглаонема з великими зеленими листами, прикрашеними малюнком з кремових, жовтих або блідо-зелених плям.
Місце в будинку і освітлення
Від того, які природні умови росту рослини, де його батьківщина та особливостей будови, залежить і догляд. Опис аглаонеми як невибагливого і дуже витривалого квітки цілком справедливо. Багато жителів багатоповерхових будинків стикаються з проблемою низької освітленості кімнат. Не кожна рослина мириться з недоліком сонця. А ось аглаонема чудово переносить півтінь, більш того, вона для неї краще, ніж яскраве освітлення. Кашпо з рослиною ви можете сміливо розмістити в глибині кімнати. Деякі види потребують більш яскравого освітлення (східні і західні вікна), але з обов’язковим захистом від прямих сонячних променів.
Визначити, чи комфортно рослині, ви можете, глянувши на його листя. Показником правильного освітлення буде кут їх розташування по відношенню до стебла. В ідеалі він повинен становити 45-90 градусів, якщо він менший, то, ймовірно, світла занадто багато.
Аглаонеми абсолютно не виносять загазованого повітря, диму і протягів.
Сік всіх представників сімейства Ароїдні отруйний, не є винятком і аглаонема. Догляд за нею необхідно здійснювати з часткою обережності, незайвими будуть рукавички. Крім того, краще прибирати подалі рослину від домашніх тварин і маленьких дітей.
Температурний режим
Висока температура повітря в поєднанні з підвищеною вологістю – це головна умова вирощування тропічних рослин, до яких зокрема належить і аглаонема. Догляд в домашніх умовах припускає відносно стабільну температуру повітря не тільки впродовж доби, але й протягом року. Тропічна красуня добре розвивається, якщо стовпчик термометра не опускається нижче +24 °С, в зимовий період допустимо зниження до +18 °С, але при цьому потрібно скоротити полив. Якщо стане холодніше, то це призведе до скручування листя і втрати декоративної цінності рослини.
Грунт і пересадка
Аглаонема – квітка, догляд за яким досить простий. Основне значення при його вирощуванні має вибір грунту. Якщо спочатку грунт підібрана неправильно, то розраховувати на хороший результат безглуздо. Аглаонема родом з тропіків, вона віддає поживні, багаті органікою субстрати, мають хорошу аерацію, вільно пропускають повітря, але при цьому здатні утримувати вологу.
Якщо ви віддаєте перевагу купувати готовий субстрат, то обирайте той, що підходить для цибулинних рослин. Для того щоб приготувати суміш для посадки самостійно, візьміть садову землю, торф (перегній або листову землю), перліт або грубозернистий пісок в пропорції 1:2:1. Для посадки рослини вибирайте широкі і невисокі горщики з піддоном і дренажними отворами.
Аглаонема – повільно зростаючий вигляд, тому в частих пересадках вона не потребує. Про її необхідності можуть свідчити обпадає нижнє листя при активному зростанні верхівки. Буває необхідна Пересадка з «медичних» показаннями, коли загнила коренева система. У цьому випадку після вилучення земляної грудки зі старого горщика, пошкоджені корені видаляють гострим ножем, а зрізи обробляють потовченим деревним вугіллям.
Полив і вологість повітря
Відрегульований світловий, тепловий та водний режим – три кити, на яких базується догляд. Квітка аглаонему в домашніх умовах поливати потрібно рясно і регулярно. Вода повинна бути теплою і м’якою, переважно дощової або талої, в крайньому випадку можна використовувати водопровідну, але попередньо треба дати їй відстоятися.
Періодичність поливу в літній час – 2-3 рази в тиждень. Необхідно враховувати показники мікроклімату приміщення і пам’ятати про те, що кому землі в горщику з аглаонемою ні в якому разі не повинен пересихати. У зимовий період полив значно скорочують, особливо якщо спостерігається зниження температури повітря. Досить поливати рослину один раз на тиждень.
При вирощуванні аглаонеми догляд за нею включає регулярне обприскування м’якою, прохолодною водою. Сухе повітря – це бич приміщень з центральною системою опалення. Аглаонема – дитя тропіків і висока вологість повітря для неї життєво важлива. Тому обприскуйте рослина 2-3 рази в тиждень. Іноді можна «мити» його під душем, попередньо закривши поверхню грунту поліетиленом. На сухе повітря аглаонема реагує дуже швидко: листя починає зморщуватися.
При недостатньому або поганому догляді в домашніх умовах аглаонема квітів (фото) не утворює.
