Проведення діагностики
Хворі найчастіше звертаються за допомогою після крововиливу. Лікарем проводиться детальний огляд пацієнта, з’ясовується наявність травм і захворювань, визначається неврологічний статус. Потім призначають проведення комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії та ангіограму.
Ці методики діагностики АВМ дозволяють проводити пошарове вивчення мозкової структури, при цьому визначається знаходження мальформації з її розмірами, дається оцінка загального стану мозку. При комп’ютерній томографії завдяки рентгенівським знімкам вдається визначити аномалію всередині паренхіми. При виконанні КТ-ангіографії артерії мозку ще більше деталізуються. Комп’ютерна томографія є найбільш швидким методом, але не найефективнішим, вона більше підходить для виявлення крововиливи.
МРТ при артеріовенозної мальформації більш інформативна. Завдяки їй легко виявляється дане захворювання і визначається тяжкість стану пацієнта. Дуже точно оцінює стан пацієнта і церебральна ангіограма, але це досить дороге обстеження. В рамках його проведення в периферичну артерію вводиться катетер, який просувається до судин мозку. Після робляться знімки судин. Хоч і є ризик ускладнень після цієї маніпуляції, але лише такий метод дозволяє в точності встановити причини крововиливи.
Електроенцефалографія визначає вогнища збудження, знаходячи зони його локалізації. При виконанні ультразвукової допплерографії лікарі визначають швидкість кровотоку і розглядають просторове положення судин в ураженому районі. Також проводиться і ангіографія. Але ця процедура триває довго, і роблять її під наркозом. Ангіографія є незамінною при необхідності визначення збільшення венозного тиску, це дуже важливо в рамках вибору хірургічного лікування артеріовенозної мальформації (МКБ Q28.2.).
