Артеріальна гіпертензія: симптоми, лікування, ступеня і наслідки

Артеріальна гіпертензія – хвороба, що супроводжується значним і тривалим підвищенням тиску. Від неї страждає приблизно 30% дорослого населення країни. Гіпертензія належить до найбільш серйозних патологій серцево-судинної системи.

З віком ризик виникнення хвороби все більше збільшується. Велике значення має генетичний фактор, саме тому при наявності схильності потрібно проходити періодичне обстеження у лікаря, щоб можна було своєчасно почати лікування.

Особливість захворювання

Нормальним показником вважається тиск 120/80 мм рт. ст. Це значення може змінюватись в меншу чи більшу сторону при дії певних факторів. Якщо зміна відбувається протягом незначного проміжку часу, то значить, що людина абсолютно здорова. А інакше можна запідозрити розвиток хвороби. При первинному ураженні код МКБ-10 артеріальної гіпертензії – I10.

При стійкому підвищенні тиску спостерігаються негативні зміни у внутрішніх органах. На підставі цих показників складається класифікація цього захворювання. Згідно МКБ-10, артеріальна гіпертензія симптоматичного типу, тобто вторинна форма захворювання, має код I15.0.

Крім того, існує неконтрольована форма, що характеризується відсутністю позитивного результату при проведенні терапії. Вона може бути псевдо – або істинної гіпертонією. Часто позитивний прогноз відсутній через неправильно підібраною дозування препаратів або схеми їх прийому.

Класифікація

Підвищення артеріального тиску відбувається через звуження просвіту основних артерій, спровокованого протіканням складних гормональних і нервових процесів. При звуженні їх стінок робота серця значно посилюється, і у хворого починає розвиватися первинна артеріальна гіпертензія, яка зустрічається практично у 90% хворих. Вона призводить до ураження різних органів і систем.

У решти пацієнтів спостерігається вторинний тип хвороби, який обумовлений протіканням інших патологій. Їх можна розділити на:

  • ниркові;
  • гемодинамічні;
  • ендокринні;
  • нейрогенні.

Якщо хвороба була спричинена порушенням функціонування нирок, то по МКБ артеріальна гіпертензія має код I12.0. Захворювання розвивається внаслідок гідронефрозу, пієлонефриту, полікістозу нирок, променевої хвороби.

Ендокринні порушення виникають при гормонально-активної пухлини надниркових залоз, а також при ураженні щитовидної залози. Нейрогенний тип хвороби утворюється при ураженнях мозку, а також при зміні кислотно-лужного балансу. Якщо порушення було спровоковано хворобами серця, то код МКБ артеріальної гіпертензії – I13.0. Розвивається патологія з причини недостатності аортальних клапанів, атеросклерозі, а також багатьох інших захворюваннях.

Крім того, можуть бути й інші типи хвороби, які розвиваються при пізньому токсикозі під час вагітності, отруєннях токсичними речовинами, карциномі, передозуванні медикаментозними препаратами. За характером протікання артеріальна гіпертензія може бути:

  • транзиторна;
  • стабільна;
  • лабільна;
  • кризова;
  • злоякісна.

Самим небезпечним типом є злоякісний, так як при цьому тиск піднімається до дуже високих показників, і хвороба дуже швидко прогресує. Подібна форма може приводити до дуже небезпечних ускладнень і навіть смерті хворого.

Стадії протікання хвороби

Фахівці виділяють кілька ступенів артеріальної гіпертензії, що розрізняються по швидкості розвитку і особливостей протікання. Найлегшою вважається 1 стадія, що характеризується незначними підйомами тиску. Його рівень протягом дня може бути досить нестійким, однак після відпочинку цей показник починає поступово стабілізуватися.

Варто відзначити, що при цьому хворий не відчуває жодних проблем зі здоров’ям. У деяких випадках може виникати наступна симптоматика:

  • головний біль;
  • порушення сну;
  • шум в голові;
  • зниження розумової діяльності.

Іноді можуть спостерігатися запаморочення та носові кровотечі. Функція нирок не порушена, а очне дно практично не змінено.