Підживлення мінеральними та органічними добривами
Не секрет, що кімнатні рослини потребують в додатковому харчуванні. Аглаонему в період з березня по серпень (час активної вегетації) необхідно поливати розчинами органічних і комплексних мінеральних добрив. Періодичність – один раз в два тижні. Змішувати мінеральні добрива та органічні можна, потрібно чергувати підживлення.
Оцінка здоров’я квітки станом листя
Якщо догляд за аглаонемою правильний та регулярний, то вона віддячить вас розкішним зовнішнім виглядом, великими, соковитими і блискучими листям з красивим малюнком. Зазначимо, що повільне зростання аглаонеми – це не відхилення, а норма. У рік рослина здатна випустити всього лише 4-5 нових листків. Саме їх зовнішній вигляд може вам багато розповісти про рослину. Проаналізувавши цю інформацію, ви зможете скоригувати догляд за аглаонемою.
Якщо листя потемніли і змінили форму, втратили тургор, то їй явно не вистачає вологи. Супроводжуючий дане явище сірий наліт може свідчити про сухому повітрі в приміщенні. Необхідно підвищити вологість, частіше провітрювати кімнату, але при цьому уникати протягів, які для аглаонеми згубні.
Пожовтіння листя говорить про зміни в рослині. Причини можуть бути як нешкідливими (недолік світла, природний процес старіння), так і досить серйозними (неправильний полив, перезволоження, супроводжуване загниванням коренів, нестача харчування, шкідники).
Сухі кінчики листя – це сигнал про занадто сухому повітрі, якщо коричневими стали їх краю, то, можливо, рослині холодно або воно схильне протягам.
Поява плям – це теж дуже тривожний симптом. Якщо вони біло-жовтого кольору, то, швидше за все, рослина отримало сонячний опік. Необхідно прибрати його в тінь, дати «охолонути», а після – обляпати прохолодною водою.
Важлива не тільки профілактика захворювань бактеріальної і грибкової природи, значення має й те, який отримує догляд аглаонема. На фото квітка, вражений антракнозом. Хвороба має грибкову природу, розвиваючись, вона охоплює всю надземну частину рослини. Ефективний засіб боротьби – 1-процентний розчин бордоської рідини.
Сталий перезволоження аглаонеми в сукупності з переохолодженням – це прямий шлях до розвитку грибкових хвороб. Найчастіше даний вид страждає від сірої гнилі, різних плямистостей.
Шкідники
Шкідники аглаонеми типові для кімнатних умов – щитівки, попелиця, борошнистий червець і трипси. Якщо в кімнаті висока температура повітря поєднується з його сухістю, то зростає ризик появи павутинного кліща. Регулярно оглядайте квітка, щоб вчасно помітити шкідників і не допустити їх поширення.
При невеликій кількості шкідників допомогти можуть народні засоби, наприклад, обробка мильним розчином, миття рослини під душем. Якщо ситуація вже вийшла з-під контролю, то врятують тільки спеціальні препарати з групи інсектицидів. Працювати з ними слід, дотримуючись обережності і дотримуючись зазначеної на упаковці дозування. Заражене рослину краще всього на час ізолювати від інших кімнатних квітів.
Від шкідників допоможуть такі препарати, як «Актеллік», «Фітоверм», «Агравертін», «Вертимек», «Карбофос», «Акарин» і т. д.
Розмноження
Через три-чотири роки після посадки аглаонема поступово втрачає свою декоративність, яким би гарним не був за кімнатною квіткою догляд. Аглаонема витягується, її листя бліднуть, візерунок у ряболисті форм втрачає свою контрастність. Це природний процес, рослина старіє. Краще всього отримати від материнського примірника новий.
Самий доступний і легкий спосіб розмноження – живцювання. Використовувати можна як верхівку рослини, так і частини оголеного стебла. Оптимальна довжина живців – 8-10 см. Їх укорінюють у вологому піску, попередньо підсушивши зріз або поміщають у воду.
Другий варіант вегетативного розмноження – поділ куща. Найкращий час – пізня весна. При пересадці аглаонеми від материнського куща відокремлюють молоді рослини і відразу ж укорінюють їх у грунт. У перші кілька тижнів їм необхідно забезпечити постійний догляд і температуру повітря +20 °С.
Самим важким і тривалим є насіннєвий спосіб розмноження. Він актуальний у випадку з рідкісними сортовими аглаонемами, які складно знайти в продажу. Заняття для ентузіастів. Строки посіву – лютий-березень. У миску з рихлим зволоженим грунтовою сумішшю висівають дрібні насіння, не присипають. Зверху посуд закривають склом і ставлять у тепле (+27 °С) і світле місце. Через 2-3 тижні з’являються сходи.
