Сьогодні ми розповімо вам про вирощуванні з насіння аліссуму в домашніх умовах. Заняття це нехлопотное і дуже приємне. У нашій статті ви знайдете докладний опис процесу посадки і подальшого догляду за рослиною, а ще ми поділимося з вами описом найпопулярніших сортів цієї рослини. У вас обов’язково вийде виростити це чудове рослина самостійно.
Короткий знайомство з рослиною
Лобулярія, кам’яниця та бурачок – назви, які дано рослині нарівні з алиссумом. Ця квітка активно використовується в декоративних цілях не тільки через привабливого зовнішнього вигляду, але і з-за своїй невибагливості. Крім того, бджолярами високо цінуються медоносні якості його квітів. Невисокі стеблинки утворюють пишний кущ діаметром від 6 до 30 см залежно від сорту. Довгасті листки мають ланцетну форму, а чотирипелюсткові квіти маленького розміру зібрані в густі суцвіття.
Стебла більш дорослих рослин з часом починають деревенеть. Листя набувають сіруватий відтінок завдяки своїй опушенности. Забарвлення квіток вражає своїм широким спектром – від білого і ніжно-лимонного до червоних і пурпурних тонів. Ще однією перевагою рослини вважається його приємний ванільний аромат.
Аліссум вважається тривало квітучою рослиною – сезон яскравих кольорів вступає в силу в травні і закінчується з настанням осені.
Різновиди
Серед різноманіття різних сортів пропонуємо познайомитися з найкрасивішими і популярними:
- Сніговий килим. Одна з найбільш популярних різновидів аліссуму. Свою назву отримав завдяки білосніжним квітам, які покривають грунт, немов щільний килим. Однорічна рослина з розкидистою кроною, що досягає у висоту не більше 8 сантиметрів. Умови вирощування аліссуму “Сніговий килим” із насіння нічим не відрізняються від інших сортів.
- Морський аліссум в природі має два основних відтінку – білий і прозорий, але в декоративному квітникарстві існує набагато більше забарвлень. Кущеподібна форма пишного куща, сріблясті листочки і великий діаметр рослини – основні переваги даного сорту, який відмінно переносить тривале відсутність вологи.
- Гмеліна. Один з найкрасивіших сортів аліссуму. Відмінною особливістю цього сорту є колір суцвіть – сонячно-жовті пелюстки починають цвісти вже в травні, а до середини літа повністю дозрівають плоди рослини.
Вирощування розсади аліссуму
Що потрібно знати? Насіння для вирощування розсади висіваються не пізніше квітня. Грунт під посадку повинна бути слаболужною (рівень кислотності від 5,5 до 6). Досягти такого показника можна шляхом внесення в грунт невеликої кількості вапна. На поверхню грунту сіють насіння і злегка притискають їх тонким шаром грунту.
Для прискорення проростання насіння необхідно дотримувати деякі умови. Температура в приміщенні для вирощування з насіння аліссуму повинна бути в межах від +13 с до +15 оС градусів. Крім природного освітлення необхідно наявність штучного джерела світла. Для створення парникових умов ящик з посадками накривається плівкою або склом.
Важливі для аліссуму постійні провітрювання і помірний полив. При дотриманні всіх перерахованих вище умов вже через 7-9 днів з грунту здадуться перші молоденькі паростки. У цей момент проводять перше підживлення. А при появі 2-3 листочків на кожному паростку розсаду пересаджують в окремі контейнери. З настанням теплої погоди рослину можна перенести у відкритий удобрений грунт.
Посів насіння у відкритий грунт
Для посіву аліссуму відразу у відкритий грунт необхідно дочекатися стабільно теплої погоди. На відміну від тепличного висівання, яке провадиться в квітні, у відкритий грунт насіння аліссуму садять не раніше травня. Насіння заглиблюють в грунт не глибше, ніж на сантиметр. При більш глибокій посадці паростки не проб’ються через землю. Оскільки аліссум утворює своєрідний живий бордюр, відстань між насінням не повинно бути надто великим, але і занадто частий посів небажаний, так як сусідні рослини почнуть витісняти один одного. Оптимальна відстань між майбутніми кущиками – від 20 до 30 сантиметрів.
Особливості освітлення
При посадці аліссуму особливу увагу слід приділити висвітленню на ділянці, де планується його вирощування. Аліссум “Сніговий килим”, “Морський”, “Піренейський” і багато інших сорти віддають перевагу сонячним місцям, добре захищені від протягів. Рослина вважається світло – і теплолюбних. Припустимо вирощування аліссуму і в півтіні, тільки в цьому випадку цвітіння буде менш рівномірним. Відмінно росте ця квітка серед декоративних плит і каменів, які добре прогріваються сонцем – таке поєднання чудово прикрашає садовий ділянку.
