Бактеріальний ендокардит — небезпечне захворювання, яке супроводжується гострим запаленням внутрішньої сполучнотканинної оболонки серця. При відсутності своєчасної медичної допомоги недуга може призвести до небезпечних наслідків, включаючи серцеву недостатність і сепсис. На жаль, іноді патологія закінчується смертю пацієнта.
Зрозуміло, багато читачів шукають додаткову інформацію. Причини, симптоми, лікування бактеріального ендокардиту — це відомості, з якими варто ознайомитися.
Що являє собою захворювання? Перелік можливих збудників
Для початку варто ознайомитися з загальною інформацією про захворювання. Бактеріальний ендокардит (МКБ-10 привласнила даної патології код I33) являє собою гостре запальне захворювання, що розвивається на тлі проникнення в серце патогенних мікроорганізмів. Недуга вражає внутрішню оболонку серця, а саме, сполучні тканини, що вистилають порожнина шлуночків, передсердь, охоплюють серцеві клапани.
Як свідчить статистика, в 80% випадків збудником ендокардиту виступає або золотистий стафілокок, або зеленящий стрептокок. Запальний процес може розвиватися і на тлі активації інших бактерій, зокрема, хламідій, бруцел, сальмонел, пневмококів, ентерококів, гонококів, менінгококів, але подібні випадки реєструються значно рідше. До речі, віруси та грибкові мікроорганізми також можуть призводити до розвитку ендокардиту, зокрема, так званої «абактериальной» форми — такі патології, як правило, характеризуються тяжким перебігом, а лікування їх пов’язане з труднощами.
Варто зазначити, що подібного захворювання схильні як дорослі пацієнти, так і діти. Статистка в даному випадку не дуже втішна — у 30% випадків запальний процес закінчується смертю пацієнтів.
Фактори ризику: що підвищує ймовірність розвитку недуги?
Бактеріальний ендокардит розвивається на тлі інтенсивного розмноження патогенних мікроорганізмів. Але є фактори, вплив яких підвищує ймовірність появи даного захворювання. До їх переліку належать:
- наявність у пацієнта вроджених або набутих вад серця і клапанів;
- ураження серцевих клапанів, викликане ревматизм;
- провисання стулок клапанів;
- гострі або хронічні гнійно-запальні процеси (у будь-якій частині організму);
- наявність у пацієнта штучних клапанів;
- неправильне харчування, зловживання алкоголем, прийом наркотичних засобів;
- безконтрольний прийом антибактеріальних препаратів та деяких інших ліків;
- перенесені пацієнтом хірургічні втручання або інвазивні діагностичні процедури;
- інфекції в тканинах і структурах ротової порожнини (навіть зубний карієс без своєчасного лікування може бути небезпечним);
- умови праці, пов’язані з негативним впливом зовнішнього середовища, ураженням імунної системи;
- мають значення і деякі індивідуальні особливості анатомії серця.
Бактеріальний ендокардит у дітей нерідко розвивається у тому випадку, якщо родові шляхи матері були інфіковані — патогенні бактерії проникають в організм новонародженої дитини, що може призвести до появи маси різних захворювань.
Класифікація бактеріальних ендокардитів
Подібне захворювання можна класифікувати по-різному. Наприклад, в залежності від факторів виникнення виділяють:
- первинну форму, при якій запальний процес виникає на здорових серцевих клапанах і структурах;
- вторинну форму, яка розвивається на тлі вже наявних пошкоджень серця, а також при атеросклерозі, після перенесеного ревматизму.
Якщо брати до уваги особливості клінічного перебігу, то можна виділити кілька форм ендокардиту.
- Гостре запалення триває до двох місяців. Його розвиток викликано активністю збудника високопатогенного. У пацієнта спостерігається поява виражених симптомів інтоксикації. Висока вірогідність розвитку сепсису.
