Олексій Тритенко – український актор театру та кіно. Уродженець Запоріжжя. Послужний список актора складається з 34 ролей. Найвідомішим повнометражним фільмом з його участю є кінокартина «Хайтарма». Залучався в якості виконавця однієї з другорядних ролей у популярному серіалі «Пристрасті по Чапаю». Працював в кадрі з акторами: Дмитром Суржиковым, Михайлом Жонином, Катерина Кістень, Віктором Сарайкиным, Олександром Кобзарем та ін. Співпрацював з режисерами: Ігорем Копиловим, Максимом Бесідою, Олексієм Лисовецом, Ахтемом Сейтаблаєвим.
Найбільш успішним у його творчій діяльності є 2012 рік, коли він працював у вищеназваних кінематографічних проектах. Фільми з Олексієм Тритенко різного жанру: комедія, драма, мелодрама. Вперше з кінематографічною роботою познайомився на власні очі у 2004 році, коли знімався в проекті серіального формату «Торгаші».
Був одружений на актрисі Зоряні Марченко. За знаком зодіаку – Стрілець. На момент написання цього огляду його кинодеятельности і театральної творчості йому виповнилось 36 років.
Біографія
Олексій Тритенко з’явився на світ 11 грудня 1981 року. Місце його народження – Запоріжжя. На початку 2000-х років навчався в Дніпропетровському театральному коледжі. Отримавши акторську освіту, влаштувався в Одеський драматичний театр, куди потрапив за розподілом. У 2004 році змінив місце роботи, увійшовши в акторський колектив Київського державного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Варто сказати, що до цього актор кілька разів намагався влаштуватися в цей театр, і врешті-решт був прийнятий в трупу багато в чому завдяки своїй наполегливості і цілеспрямованості.
Про навчання в коледжі
Актор Олексій Тритенко розповідає, що навчання в театральному коледжі проходило для нього непросто, так як керівник курсу його за щось одразу ж не злюбив. А після того, як запорожець став вчитися в іншого викладача, за словами актора, відносини з ним зовсім зіпсувалися. Втім, він відзначає, що колишній майстер курсу, не сприймаюча раніше його як велику творчу одиницю, пізніше визнав, що повністю помилявся щодо свого учня і був не правий. Цей вчинок його наставника навчив Олексія, як він сам стверджує, найважливішої людської якості – вмінню прощати. Він вважає, що нерозумно «постійно носити з собою величезний багаж своїх збурень», який тільки гальмує розвиток особистості.
Про театр і не тільки
Олексій Тритенко з жалем висловлюється про те, що акторам властива заздрість по відношенню до тих, хто більш успішний, при цьому він висловлює впевненість, що їх театрі все абсолютно по-іншому. Він зазначає, що деякі актори йдуть до дошки, на якій відображений наказ про розподіл ролей у новій постановці, як на Голгофу. Розмірковуючи про те, чому ж актори при таких стражданнях і випробуваннях все ж не кидають театр, говорить про те, що це – те ж саме, що кинути свою душу.
Олексій не згоден з тим, що в театрі артист накопичує, а на зйомках кіно розтрачує те, що там накопичив. Він називає кіно випробуванням, яке потрібно пройти, а театр – страшним натхненням. Актор висловлюється про те, що ролі в п’ятдесяти кіно – і телефільмах – це досвід на практиці.
Про режисерську роботу
Олексій Тритенко недавно розширив сферу своєї творчої діяльності, знявши короткометражний фільм «Листи до батька». Він з натхненням зізнається, що при виробництві цієї картини відчував величезне задоволення. За його словами, йому працювалося комфортно і добре в чому завдяки тому, що в цьому фільмі виконували ролі його друзі. Запорожець висловився про те, що на створення цього кінематографічного проекту його наштовхнула виникла після тривалої телефонної розмови з папою думка про те, наскільки сини і дочки можуть бути несправедливі по відношенню до своїх батьків.
Про батьків
Актор згадує, що батьки довго не вірили в те, що він серйозно хоче зайнятися акторською професією. Розповідає, що коли він закінчив вчитися в школі, відбулося родинне зібрання, на якому мама пропонувала стати йому бухгалтером, старший брат радив йому знайти себе у сфері міжнародних відносин, і лише батько запропонував запитати у самого Олексія, ким він себе бачить. На що той відповів, що хоче бути актором і тільки їм.
Важливі ролі в кіно
У 2006 р. Олексій Тритенко зіграв Тайсона в телевізійному фільмі «Професор у законі». Через два роки зобразив ініціативного охоронця в картині «Тато напрокат». У проекті «Новорічна сімейка» діє його герой Костя. У 2009 р. позначив себе в ролі Славіка в телефільмі «Вихід». У «Чужих душах» зафіксував образ шофера з Гремячинска. У серіалі «Брат за брата» актор із Запоріжжя представив оперативника. У багатосерійному фільмі «Страсті по Чапаю» (2012) його неважко впізнати в Нехорошевом. У телевізійному проекті багатосерійного формату «Саша» йому довірена роль Гоші. У 2014 р. влився в акторський ансамбль фільму «Останній яничар», де передав образ Гната. У проекті 2015 р. «Все можуть королі» зіграв друїда. У 2017 р. актор з’явився в російському телевізійному фільмі «Любити і вірити».