При 2 ступені артеріальної гіпертензії відбувається стійке збільшення тиску, яке може змінюватись в межах 180-200 мм рт. ст. Хворі часто скаржаться на головний біль, запаморочення, біль у серці. Для цієї стадії характерні гіпертонічні кризи. При цьому виявляється поразка внутрішніх органів.

З боку нервової системи відзначаються прояви судинної недостатності, ішемія мозку, а також можливі інсульти. На очному дні спостерігаються ознаки здавлення вен. Нирковий кровотік при цьому сильно знижений, хоча в аналізах немає відхилень від норми.

При артеріальній гіпертензії 3 ступеня спостерігається часте виникнення судинних кризів, що залежать від підвищення тиску, яке може залишатися стабільним протягом тривалого часу. Клінічна картина при цьому визначається ураженням:

  • мозку;
  • серця;
  • очного дна;
  • нирок.

У деяких хворих із 3 ступенем артеріальної гіпертензії, незважаючи на підвищення тиску, протягом багатьох років не виникає важких судинних ускладнень.

Причини виникнення

Оцінюючи ступеня ризику артеріальної гіпертензії, обов’язково потрібно враховувати причини, за якими виникає подібне порушення. Основним чинником підвищення тиску вважається звуження судин. Струм крові чинить значний тиск на їх стінки. Серед основних причин підвищення тиску потрібно виділити наявність атеросклерозу. Ця хвороба з часом призводить до розвитку симптоматичної артеріальної гіпертензії.

Під впливом атеросклерозу стінки артерій починають ущільнюватися, а судини втрачають свою колишню еластичність. Крім того, вони зсередини покриваються атеросклеротичними бляшками. Це створює загрозу для життя, так як значно збільшує ризик виникнення інфаркту або інсульту.

Серед основних факторів, що провокують розвиток артеріальної гіпертензії, потрібно виділити:

  • надмірна вага;
  • шкідливі звички;
  • надмірне споживання кухонної солі.

Знаючи, за яких саме причин виникає хвороба, можна запобігти ризику її розвитку. Крім того, людям, у яких є схильність до підвищення тиску, потрібно проходити періодичні огляди у лікаря і суворо дотримуватися його рекомендації.

Основна симптоматика

При протіканні артеріальної гіпертензії клінічні ознаки можуть не спостерігатися протягом тривалого часу, тому якщо не використовувати тонометр, то можна навіть і не знати про наявність проблем, що дуже заважає проведенню своєчасної терапії. Найголовнішим ознакою може бути стійке високе тиск. Однак далеко не всі з нас контролюють його рівень. Саме тому потрібно звертати увагу на такі симптоми, як:

  • головний біль;
  • біль у серці;
  • шум у вухах;
  • сильне серцебиття;
  • порушення зору;
  • ураження артерій;
  • задишка;
  • набряклість ніг.

Головний біль найчастіше локалізується в скронях, потилиці або тім’яної області. Дискомфорт може виникати вночі або відразу після пробудження. Як правило, біль посилюється при фізичному і розумовому навантаженні.

При виникненні перших ознак протікання хвороби потрібно відразу ж звернутися до лікаря для проведення комплексної діагностики, так як це дасть можливість своєчасно поставити діагноз і призначити лікування, щоб уникнути розвитку гіпертонічного кризу.

Проведення діагностики

При підвищенні рівня тиску потрібно відразу ж звернутися до лікаря. На початковому етапі діагностика являє собою вивчення історії протікання хвороби, а також наявної симптоматики.

Крім того, показано проведення таких лабораторних та інструментальних досліджень, як:

  • аналіз крові та сечі;
  • електрокардіограма;
  • біохімічне дослідження;
  • ультразвукове дослідження.

Важливим є контроль артеріального тиску шляхом застосування спеціального апарату – тонометра. Хворий обов’язково повинен його придбати, щоб можна було своєчасно реагувати на перебіг негативних змін в організмі. Потрібне проведення фізикального обстеження, яке включає в себе огляд пацієнта з допомогою фонендоскопа. Він допомагає визначити наявність шумів в серці і багато інші характерні зміни в організмі.

Щоб отримати повну інформацію щодо стану стінок судин, потрібно пройти артеріографію, є рентгенологічним методом обстеження. Крім того, проводиться ультразвукове дослідження кровотоку судин.

