Методи терапії
Атріовентрикулярна блокада лікування вимагає тільки в тому випадку, коли діагностується її друга або третя ступінь. При першого ступеня патології потрібно тільки спостереження за пацієнтом. При розвитку захворювання з-за прийому лікарських препаратів лікар зменшує їх дозування або повністю скасовує. При блокаді в результаті органічного ураження серця, наприклад при інфаркті або міокардиті, лікар проводить терапію спеціальними медикаментами, а в подальшому може знадобитися і встановлення кардіостимулятора.
При розвитку нападу МЕМ необхідно надати першу допомогу, застосувавши такі препарати, як «Ізопреналін» або «Атропін». У разі наявної серцевої недостатності передбачаються при атріовентрикулярній блокаді препарати у вигляді діуретиків або глікозидів. При хронічній формі блокади проводиться терапія з використанням «Теофіліну».
Зазвичай консервативне лікування основної хвороби дозволяє повністю відновити провідність по атриовентрикулярному сайту. Але іноді утворюється рубець в області призводить до стійкого розладу провідності сигналів. В даному випадку пацієнту потрібно встановлення штучного кардіостимулятора. Також показанням до даної операції виступає наявність нападів МЕМ, хронічна брадикардія, блокада серця другого ступеня другого типу або третього ступеня, що супроводжується стенокардією, серцевою недостатністю або гіпертензією. Дане хірургічне лікування підвищує шанси пацієнта на повне одужання і покращує якість життя.
