Можливі ризики
Як правило, серйозні захворювання розвиваються тоді, коли глист потрапляє в черевну порожнину. В цьому випадку є величезний ризик появи механічної кишкової непрохідності, розвитку холециститу та жирового некрозу підшлункової залози. Не виключена поява панкреатиту та загострення апендициту.
Діагностичні заходи
Виявлення бичачого ціп’яка у людини – досить складна задача. Хвороба не має специфічних симптомів, тому на першому етапі лікарю доводиться проводити дуже делікатний опитування.
При певних підозри призначається проведення лабораторного аналізу калу.
У ряді випадків проводяться додаткові дослідження:
- метод Като;
- флотаційний метод Калантарян;
- відбиток на липкій стрічці;
- періанальної-ректальний зішкріб.
У деяких випадках не вдається визначити бичачий це або свининою ціп’як, що дуже важливо для призначення лікування. У такому разі проводиться лабораторне дослідження члеників.
Контрастна рентгенографія тонкого кишківника може підтвердити наявність віруса в організмі. На фото бичачий ціп’як схожий на світлі смуги на тонкій кишці.
При наявності глистів в крові може збільшуватися показник еозинофілів, але це так званий тимчасовий симптом, тому загальний аналіз крові не є обов’язковим при діагностичних заходах.