Цікаве:  Грижа стравоходу: причини виникнення, симптоми, діагностика, дієта і лікування

Особливість лікування

Лікування артеріальної гіпертензії потрібно проводити комплексно, а також суворо дотримувати всі рекомендації лікаря, щоб не спровокувати погіршення самопочуття. При проведенні терапії обов’язково потрібно усунути такі фактори ризику, як:

  • тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;
  • надмірна вага;
  • малорухливий спосіб життя.

Крім того, обов’язково потрібно нормалізувати рівень ліпідів у крові. Цього можна досягти шляхом проведення медикаментозної терапії або за допомогою правильного харчування. Дієта при артеріальній гіпертензії передбачає скорочення кількості споживаної солі, а також введення в звичний раціон морської капусти, картоплі, бобових.

Медикаментозна терапія вимагається, якщо на протязі тривалого часу тиск залишається на рівні 140 і більше, незважаючи на зміну способу життя. При протіканні артеріальної гіпертензії клінічні рекомендації потрібно дотримуватися дуже строго. Лікування хворого проводить лікар-кардіолог. Якщо була виявлена вторинна форма, то пацієнта направляють до нефролога або ендокринолога.

Крім того, рекомендується пройти додаткове обстеження у невролога і офтальмолога, щоб визначити стан внутрішніх органів. Дотримання простих рекомендацій призводить до досить гарного результату.

Медикаментозна терапія

Медикаментозне лікування артеріальної гіпертензії полягає у застосуванні таких лікарських засобів, як:

  • антигіпертензивні препарати;
  • діуретики;
  • адреноблокатори;
  • інгібітори АПФ;
  • антагоністи кальцію.

Лікування потрібно починати з введення мінімальної дозування антигіпертензивних препаратів та підвищувати її тільки при відсутності необхідного результату. Щоб запобігти ризику розвитку ускладнень, ліки потрібно приймати протягом всього життя, так як вони дозволять постійно підтримувати оптимальний тиск. При виборі препаратів перевагу слід віддавати засобам тривалої дії, так як це дозволить організувати тільки одноразовий їх прийом в ранковий час.

Починати лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії потрібно з монотерапії і поступово переходити до комбінації лікарських препаратів різних груп. Для літніх людей спочатку потрібно застосовувати блокатори кальцієвих каналів. Небажано, щоб до їх складу входили компоненти, що змінюють метаболізм інсуліну і глюкози. Основною метою терапії є попередження летального результату у хворих.

Діуретики позитивно впливають на серцевий м’яз і добре переносяться більшістю пацієнтів. Вони застосовуються для проведення терапії гіпертензії тільки при відсутності подагри і діабету. Найчастіше діуретики призначаються разом з іншими ліками для зниження тиску.

Адреноблокатори дуже добре впливають на ліпідний склад крові. Вони зовсім не змінюють рівень глюкози, знижують тиск без підвищення серцевих скорочень. Варто відзначити, що при першому застосуванні таких препаратів може спостерігатися деяке погіршення самопочуття, і людина навіть може втратити свідомість. Щоб уникнути цього, потрібно дотримуватися певних правил. Перед прийомом цього кошти потрібно відмінити діуретики, а перший прийом повинен бути у вечірній час.

Інгібітори АПФ блокують процес утворення гормонів, що провокують звуження судин. Завдяки їх впливу на організм пацієнта спостерігається значне зниження тиску. Крім того, при їх застосуванні зменшується ризик розвитку нефропатії при діабеті. Варто зазначити, що їх використання показано в першу чергу при хронічній серцевій недостатності.

Антагоністи гормонів призначають, якщо з якихось причин протипоказано застосування інгібіторів. При лікуванні артеріальної гіпертензії клінічні рекомендації потрібно дотримуватися дуже строго, так як від цього багато в чому залежить успіх одужання. Доктор може призначити один або декілька препаратів для проведення медикаментозного лікування.

Навіть після нормалізації тиску не можна припиняти лікування без консультації з лікарем, оскільки це може спровокувати розвиток гіпертонічного кризу.

