В СРСР існувало безліч легендарних автомобілів. Більшість з них вже не можна зустріти на вулицях міст. І сьогодні ми приділимо увагу Горьківському автомобільному заводу. Цей завод випускав крім волг і вантажних газонів ще одну легендарну модель. Це автомобіль ГАЗ-14 “Чайка”. Машина відноситься до представницького класу. Складання моделі здійснювалася вручну, дрібними партіями. Всього за період виробництва (а це 1977-1988 роки) було випущено трохи більше тисячі таких машин. Що являє собою ГАЗ-14? Фото, технічні характеристики та особливості радянської “Чайки” дивіться в нашій сьогоднішній статті.
Дизайн
Це далеко не перша «Чайка» в модельному ряду Газу. ГАЗ-14 став наступником вже застарілої моделі 13, випуск якої здійснювався в період з 1959-го по 1981 рік. Одним з головних рішень змінити цю модель на більш нову став застарілий дизайн. Не секрет, що 13-я «Чайка» була створена за мотивами американської моди 50-х. Але час не стоїть на місці, і до 70-м зовнішність американських машин істотно змінилася. З «Чайкою» потрібно було щось робити. Тому на початку 70-х років на заводі було прийнято рішення про розробку абсолютно нової моделі, яка стане еталоном якості і дизайну. Як виглядає ГАЗ-14 “Чайка”? Фото даної машини представлено в нашій статті.
Любителі американських ретро-машин відразу підкреслять, що дизайн нової 14-й «Чайки» також був створений за канонами автомобільної моди США. Зовні радянський ГАЗ був дуже схожий на «Шевроле Імпали». Правда, остання випускалася тільки в кузові купе. Якщо говорити безпосередньо про «Чайці», її зовнішність стала більш суворою. У машині відсутні колишні, дуті форми, гладке лобове скло, масивні крила і велика кількість хрому. До речі, проводився даний автомобіль часто в одному кольорі – чорний глянець. Автомобіль оснащений хромованими дисками з бічними фліппер. Спереду – четырехглазая оптика і масивна решітка радіатора, що тягнеться по всій ширині кузова. У передньому бампері розміщені жовті протитуманні фари. Крізь всю довжину кузова тягнеться смуга хромованого молдинга.
Дуже незвично виглядає розміщення бічних дзеркал. Так, з водійської сторони дзеркало закріплено на звичному місці. А правого боку воно розміщене на крилі. Таким чином, водієві менше доводиться обертати головою, щоб контролювати ситуацію, що відбувається ззаду на дорозі.
Радянський автомобіль ГАЗ-14 рідко можна побачити на дорогах. Це в основному музейні експонати. Але при виїзді на вулицю така машина однозначно буде привертати увагу всіх: і пішоходів, і водіїв. Зазначимо, що більшість автомобілів «Чайка» ГАЗ-14 перебувають в гарному стані. Через роки метал кузова не бере корозія. Пофарбована машина досить якісно. Правда, на деяких примірниках лак тьмяніє з часом.
Розміри, кліренс
За радянською класифікацією дана модель автомобіля належить до великого класу. Довжина кузова становить 6,11 метра, ширина – 2,02, висота – 1,53 метра. Автомобіль має шалені габарити і по маневреності наближається до лімузину. Величина колісної бази – 3,45 метра. Споряджена маса складає 2,6 тонни. При повному навантаженні маса досягає 3,16 тонни. Величина кліренсу у автомобіля ГАЗ-14 “Чайка” – близько 22 сантиметрів. Однак ні про яку прохідності не може йти мови. Цей автомобіль створений виключно для пересування по рівному і бажано сухому асфальту.
Салон
Посадка в автомобіль зручна – двері відкриваються на дуже великий кут. Дизайн інтер’єру відповідає статусу моделі. В оздобленні застосовано якісний пластик, велюр, метал, а також дерево. Що примітно, передня панель за своїм дизайном нагадує «Волгу» моделі 24-10. Тут такі ж «колодязі» зі стрілочними покажчиками. До речі, кермо з «Чайки» ідеально вставав на «Волгу».
Більшість моделей, що дожили до наших днів, збереглися в хорошому стані. Однак на це вплинув не тільки маленький пробіг, але і якість самих матеріалів. Зібраний салон дуже добре, практично на століття.
Варто зазначити одну особливість. ГАЗ-14 призначався для перевезення вищих чинів і давався державою безкоштовно, з особистим водієм. На заводі не сильно морочилися над комфортом самого водія. Тут навіть сидіння не оснащено регулюваннями. А влітку водії гинули від спеки, оскільки кондиціонер був підведений тільки тому і від автоматичною КПП йшов неймовірний жар. Таким чином, комфортно сидіти тут було тільки ззаду (втім, для цього «Чайка» і створювалася).