- Підгостра форма триває більше двох місяців. Як правило, її розвиток пов’язаний раніше перенесеним гострим ендокардитом або іншим інфекційним захворюванням (пацієнт не пройшов повний курс терапії або схема лікування була неправильною).
- Іноді ендокардит переходить у хронічну форму, яка характеризується затяжним перебігом. Дана різновид недуги важко піддається терапії.
Якщо мова йде про розвиток ендокардиту у дитини, то виділяють наступні форми:
- вроджену, при якій патологія формується під час внутрішньоутробного розвитку (в даному випадку недуга, як правило, обумовлений наявністю в організмі матері вогнищ гострого або хронічного запалення);
- придбану, яка розвивається вже після народження дитини і може бути пов’язана як з проникненням в організм інфекції, так і з наявністю різних вад серця.
В залежності від перебігу захворювання, особливостей клінічної картини виділяють наступні форми:
- інфекційно-токсичний ендокардит супроводжується транзиторною бактеріємією;
- інфекційно-алергічна форма характеризується утворенням в організмі специфічних антитіл до антигенів збудника, а також до власних тканин і структур;
- дистрофічний ендокардит супроводжується хронічним запаленням, формуванням різних вад серця і судин, скупченням кальцинатів на стулках клапанів, розвитком серцевої недостатності.
Якими симптомами супроводжується патологія?
Симптоми бактеріального ендокардиту безпосередньо залежать від стадії та форми розвитку недуги. У багатьох пацієнтів перші стадії запалення протікають приховано. Тим не менш, важливо ретельно слідкувати за власним станом і самопочуттям.
Симптоми бактеріального ендокардиту у дорослих (як і у дітей) можуть бути наступними:
- спочатку з’являються загальні ознаки запального процесу в організмі підвищується температура тіла, з’являється озноб, біль у тілі, м’язова слабкість, посилене виділення поту;
- пацієнти часто починають різко втрачати вагу;
- багато хворі страждають від постійних головних болів, загальмованості;
- через прогресуючої анемії шкіра набуває землистий або жовтувато-сірий відтінок;
- характерною ознакою є геморагічний висип — з’являються множинні невеликі підшкірні крововиливи, що пов’язано з ослабленням стінок капілярів; таку ж картину можна спостерігати при огляді слизових оболонок;
- на пальцях рук починають формуватися невеликі вузлики — фаланги набувають форму «барабанних паличок».
Ендокардит призводить до пошкодження клапанів серця і тканин міокарда, що потяг за собою розвиток серцевої недостатності.
Підгострий бактеріальний ендокардит протікає з утворенням тромбів — цей процес часом призводить до емболії судин селезінки, нирок, головного мозку. Патологія може спричинити за собою розвиток поліартриту і артралгії. Також часом спостерігається збільшення розмірів печінки та селезінки, ураження тканин нирок.
Перелік можливих ускладнень
Гострий бактеріальний ендокардит — серйозне захворювання, яке ні в якому разі не можна ігнорувати. При відсутності своєчасної терапії можливий розвиток величезної кількості небезпечних ускладнень:
- ендокардит в першу чергу вражає серце, що призводить до порушення структури і функціонування клапанів, розвитку перикардиту і міокардиту;
- можливі порушення з боку нирок, зокрема, поява нефротичного синдрому, інфаркту нирок, дифузного гломерулонефриту, прогресуючий розвиток ниркової недостатності;
- запальний процес негативно впливає на легені — можливий розвиток пневмоній, інфаркту тканин легенів, абсцесу, вираженої легеневої гіпертензії;
- недуга позначається і на роботі печінки, провокуючи розвиток гепатитів, цирозу, абсцесів;
- патологія часом вражає нервову систему — пацієнти нерідко страждають від менінгітів, інсультів, менінгоенцефалітів;
- можливо збільшення, абсцес, інфаркт або навіть розрив селезінки;
- іноді виникають ускладнення з боку судин — можливий розвиток тромбофлебіту, тромбоемболії, тромбозів, геморагічного васкуліту, формування аневризм з подальшим їх розвитком;
- у деяких випадках патологія призводить до швидкого розвитку гострих форм серцевої недостатності.
