Світлана Шершньова – радянська і російська актриса театру і кіно. Працює в Театрі ім. Моссовета. У послужному списку актриси 18 кінематографічних ролей. Відома широкому глядачеві за ролями у повнометражних художніх фільмах «Закоханий за власним бажанням» і «Лялечка». У кінематографі працювала разом з Галиною Стахановой, Олександром Голобородько, Євгенією Дмитрієвої, Іриною Бразговкой, Марією Порошиною. Знімалася у таких кінорежисерів, як Ісаак Фрідберг і Валерій Харченко. Світлана є дружиною актора Олександра Голобородька. Її донька Оксана займається продюсерською діяльністю, є актрисою кіно, знімаючись під творчим іменем Ксенія Ігнатова, працює на посаді ведучої на телебаченні.
Біографія
Актриса Шершньова Світлана з’явилася на світ 18 липня 1940 року. На початку 1960-х років стала випускницею Харківського театрального училища, після навчання на курсі Куманченко та Покатыло. В період з 1958 по 1959 рік служила актрисою-ляльководом у Харківському ляльковому театрі. Після отримання професійної освіти влаштувалася на роботу в Український музично-драматичний театр міста Сімферополя. У 1961 році стала актрисою Кримського російського драматичного театру імені Горького, де прослужив до 1977 року. Незабаром після цього отримала посаду актриси в Малому театрі, в якому пропрацювала до 1985 року. З того часу Світлана Шершньова служить у Театрі імені Мосради.
Сценічні роботи
Будучи актрисою Кримського російського драматичного театру, вона виконувала ролі в декількох постановках. Зображувала на сцені Гелену у «Варшавській мелодії», грала Флореллу в «Учителя танців». У виставі «Річард III» з’являлася перед глядачами в образі леді Анни. У постановці «Останні» виходила на сцену як виконавиця ролі Люди.
У Малому театру була задіяна в спектаклях «Красень-чоловік», «Без вини винуваті», «Мамуре», зображуючи в них відповідно Ландышеву, Каринкину, Жозефіну.
На сцені Театру імені Моссовета Світлана Шершньова в різні роки грала в кількох спектаклях. У «Чайці» втілила образ Поліни Андріївни. У постановці «Шум за спиною» їй дісталася роль Белінди Блайер, в «Хомі Опискина» їй було запропоновано зіграти Обноскину Анфісу Петрівну. У виставі «Не було ні гроша, та раптом алтин» вона Мигачева, «Сірано де Бержерак» – мати Маргарита, а в постановці «Примхи любові, або Примхи Маріанни» – Чиветта.
Зараз актриса задіяна у виставах «Горі від розуму», «Царство отця і сина», «Полонез, або Вечір абсурду».
Перші ролі в кіно
Вперше на знімальному майданчику Шершньова Світлана опинилася в 1961 році, коли працювала над роллю у фільмі «З днем народження». Після цього наступній ролі в кіно їй довелося чекати 18 років. У 1979 році вона зіграла Жизель в телевізійному фільмі «Мамуре», а ще втілила на екрані образ дружини судді в кінокартині того ж року «Молода господиня Нискавуори». Через рік стала Машею Степчак-Ивашенко у «Великому розмові».
Роль у відомому кінематографічному проекті
У 1988 році актриса Світлана Шершньова отримала одну з ролей у спортивній драмі «Лялечка» Ісаака Фрідберга. Це історія про юної гімнастки, яка змушена припинити виступати на спортивних змаганнях, після того як серйозно травмувалася. Звикла бути в центрі уваги дівчині складно відчувати себе звичайною школяркою. Прагнення виділитися з натовпу штовхає головну героїню на необдумане вчинення жорстоких вчинків.
Нові ролі
У 2004 році актриса Світлана Шершньова зіграла бабусю в телевізійному фільмі багатосерійного формату «Тільки ти». Тоді ж вона з’явилася в кінематографічному проекті «Повний вперед!». У серіалі «Моя улюблена відьма», творився в 2008-2009 рр., зобразила Клару Андріївну.