У плані оснащення «Чайка» не поступалася більш старшому Зілу. Так, у Газі присутній:
- Система вентиляції сидінь (зрозуміло, задніх).
- Електричні склопідйомники.
- Роздільний обігрівач.
- Кондиціонер.
- Автоматизований привід заслінок.
- Стереофонічний радіоприймач «Блаупункт» виробництва НДР. Також «Чайка» комплектувалася вильнюсским радіоприймачем «Вільма» з касетної приставкою. В обох випадках приймачі йшли з пультом дистанційного управління. Даний пульт розташований у підлокітнику заднього дивана.
- Система центрального замикання дверей.
- Попільнички з прикурювачем у загальній кількості 4 штук.
- Радіотелефон «Алтай» або супутниковий «Кавказ».
- Атермальне гнуті бічні скла, які не пропускають ультрафіолетове випромінювання в салон.
- Обігрів заднього скла.
Як бачите, рівень оснащення даної моделі досить великий. Для роботи всіх додаткових систем у салоні встановлювалися 17 електродвигунів різної потужності. Що примітно, вся електроніка була радянського виробництва (за винятком гедееровскіе радіоприймача). ГАЗ-14 є одним з небагатьох радянських авто, які в ті роки оснащувалися штатно музикою.
Серед позитивних моментів варто зазначити і відмінну звукоізоляцію. За даними преси тих років, рівень шуму в салоні становив до 73 дБ при русі на швидкості 80 кілометрів на годину. Також велику увагу було приділено питанню безпеки. В автомобілі присутні триточкові ремені і силові пояси в дверях. Однак подушок безпеки тут немає. Адже машина була розроблена на початку 70-х років. Тоді не кожен автомобіль оснащувався навіть ременями.
Задній ряд сидінь розрахований на двох чоловік. Диван досить м’який і оснащений підголовниками. По центру спинки є висувний підлокітник. Також заднє та бокові стекла оснащені ручними шторками. А для гостей передбачався розсувний стілець, що висувався з водійської перегородки. За рахунок довгої бази в автомобілі дуже багато вільного місця.
ГАЗ-14 “Чайка”: технічні характеристики
На даний автомобіль встановлювався радянський восьмициліндровий бензиновий двигун марки ЗМЗ з карбюраторною системою живлення. В моторі встановлені два карбюратора марки ДО-114Б. На деякі моделі встановлювалися механізми К-114В. Робочий обсяг даного агрегату – 5526 кубічних сантиметрів. Розташування клапанів – верхнє. Максимальна потужність двигуна – 220 кінських сил. Крутний момент – 452 Нм при 2,8 тисячі обертів. Двигун ГАЗ-14 має алюмінієвий блок циліндрів з алюмінієвою головкою. Розташування ДВЗ – поздовжнє. Система ГРМ – 16-клапанна, з ланцюговим приводом.
Які має ГАЗ-14 “Чайка” характеристики динаміки? При високій спорядженій масі даний автомобіль розганяється до сотні за 15 секунд. Максимальна швидкість автомобіля становить 175 кілометрів на годину. Витрата палива, за паспортними даними, – 29 літрів на 100 кілометрів в місті. У змішаному циклі автомобіль споживає не менше 24 літрів. При русі по трасі машина витрачає 22 літри за паспортними даними. Рекомендований бензин – А-95 «Екстра».
Конструктивні особливості
Варто відзначити, що даний силовий агрегат має таку ж основу, що і ГАЗ-13. Однак у конструкції були змінені фази газорозподілу. Ще серед змін необхідно відзначити наявність нового выписного і впускного колектора, а також модернізованої системи живлення (раніше в конструкції використовувався лише один карбюратор). Завдяки цим змінам технічні характеристики ГАЗ-14 істотно зросли. Потужність збільшилася на 25 кінських сил при такому ж робочому об’ємі.
Цікавий факт: цей силовий агрегат оснащений гідравлічними компенсаторами теплових зазорів клапанів. Наявність даних механізмів дозволило знизити трудомісткість робіт технічного обслуговування і збільшити стійкість роботи ДВС.
Шків коленвала забезпечений гасителем крутильних коливань. Дана властивість дозволило знизити зайві вібрації при роботі силового агрегату. Також замінені ущільнюючі манжети і встановлена система вентиляції картерних газів закритого типу.
