Дифенін: інструкція по застосуванню, аналоги, склад та відгуки

Особливі вказівки при прийомі

Підбирати необхідну дозу слід з особливою ретельністю. Слід пам’ятати, що збільшена дозування здатна спровокувати непропорційне збільшення концентрації в крові. Через 7-10 днів після початку терапії епілепсії з використанням даного лікарського засобу необхідно провести аналіз з метою визначення концентрації речовини в крові пацієнта.

Використовувати «Дифенін» для монотерапії абсансів, а також для комбінованої терапії при паралельному розвитку абсансах і тоніко-клонічних судом не слід.

Фахівці не рекомендують використовувати препарат пацієнтам з діагностованою порфірією, оскільки можливе загострення захворювання.

Тривалі курси лікування здатні спровокувати зниження щільності кісткових тканин, розвиток остеопорозу, остеопенії, остеомаляції. У зв’язку з цим на протязі всього курсу лікування Дифеніном» необхідно контролювати рівень фосфору і кальцію в крові пацієнта. Рекомендований паралельний прийом препаратів з високим вмістом вітаміну Д.

При терапії пацієнтів дитячого віку в період інтенсивного росту збільшується ризик розвитку негативних впливів з боку сполучної тканини.

Під час курсу лікування спочатку щомісяця, а далі раз в 6 місяців необхідно проведення клінічних аналізів крові, лужної фосфатази, печінкових ферментів. Важливо контролювати стан щитовидної залози. При раптовій відміні «Дифемина» може виникнути епілептичний напад.

При наявності ознак, що вказують на гіперчутливість до компонентів препарату, або ознак розвитку синдрому Стівенса-Джонсона або Лайєлла препарат слід відмінити.

Терапія людей літнього віку і пацієнтів з порушеною функцією нирок і печінки передбачає корекцію дозування.

Концентрація фенітоїну у крові значно підвищується при гострій інтоксикації алкоголем. Якщо хронічна інтоксикація – знижується. На час курсу лікування пацієнту слід утриматися від этилсодержащих напоїв. Так само слід приймати і аналоги.

Цікаве:  Реленза: інструкція із застосування, відгуки, аналоги

Інструкція по застосуванню до «Дифенину» повідомляє, що терапія може супроводжуватися токсичними ефектами з боку ЦНС.

У рідкісних випадках при прийомі «Дифеніну» або аналогічних протиепілептичних препаратів пацієнта можуть відвідувати суїцидальні думки. Попереджати пацієнта про це необхідно заздалегідь.

На тлі прийому фенітоїну в сироватці крові може знижуватися концентрація Т4, збільшуватися концентрація глюкози, ГГТ (гама-глутамілтранспептидази) та лужної фосфатази.

«Дифенін» здатний провокувати розвиток гіперглікемії, якщо в крові спостерігається токсична концентрація основного компонента. У зв’язку з цим заборонено приймати його на тлі судом або гіпоглікемії, викликаних порушеннями метаболізму. Використання протиепілептичних препаратів підвищує ризик розвитку такого захворювання, як важкий ексфоліативний дерматит. Недуга супроводжується еозинофілією, лихоманкою, системними проявами. Не виключено розвиток загрозливих для життя станів, смертельний результат. Прояв таких ознак передбачає проведення повного обстеження пацієнта і повне скасування «Дифеніну».

Препарат здатний спровокувати виникнення жовтяниці, лейкоцитозу, гепатомегалії, еозинофілії. Не виключено підвищення рівня трансаміназ. При появі симптомів наведених захворювань прийом препарату рекомендується припинити.

Система кровотворення на терапію «Дифеніном» може відреагувати тромбоцитопенією, лейкопенією, гранулоцитопенией, агранулоцитозом, панцитопенией. В окремих випадках настає летальний результат. Були відзначені випадки хвороби Ходжкіна, псевдолимфом, доброякісної гіперплазії лімфовузлів, лимфоденопатии.

На час прийому препарату рекомендовано утримуватися від керування автомобілем та складними механізмами, а також від потенційно небезпечної діяльності.