У нашій статті хотілося б розглянути біографію Ендрю Дивоффа – досить відомого американського актора російського походження. В яких фільмах знімався артист? Наскільки вдало склалася його кар’єра? Що відомо про особисте життя Ендрю Дивоффа? Відповіді на ці та інші питання можна дізнатися, ознайомившись з нашою публікацією.
Ранні роки
Ендрю Дівофф з’явився на світ 2 липня 1955 року в місті Сан-Томі, що знаходиться у Венесуелі. Батько майбутнього актора є російським. Мати нашого героя – ірландка за походженням. Як видно, Ендрю Дивоффа складно назвати американцем. Проте основна частина його свідомого життя пройшла саме в Сполучених Штатах. Тут же сформувалася кар’єра нашого героя в якості професійного актора.
У дитинстві Ендрю Дівофф, фото якого можна побачити в статті, захоплювався кінематографом і мріяв про становлення голлівудською зіркою. Незважаючи на творчі задатки, наш герой був дуже скромним і сором’язливим дитиною. Ймовірно, саме з цієї причини актор володіє досить специфічним почуттям гумору, зрозумілим далеко не кожній людині.
Ендрю Дівофф закінчив коледж та інститут у США. На початку 70-х молодий чоловік перебрався на проживання в Іспанії. Тут наш герой підробляв гідом, організовуючи екскурсії для туристів. Під час перебування в цій країні вивчив каталонську мову. Втім, своє перше прослуховування на зйомки в кіно Ендрю Дівофф проходив російською.
Дебют в кіно
У 80-х Ендрю Дівофф повернувся в Сполучені Штати, маючи намір втілити свою дитячу мрію про становлення актором в реальність. Першою появою на екрані для нашого героя стала невелика, епізодична роль у комедійному телевізійному проекті «Команда «А», який розповідав про неймовірні пригоди спецзагону американських найманців.
Другим фільмом Ендрю Дивоффа є фантастична картина «Мак і я». Пригодницька сімейна стрічка, сюжет якої оповідає про групу інопланетян, що випадково потрапили на Землю, не мала успіху. Рішення початківця актора знятися в цьому фільмі, не можна назвати розумним. Адже картина входить у список найгірших фантастичних стрічок за всю історію кінематографа.
Ось таким не надто вдалим дебютом в кіно відзначився Ендрю Дівофф. Тим не менш у подальшому нашому герою все ж пощастило яскраво заявити про себе як про талановитого актора.
Розвиток кар’єри
Помітним появою на екранах для Дивоффа стали зйомки у фільмі «Полювання за «Червоним жовтнем», прем’єра якого відбулася у 1990 році. Тут починаючому акторові дісталася другорядна роль члена команди радянської підводного човна по імені Андрій Амальрік.
Потім Едрю в черговий раз вдалося зарекомендувати себе завдяки участі в проекті «Інші сорок вісім годин», де він зіграв персонажа Річарда Черрі Ганця. Під час роботи над фільмом Дивоффу пощастило попрацювати на одному знімальному майданчику з такими голлівудськими зірками, як Едді Мерфі і Нік Нолті.
Тривалий час актор продовжував виконувати і другорядні епізодичні ролі у не дуже успішних картинах. Справжній прорив в кар’єрі Ендрю Дивоффа відбувся в 1997 році. У цей період нашому герою вдалося опинитися в перспективному проекті «Виконавець бажань». Актор вперше в кар’єрі був затверджений на головну роль у стрічці, засвітившись на екранах в образі Джина. Артист досить непогано впорався з розкриттям характеру злого духа, який у власній збоченій формі виконує бажання людей, прагнучи захопити їх душі.
«Виконавець бажань» – фільм жахів з елементами чорної комедії, був позитивно сприйнятий глядацькою аудиторією. Варто відзначити, що при бюджеті в 5 мільйонів картині вдалося зібрати в прокаті тричі більше. Через два роки Дівофф знявся у продовженні стрічки, зігравши того ж персонажа. Потім актор повернувся до звичного для себе амплуа, граючи росіян у всіляких бойовиках.
Особисте життя
У 1992-му відбувся шлюб актора з російською актрисою Раїсою Данилової. Через шість років стався розрив відносин. Минуло чимало часу, перш ніж колишня дружина Дивоффа заявила, що у них є спільна дитина. Про своє передбачуваному батьківство Ендрю дізнався, коли Данилової потрібні кошти на лікування хворої доньки.
Актор також полягав у відносинах з російською моделлю і письменницею Мариною Дружко. Роман тривав рік, після чого послідувала заручини. Однак справа так і не дійшла до шлюбу. В подальшому Дівофф неодноразово зазначав в інтерв’ю, що досі відчуває любовні почуття до Марини.
