Аналоги «Ампіоксу»
Вище ми відзначили, що даний препарат являє собою комбінацію двох антибактеріальних компонентів: ампіциліну та оксациліну – напівсинтетичних аналогів пеніциліну. При цьому спектр їх антибактеріальної дії представлений різними групами мікроорганізмів. Таким чином, ці два компоненти в складі «Ампіоксу» покликані доповнювати один одного. Фактично це два різних препарату, об’єднаних в одну форму.
Відповідно, замінити його можна окремими засобами «Ампіциліном» і «Оксампицином». Якщо їх застосовувати разом, то ми отримаємо те ж дію, що в одного «Ампіоксу».
В якості аналогів комплексного препарату, що містять ті ж активні речовини (ампіцилін та оксацилін), на фармацевтичному ринку представлено безліч торгових найменувань:
- «Амоксил»;
- «Амоксицилін»;
- «Флемоксин (Амоксицилін) Солютаб»;
- «Амоксицилін-Форте»;
- «Оспамокс»;
- «Граксимол».
Гарним сучасним аналогом є «Ампіцилін-Форте». Це більш сильний препарат, тому він не рекомендований для прийому дітьми до 16 років. Також у нього відзначена більша вираженість і частота побічних ефектів.
Дане ліки відомо в застосуванні вже як мінімум три десятки років. У 1995 році було налагоджено виробництво «Ампіоксу» у вигляді капсул, які прийшли на зміну формі випуску його у вигляді таблеток. Засіб є дещо застарілим і таким, що втратив ефективність препаратом у порівнянні з його більш сильними аналогами. В амбулаторному лікуванні в даний час використовуються амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, таблетовані форми цефалоспоринів, антибіотики макроліди.
На думку фармакологів, «Ампіокс» містить більш низькі дози діючих речовин ніж рекомендовані терапевтичні. Крім того, вхідні в його склад речовини мають різні ступені метаболізму, що також знижує їх ефективність.
Для внутрішньом’язових ін’єкцій замість «Ампіоксу» часто застосовують «Флемоксин», «Аугментин», «Оспен», «Оксацилін». Для перорального введення також використовуються ці препарати.
Ми розглянули докладну інструкцію по застосуванню.