Трансмісія
Порівняно з попередньою моделлю у ГАЗ-14 характеристики потужності і сама споряджена маса істотно зросли. Все це вимагало посилення вузлів трансмісії. Так, на ГАЗ-14 встановлюється автоматична трансмісія з тридіапазонним гідротрансформатором. Задній міст став з балкою-картером. Передаточне число головної передачі – 3,58. До речі, задній міст ГАЗ-14 не має прямого відношення до встановлюваному на «Волгах» з 1990 року мосту, який в народі називають «чайковським».
Нова коробка передач отримала більш довгі швидкості. Так, перша і друга має передавальне число 2,64 і 1,55, відповідно. Третя ж є прямою. Передаточне число її – 1,0. А ось задній міст укорочений з 1,72 до 2,0. Коротка головна пара була компенсувала широкими колесами. Так, на нову «Чайку» встановлювалися покришки розміром 9,35-15″.
Сама конструкція АКПП була схожою з гідромеханічною передачею ГАЗ-13, яка, в свою чергу, була копією американської «Круїз-Матік», що ставилася на «Форди» тих років. Змінився селектор на кожусі трансмісійного тунелю. Послідовність вибору режимів була міжнародною:
Також були режими, що дозволяють їхати тільки на першій чи другій передачі. Перемикання передач здійснювалося дуже плавно, без ривків. Однак на дожили до сьогоднішнього дня примірниках коробки можуть штурханами. Виною тому є перегрів, якому сильно схильні дані АКПП.
Основа АКПП – редуктор типу Равинье, що складається з сонячних шестерень в кількості двох штук. Вони були в зачепленні з двома групами сателітів, що знаходяться на загальній каретці. Так звані довгі сателіти знаходяться в зачепленні з кільцевої, зовнішньої шестірнею. Вона формує і вторинний вал. У конструкції коробки застосовувалося два зчеплення, кожне з яких працювало від турбінного колеса гідротрансформатора.
При слабкому газі перемикання на другу швидкість відбувалося на швидкості до 10-15 кілометрів на годину. На повному же двигун розкручувався по максимуму, і друга передача включалася лише на 52 кілометрах в годину. В роботі АКПП ГАЗ-14 передбачався кікдаун. Так, при різкому натисканні на акселератор коробка автоматично переходила на нижчу передачу. Ця особливість передбачалася для виконання різких обгонів.
Ходова частина
У цій частині ГАЗ-14 став модернізованим варіантом попередньої «Чайки». Завдяки доопрацюванням знизився центр ваги автомобіля на 95 міліметрів і підвищилася стійкість на високих швидкостях. Сама рама являє собою Х-подібну конструкцію з хребтових тунелем.
Передня підвіска складається з подвійних поперечних важелів. Однак замість балки, як на ГАЗ-13, у наступника з’явилися кульові опори і резинометалічні шарніри. Ззаду підвіска теж зазнала змін. Тут застосовано міст з малолистовыми ресорами. Була значно вдосконалена амортизація, що збільшило плавність ходу і комфортабельність автомобіля.
Як веде себе даний автомобіль на ходу?
Відгуки власників кажуть, що машина має дуже м’яку підвіску. Вона буквально пливе по нерівностях, ковтаючи всі великі та дрібні ями. Незважаючи на наявність ресор, ззаду сидіти досить комфортно. Зважаючи довгої колісної бази машина добре стоїть на дорозі при високій швидкості. Однак з-за своєї ваги вона неповоротка. Крени тут відчуваються помітно. Ця машина зовсім не призначена для агресивної їзди, хоча 220-сильний двигун до цього цілком розпорядженні.
Ціна
На даний момент цю машину можна придбати на вторинному ринку. Однак оголошень про продаж автомобіля ГАЗ-14 в Росії дуже мало. Вартість варіюється в межах від 2,5 до 3 мільйонів рублів. Є також і екземпляри за 1 мільйон рублів, проте вони далеко не в ідеальному стані.
Але що примітно, якість металу досить висока – іржавих «Чайок» у продажу немає. Також відзначимо, що пробіги у «Чайок» низькі і вони не скручені. Машини дійсно мало накочують, а у багатьох і просто стоять роками.
Висновок
Отже, ми з’ясували, що являє собою автомобіль «Чайка ГАЗ-14. У Росії цих моделей дуже мало. Чи варто купувати таку машину? Замислюватися про придбання такої машини коштує лише при особливому фанатизмі і любові до рідкісним раритетним радянським авто. Зрозуміло, такий транспортний засіб не підходить для повсякденної їзди при всіх своїх ходових якостях. Тому «Чайка» ГАЗ-14 купується найчастіше лише в якості музейного експоната.
