Методи обстеження
Діагностика ангіоневротичного набряку починається з вивчення анамнезу та огляду пацієнта, його опитування. Зазвичай при відсутності кропив’янки лікар уточнює можливість застосування інгібіторів АПФ. При наявності набряку Квінке в області обличчя і шиї діагностичні методики використовуються рідко, так як діагноз можна поставити на підставі візуально огляду людини. У разі хронічного перебігу патології медики вивчають дієту пацієнта і медичні препарати, які він приймає. При наявності подібних проявів в інших членів родини лікар призначає дослідження інгібіторів С1 для визначення форми патології.
Важко діагностувати ангіоневротичний набряк головного мозку і органів ШКТ, так як симптоматика вказує на порушення кровообігу в головному мозку. У цьому випадку проводять лабораторні аналізи крові. При набряку Квінке результати аналізу покажуть збільшення концентрації імуноглобулінів та еозинофілію. При неаллергическом набряку будуть виявлені ознаки аутоімунних хвороб.
Лікар також диференціює патологію від дерматоміозиту, гіпотиреозу, протопорфирии, хвороби нирок і синдрому здавлення верхньої порожнистої вени.
