Звідки прийшла біда
Бешиха – хвороба, яку найпростіше підхопити у вже хворого чи носія інфекції. Саме такі люди належать до категорії «резервуарів» – так це називається в медичній літературі. Бактерія може проникнути в шкірні покриви з зовнішнього джерела, інфекційного вогнища. Тривале використання стероїдних гормонів, як демонструє статистика, створює умови для швидкого зараження і активного розвитку колонії стрептококів. Відомо, що ризик пики вище, якщо людина хвора тонзилітом в хронічній формі, якщо зуби вражені карієсом або спостерігаються хвороби ЛОР-органів. Відкритий шлях в організм інфекції – шкірні травми, тріщини, подряпини, ранки. Аналогічні пошкодження слизових – ще один варіант проникнення стрептокока. Пошкодження носової порожнини, статевих органів – все це провокує ризик пики. Патологія частіше передається контактно або повітряно-краплинним способом.
Відомо, що збудник бешихи зустрічається на шкірних покривах, слизових багатьох здорових людей, при цьому хвороба не починається. Такі люди в медицині називаються носіями бактерій. Схильність до рецидивів при бешисі, імовірно, пояснюється спадковим фактором. Вище ризик запальних процесів для жінок у період, коли репродуктивна функція поступово згасає. Підвищена небезпека, якщо людина хвора недостатністю вен, виявлені різноманітні набряки, лімфостаз. Ймовірність зараження більше при наявності на стопах колоній грибків, а також у разі трофічної виразки.
