Особливості форм
Буває гострий, затяжний БОС. Перший випадок діагностують, якщо симптоматика спостерігається десять діб і більш тривалий часовий проміжок. Можливі рецидиви, безперервні рецидиви. Останнє характерно для осіб, хворих дисплазією бронхів, легень, бронхіолітом.
Залежно від тяжкості стану виділяють легкі випадки, середні, важкі, приховані. Для віднесення до конкретної групи необхідно проаналізувати, наскільки виражені хрипи, задишка, спостерігається ціаноз, якою мірою в акті дихання задіяні додаткові м’язові тканини. Лікар бере кров для аналізу газів, оцінює зовнішнє дихання. Враховують, що при будь-якій з форм хворий кашляє.
Форми і специфічні відмінності
При легкій формі хворий дихає з хрипами, в стані спокою не турбують ціаноз, задишка, дослідження крові дає параметри, близькі до норми. ФЗД – близько 80% щодо середньостатистичних. Самопочуття хворого нормальна. Наступна ступінь – задишка в стані спокою, ціаноз, охоплює трикутник носа, губ. Поступливі частини грудної клітки втягуються, а свист при диханні досить гучний, чутний на відстані. ФЗД оцінюється в 60-80% щодо норми, змінюються якості крові.
Важка форма супроводжується нападами, під час яких істотно погіршується самопочуття пацієнта. Дихання шумне, важкий, задіяні додаткові м’язові тканини. Виражений ціаноз, показники крові відступають від норми, ФЗД оцінюється в 60% і менше відносно стандартного. Прихований перебіг – специфічна форма БОС, при якій немає ознак клінічної картини, але ФЗД дозволяє сформулювати коректний висновок.
