Діагностика
У першу чергу проводиться повне неврологічне обстеження пацієнта. Після цього для точної постановки діагнозу «деформуючий спондильоз» проводяться відповідні супутні дослідження:
- Рентген, що дозволяє встановити ступінь ураження хребців. Тут добре видно остеофіти, мають вигляд шипів, видно їх зрощення при його наявності. За допомогою рентгенівського знімка встановлюють, на якій стадії знаходиться захворювання, оскільки іноді його ознаки можуть мати виражений характер при невеликому розмірі їх, а може спостерігатися зворотна картина, коли ознаки неявно виражені, а патологічна динаміка в хребті значна.
- КТ і МРТ застосовують для виявлення звуження хребетного каналу і візуалізації здавлювання нервових волокон, перегляду стану нервів, зв’язок і дисків. За допомогою цих методів визначають висоту міжхребцевих дисків, ступінь пошкодження тканин і судин.
- Для виявлення порушень провідності нервових волокон використовується електронейроміографія.
- З метою виявлення пухлини або ділянки запалення застосовується радіоізотопне сканування. При цьому у патогенних зонах буде відзначатися найбільша концентрація радіоізотопів.