Найбільш небезпечним є бактеріально-септичний ендокардит, який нерідко закінчується септичними шоком. До переліку небезпечних ускладнень відносять емболію судин головного мозку, респіраторний дистрес-синдром, полиорганную недостатність —такі патології нерідко закінчуються смертю пацієнта.
Лабораторна діагностика і загальний огляд
При наявності тривожних симптомів дуже важливо вчасно звернутися до лікаря. Діагностика бактеріального ендокардиту включає в себе масу процедур, адже важливо визначити не тільки наявність патології, але і стадію і форму її розвитку, природу збудника.
- Для початку проводиться збір анамнезу. Лікарю важливо знати про наявність тих або інших симптомів. Цілком ймовірно, що фахівець поцікавиться інформацією про спосіб життя пацієнта, раніше перенесених захворюваннях, намагаючись визначити наявність тих чи інших факторів ризику.
- Лікарі оглядає шкіру, очі, слизову оболонку ротової порожнини та очей. Як вже згадувалося, на тлі ендокардиту на тканинах з’являється вельми характерна геморагічна висипка.
Надалі проводяться різні лабораторні дослідження.
- Загальний аналіз сечі і крові допомагає підтвердити наявність запального процесу в організмі. Крім того, дослідження дає можливість виявити ті чи інші супутні захворювання (наприклад, ураження нирок).
- Обов’язково проводиться і біохімічний аналіз крові. Зміна рівня холестерину, сечової кислоти та інших речовин допомагає зробити висновки про наявності уражень внутрішніх органів.
- Проводиться і коагулограма, яка дає можливість оцінити швидкість згортання крові, визначити ймовірність утворення тромбів.
- Інформативним є бакпосів. Таке дослідження дає можливість розвинути культуру збудника, визначити його різновид, перевірити чутливість бактерій до тих чи інших лікарських засобів.
- У план діагностики включають і імунологічне дослідження крові. Під час процедури в організмі пацієнта можна виявити специфічні антитіла, які виробляються імунною системою у відповідь на проникнення певного хвороботворного мікроорганізму. Таке дослідження допомагає визначити вид збудника.
- ПЛР-діагностика дозволяє виявити в крові і тканинах людини сліди генетичного матеріалу патогенних мікроорганізмів.
Інструментальні методи діагностики
Результати аналізів дають лікареві можливість виявити запальний процес, визначити тип збудника. Тим не менш, необхідний огляд внутрішніх органів для того, щоб з’ясувати ступінь їх пошкодження.
- Електрокардіографія — проста і доступна процедура, що дозволяє визначити наявність порушень серцевого ритму.
- Фонокардиограмма дає можливість виявити нехарактерні шуми в серці, які можуть свідчити про ураження тієї чи іншої частини міокарда та клапанів.
- Рентгенографія грудної клітини допомагає оцінити розміри серця, визначити наявність інфаркту легкого або застою крові.
- Одним з основних методів діагностики даного захворювання є Ехокг. Під час процедури лікар може виміряти товщину міокарда в певному місці, визначити розміри порожнин і отворів, наявні вади серця. До речі, більш інформативною є чреспищеводная Ехокг, так як в даному випадку датчик вводять через стравохід.
- Також проводиться магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія. Отримані знімки дозволяють лікарю дізнатися більше про зміни у структурі серця, визначити наявність порушень з боку інших органів.
Медикаментозне лікування
Чим раніше буде розпочато лікування, тим більше шансів на швидке одужання. Схема терапії залежить від багатьох факторів.
- Обов’язковим є прийом антибактеріальних препаратів, які допоможуть впоратися з збудником запального процесу. Ефективними вважаються антибіотики пеніцилінового ряду. Курс лікування в даному випадку триває не менше місяця.