Вимоги до грунту
Грунт для посіву і подальшого вирощування аліссуму повинна мати хороші дренажні властивості. Для цього на дно посадкового місця обов’язково викладається шар керамзиту або дрібної гальки і пісок. Крім того, за місяць до посіву насіння обов’язково додайте в грунт невелику кількість компосту і перегною. Надто кислий грунт можна нейтралізувати вапном. Якщо ж кислотність грунту занадто мала, то грунт розбавляють торфом. Також важливо повністю видалити бур’яни ще до посадки аліссуму, щоб не стався їх повторний посів.
Догляд за ґрунтом
При вирощуванні з насіння аліссуму в домашніх умовах слід особливу увагу приділити догляду за грунтом. Що вносяться підживлення досить швидко вичерпуються, тому затримка чергового внесення добрива призводить до голодування рослини.
Нестача мінеральних речовин у період цвітіння призводить до швидкого в’янення і обпадання квіток. Крім того, регулярне внесення підгодівлі забезпечує не тільки здоровий зростання, але і імунітет до різних захворювань. До початку цвітіння рослина знаходиться в фазі активного росту і особливо потребує азотистих підгодівлі. Відмінним добривом в цей момент стає розчин сечовини або “Агріколи”. В період формування бутонів у ґрунт вносяться калійний препарати і перегній.
Обов’язковим процесом є розпушування і прополки. Ці процедури дозволяють позбутися від бур’янів, а також запобігти утворенню земляний кірки на поверхні, що призводить до кисневого голодування аліссуму. Поливають, підживлюють і розпушують грунт ввечері, або рано-вранці, до сходу сонця, щоб максимально зберегти вологу.
Підрізка квітки
Багаторічний ароматний квітка аліссум потребує періодичної обрізанні. Дана процедура проводиться не тільки для додання рослині естетики, але і з метою його оздоровлення. При обрізанні видаляються хворі та сухі пагони, а також квітконоси після завершення цвітіння. Однак варто розуміти, що при вирощуванні аліссуму для збору насіння квітконоси зберігаються.
Через місяць після закінчення цвітіння рослина піддають обрізанні. Кожен пагін коротшає до 4 див. Дана процедура дозволяє значно підвищити пишноту куща в осінній період. Крім того, оновлені пагони набагато сильніше і здоровіше, а тому рослина буде менш схильна до різних захворювань. Наступна обрізка проводиться тільки навесні. Видаляються сухі та пошкоджені пагони, а рослині надається елегантна форма.
Боротьба з хворобами
Вирощування аліссуму може бути затьмарене виникненням захворювань. Але відбувається це тільки в несприятливих умовах, тобто коли за рослиною немає належного догляду. Відсутність добрив, ігнорування обрізки і надмірний полив – основні причини розвитку хвороб аліссуму.
При фитофторозе (бура гнилизна) процес загибелі рослини гниття починається з кореневої системи. Верхня частина рослини, навпаки, повністю висихає. Дане захворювання виникає при надмірному вмісті вологи в ґрунті. При найменших ознаках зараження рослина негайно обробляється фунгіцидними препаратами (наприклад, “Ордан”). Полив на стадії лікуванні рослини необхідно значно скоротити.
Ще одна неприємність на дорозі вирощування аліссуму в домашніх умовах – борошниста роса. Ця хвороба поширюється не тільки на саму рослину, але і на всі найближчі культури. Листя покриваються білим нальотом, з-за якого уповільнюється їхній ріст, з’являються чорні плями на листках і рослина повністю гине. Основними причинами розвитку даної хвороби є надмірна обрізка, часте внесення добрив і перепад температур. Вилікувати аліссум можна за допомогою препаратів “Фундазол” і “Фітоспорин”.
Збір насіння
Для самостійного вирощування з насіння аліссуму в домашніх умовах важливо заздалегідь подбати про посадковому матеріалі. Оптимальним терміном для збору насіння вважається середина осені, а саме – перша половина жовтня. При виборі більш пізніх строків ви ризикуєте не встигнути зібрати цінні насіння, оскільки відбудеться мимовільне запилення, і насіння просто почнуть обсипатися. Вибираються абсолютно сухі суцвіття, які після збору ретельно перетираються вручну. При цьому великий сміття видаляється, а відокремлені насіння відправляються на досушування в приміщення з теплим і сухим повітрям. Просушений матеріал зберігають у полотняних або паперових мішечках при кімнатній температурі.