Немедикаментозні засоби

При протіканні артеріальної гіпертензії рекомендації доктора потрібно дотримуватися дуже строго, так як самолікування може спровокувати різні ускладнення. Широко застосовуються немедикаментозні методики проведення терапії, які добре поєднуються з різними лікарськими препаратами.

Обов’язково потрібно відмовитися від тютюнопаління, так як воно дуже погано впливає на стан серцево-судинної системи. Крім того, обов’язково потрібно стежити за своєю вагою, так як зменшення маси тіла благотворно впливає на зниження тиску і допомагає усунути основні фактори ризику розвитку порушень.

Варто збільшити споживання фруктів і овочів, багатих калієм і магнієм, а також обмежити в своєму раціоні тварини жири. Обов’язково потрібно постаратися уникати стресів, розумового і фізичного перенапруження. Лікарі рекомендують підвищити фізичну активність. Наприклад, корисною буде швидка ходьба і плавання. Варто відзначити, що деякі види навантажень, навпаки, сприяють підвищенню рівня тиску.

Наслідки протікання хвороби

Варто абсолютно точно розуміти, якими можуть бути ризики артеріальної гіпертензії. При тривалому підвищенні тиску стінки судин значно потовщуються і втрачають здатність до розслаблення. У результаті цього порушується процес насичення тканин і органів киснем, що призводить до зниження їх активності. Серед основних ризиків гіпертонії можна виділити такі, як:

  • гіпертонічний криз;
  • інсульт;
  • інфаркт;
  • стенокардія;
  • серцева недостатність;
  • ішемічна хвороба;
  • ниркова недостатність;
  • порушення зору.

Серед найбільш частих ризиків протікання хвороби можна виділити виникнення гіпертонічного кризу. Він може спостерігатися при відносно задовільному стані пацієнта. Це один з найбільш частих ризиків артеріальної гіпертензії 2 ступеня. Він може бути спровокований психофізичним напругою хворого. Розвивається дуже швидко, і при цьому спостерігається:

  • різке підвищення тиску;
  • сильний головний біль;
  • нудота;
  • аритмія або тахікардія.

Ризик артеріальної гіпертензії 3 ступеня полягає у виникненні інфаркту міокарда. Це ускладнення протікає протягом декількох хвилин і може призвести до смерті хворого. Основним симптомом є затяжний больовий напад.

Гіпертонічний криз

Гіпертонічний криз – стан, що потребує невідкладної допомоги. Воно має на увазі під собою різке підвищення тиску до дуже високих показників. При цьому спостерігається порушення кровопостачання внутрішніх органів, у тому числі і життєво важливих. Виникає він при впливі на організм несприятливих чинників.

Гіпертонічний криз дуже небезпечний тим, що його абсолютно неможливо спрогнозувати. При відсутності своєчасної допомоги можливий летальний результат. Для надання екстреної допомоги хворого слід терміново доставити в лікарню, де йому знизять тиск шляхом застосування спеціальних медикаментозних препаратів.

Вплив на внутрішні органи

Артеріальна гіпертензія протікає досить гостро, так як постійне підвищення тиску призводить до ураження багатьох внутрішніх органів і систем. Зокрема, до них відносяться:

  • головний мозок;
  • серце;
  • судини;
  • нирки.

Симптоматика протікання хвороби багато в чому залежить від того, які саме з органів уражаються в першу чергу. Патологічні зміни в судинах стосуються, насамперед, їх стінок, так як відбувається їх потовщення, звуження просвіту і поразка плазмовими білками. Це призводить до порушення функціонування судин і гіпоксії органів.

Зміни в серцевому м’язі починаються з гіпертрофії міокарда. В подальшому виникає серцева недостатність і підвищується ризик раптової смерті. У нирках в самому початку пригнічуються важливі механізми. Потім виникають дегенеративні та структурні зміни в ниркових артеріях, і відбувається атрофування нирок.

У головному мозку відбуваються ті ж дегенеративні зміни, що і в судинах нирок. Це призводить до енцефалопатії, геморагічного інсульту, а також ішемії.

Артеріальна гіпертензія призводить до підвищеного тиску і зростання навантаження на серце. Це провокує потовщення міокарда і розвиток серцевої недостатності.