- Іноді в схему терапії додають протигрибкові, противірусні та антипаразитарні ліки (якщо має місце приєднання вторинної інфекції).
- Для зняття запального процесу використовуються нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, «Нурофен», «Диклофенак», «Ібупрофен».
- У більш важких випадках пацієнтам призначають стероїдні препарати, які набагато швидше справляються з запальним процесом.
- Також в схему лікування включаються антикоагулянти та антиагреганти (наприклад, «Гепарин»), які допомагають запобігти утворенню тромбів і розвиток емболії.
Лікування такого захворювання проводиться виключно в умовах стаціонару, пацієнт повинен постійно перебувати під наглядом медичного персоналу. В даному випадку вкрай важливий цілодобовий моніторинг життєвих показників.
Бактеріальний ендокардит: клінічні рекомендації
Безумовно, правильно підібрані медикаменти дозволяють усунути збудника і купірувати симптоми запального процесу. Але є й інші заходи, які варто включити в схему лікування бактеріального ендокардиту. Рекомендації фахівців стосуються режиму і способу життя пацієнтів.
- Людині рекомендують постільний або напівпостільний режим. Під час лікування важливо обмежити фізичну активність, уникати стресів.
- Зрозуміло, варто відмовитися від шкідливих звичок, включаючи прийом алкоголю і куріння.
- Вкрай важливою частиною терапії є правильна дієта. Їжа повинна бути легкою і калорійною, насичувати організм вітамінами та поживними речовинами. В меню обов’язково потрібно включити фрукти і овочі (можна у вигляді пюре), свіжі соки, кисломолочні продукти, вівсяну кашу, нежирні сорти риби (готувати на пару або на грилі). Заборонені наваристі бульйони, гострі і смажені страви, копченості, кави, какао і шоколад.
Хірургічне лікування
Операція показана у тому випадку, якщо медикаментозна терапія не дає потрібного результату або ж у людини є небезпечні ускладнення (наприклад, емболія вимагає термінового хірургічного втручання).
Мета процедури — видалити структури, які є осередками розмноження бактерій. При цьому лікар нерідко видаляє пошкоджені і уражені клапани, які потім замінюються новими (клапанами біологічного походження, або ж протезами із спеціальних синтетичних матеріалів). Згідно зі статистикою, рівень смертності серед пацієнтів, які пройшли хірургічне лікування при бактеріальному ендокардиті, дорівнює 10%.
Профілактичні заходи і прогнози для пацієнтів
Профілактика бактеріального ендокардиту зводиться до своєчасного лікування всіх бактеріальних захворювань — ні в якому разі не можна відмовлятися від терапії або займатися самолікуванням, навіть якщо мова йде про звичайну застуду.
Після проведення операцій і деяких діагностичних процедур важливо пройти курс антибактеріальної терапії — це допоможе запобігти розвитку ускладнень. Якщо в організмі людини є хронічні вогнища запалення, то їх санація повинна проводиться не рідше 2-4 разів на рік.
Профілактика бактеріального ендокардиту у дітей (особливо новонароджених) зводиться до захисту організму матері від різного роду інфекцій. Не варто пропускати медичний огляди. Рекомендується періодично здавати аналізи, так як це допоможе визначити наявність запального процесу на ранній стадії. Пацієнти з вадами серця та клапанів повинні стояти на обліку у лікаря і регулярно проходити обстеження.
Що стосується прогнозів, то тут багато чого залежить від форми захворювання, стадії його розвитку, загального стану та віку пацієнта. Інфекційний бактеріальний ендокардит при відсутності терапії закінчується смертю людини приблизно через місяць, підгострий запалення — через шість місяців. Вчасно почата терапія допомагає зберегти життя пацієнту. Найбільш небезпечною є ситуація, при якій захворювання пов’язане з розвитком таких ускладнень, як сепсис і емболія. Доведено також, що діти та літні пацієнти переносять хворобу набагато важче. У 30% випадків бактеріальний ендокардит закінчується летально.
