Ускладнення
Коли людині поставлений важкий діагноз, помилкові хорди можуть погіршити стан пацієнта. Наприклад, якщо інфекційний міокардит спочатку розвивається на клапанах, то колонії можуть розвинутися і на ДХ. У такому разі ризики відриву вегетацій (бактеріальних наростів) збільшуються з подальшим потраплянням в загальний кровотік і закупоркою артерій.
Схожі процеси відбуваються при інфарктах міокарда. З-за зниженою роботи серця швидкість току крові в порожнинах сповільнюється. Зважаючи на наявність фальшхорд, особливо множинних, збільшується ризик утворення тромбів.
Діагностика
Обстеження пацієнта завжди починається з огляду. Нерідко діагноз ДХ ставиться спільно з дисплазією сполучної тканини. У такому випадку у хворого виявляється занадто високий зріст, худорлявість статури, часті вивихи суглобів, їх підвищена рухливість.
Важливим етапом діагностики є вислуховування серцевих тонів і виявлення систолічного шуму. При виявленні такого важливого ознаки пацієнт направляється на електрокардіографію.
Метод показує електричну активність серця. Запис ЕКГ при наявності ДХ може виявити різні порушення ритму серця: від екстрасистол до пароксизмальних тахікардій. Якщо результати сумнівні, доктор може призначити тривалу запис ЕКГ (холтерівське моніторування) або ЕКГ з фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл-тест).
В обов’язковому порядку пацієнт з серцевим шумом спрямовується на ехокардіографію. Ультразвукове дослідження серця дозволяє оглянути структуру серця, оцінити його роботу, виявити і описати помилкові хорди. Швидкості течії крові через кожен клапан, наявність завихрень в порожнинах, як розслабляється і скорочується серцева м’яз – все це допомагає лікарю судити про функції серця, про можливості впливу ДХ на гемодинаміку.
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД) використовується в останню чергу. Це найбільш достовірний спосіб виявити механізми порушень ритму. Воно буває інвазивним (зсередини) і не інвазивним (через стравохід). В обох випадках реєструється ЕКГ у спокої і при діагностичній стимуляції.
Так виявляються додаткові шляхи проведення, які можуть бути і в ДХ. Всі методи в сукупності дають докторові повну картину захворювання, на підставі якої він приймає рішення про подальше ведення пацієнта.
