Дисфункція яєчників: причини, симптоми, лікування, відгуки

Звичайно слабка половина людства ретельно стежить за станом свого жіночого здоров’я. При появі незвичних симптомів дами тут же мчать до лікаря і проходять необхідні обстеження. Разом з тим лише деякі приділяють належну увагу тривалості менструального циклу. І дуже даремно. Його збільшення або, навпаки, зменшення може бути викликане дисфункцією яєчників. Саме про цю патології і піде мова в статті.

Що таке дисфункція яєчників?

Даний термін означає розлад гормональної функції яєчників. При наявності даної патології вони перестають повноцінно виконувати свою роботу – продукування гормонів і статевих клітин.

Стан супроводжується порушеннями менструального циклу і появою інших характерних симптомів. Дисфункцію яєчників не можна залишати без уваги. Вона здатна привести до безпліддя та інших неприємних наслідків, мова про яких піде нижче.

У чому небезпека дисфункції яєчників?

При наявності даної проблеми організм жінки не здатний виробляти яйцеклітини. Тому відповідь на часто задається питання від пацієнток, чи можна завагітніти при дисфункції яєчників, буде, на жаль, негативним. Хоча варто зазначити, що вчасно розпочате лікування здатне вирішити цю проблему.

Якщо симптоми дисфункції яєчників ігнорувалися тривалий період часу, хвороба переходить у хронічну форму. Крім цього, можливі й інші негативні наслідки, такі як:

• міома матки;
• мастопатія;
• ендометріоз;
• безпліддя.

Було доведено, що при дисфункції яєчників значно зростає ризик виникнення онкологічних захворювань (рак ендометрію, молочних залоз). Особливо уважними повинні бути жінки, яким більше 40 років, так як саме в цьому віці відбувається природне згасання функції статевих залоз.

Причини розвитку захворювання

Причинами дисфункції яєчників може стати безліч різних чинників.

Запальні процеси в матці (ендометрит, цервіцит), її придатках (сальпінгоофорит, аднексит) і яєчниках (оофорит). Ризик виникнення даних патологій збільшується при недотриманні правил інтимної гігієни, переохолодженнях, зниженні імунітету, застуді, порушення техніки і часті спринцювання піхви.

Венеричні захворювання.

Вроджені або придбані розладу ендокринного характеру (ожиріння, діабет, захворювання надниркових залоз або щитовидної залози). Всі вони супроводжуються гормональним дисбалансом, який відбивається на статевій сфері.

Захворювання яєчників і матки. Зокрема, це можуть бути фіброма, пухлини яєчників, аденоміоз, ендометріоз, рак тіла та шийки матки і так далі.

Травми голови, під час яких відбулося пошкодження гіпофіза.

Перенапруження та нервове виснаження, яке виникло в результаті сильного фізичного або психологічного перевтоми, стресів, неправильного розподілу періодів роботи і відпочинку.

Переривання вагітності. Більшою мірою це стосується медичного аборту при першій вагітності. У цей період організм починає перебудовуватися, щоб у жінки була можливість виносити плід. Переривання даної перебудови може призвести до дисфункції яєчників і загрожує безпліддям.

Неправильне розміщення внутрішньоматкової спіралі. Важливо запам’ятати, що встановлювати такий пристрій можна лише при відсутності протипоказань. Надалі не можна забувати про регулярні контрольних обстеженнях.

Зовнішні фактори. До них можна віднести зміну клімату, променеві ураження, надмірну інсоляцію, застосування деяких медикаментозних препаратів.

У деяких випадках до стійкої дисфункції яєчників можуть призвести тільки порушення менструального циклу.

Ендокринологічні причини виникнення захворювання

В основі дисфункції яєчників лежать порушення регуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Саме передня частка гіпофіза відповідає за співвідношення рівня таких гормонів, як пролактин, лютеїнізуючий (ЛГ) та фолікулостимулюючий (ФСГ). Зниження рівня прогестерону і збільшення кількості естрогенів призводять до розладів менструального характеру, відсутності фази жовтого тіла та ановуляції (відсутності овуляції).

Види патологічного процесу

Дисфункцію яєчників поділяють на три основних види:

• ювенальна;
• репродуктвная;
• клімактерична.

Ювенальна дисфункція проявляється в юному віці. Зазвичай вона не представляє великої небезпеки, так як у дівчаток ще незріла ендокринна регуляція, для стабілізації менструального циклу знадобиться деякий час.

Дисфункція яєчників у репродуктивному періоді може вказувати на розвиток іншої хвороби або наближається безпліддя. Вона вимагає обов’язкового лікування, окрему увагу якому ми приділимо пізніше.

Клімактерична дисфункція яєчників є нормальним явищем у жінок старшого віку. Це природне згасання функцій статевих залоз. Даний процес має й іншу назву – менопауза. Зазвичай вона настає у віці 45-55 років. Ці зміни функції яєчників незворотні. У деяких випадках під час менопаузи можуть спостерігатися характерні симптоми:

• підвищене потовиділення;
• погіршення сну;
• часті позиви до сечовипускання;
• надмірна сухість слизових оболонок піхви і шкіри;
• припливи жару, які супроводжуються почервонінням шкіри;
• занепокоєння і дратівливість.

Позбутися від них можна за допомогою гормональної терапії. При відсутності протипоказань проводять її раз у п’ять років. Терапія натуральними гормонами заборонена при:

• варикозному розширенні вен з ризиком тромбоемболії;
• підозра на ендометріоз стінок матки;
• хворобах нирок, печінки, жовчного міхура і ендокринної системи;
• порушення згортання крові.

Але навіть у таких випадках не варто зневірятися, так як існують і альтернативні варіанти лікування. Це може бути терапія биоидентичных гормонів, фітогормонів або естроген-рецепторних модуляторів. Єдиний мінус даних речовин в тому, що вони надають менш виражений ефект.

Симптоми патологічного процесу

Явними ознаками дисфункції яєчників є:

• Нерегулярні менструації, їх надмірна інтенсивність або, навпаки, убогість, кровотечі в межменструальный період.
• Болі в попереку або внизу живота (тягнучі, переймоподібні або тупі) під час передбачуваної овуляції, в передменструальний або менструальний періоди.
• Неможливість завагітніти або невиношування вагітності.
• Ациклічні маткові кровотечі. Вони можуть бути різного типу: рідкісні (перерва становить більше 30 днів), часті (перерва менше 21 дня), тривалі (більше 7 днів), рясні (втрата крові понад 150 мілілітрів).
• Важкий перебіг передменструального синдрому. ПМС супроводжується надмірною дратівливістю або, навпаки, пасивної апатією, а також млявістю.
• відсутність менструації більше 6 місяців.
• Ознаки анемії: загальна слабкість, блідість шкіри, поганий апетит, запаморочення, тахікардія.

При цьому зовсім необов’язково наявність одночасно усіх або кількох ознак. Приводом звернутися за допомогою до фахівця є наявність хоча б одного з них!

У більш рідкісних випадках при дисфункції яєчників спостерігаються й інші симптоми:

• скупчення гною в яєчниках;
• надмірний ріст волосся по всьому тілу (гірсутизм);
• акне;
• зниження лібідо;
• збільшення ваги.

Зазвичай вони спостерігаються у тих пацієнток, у яких менструація настає менше восьми разів на рік.

Методи діагностики

Для діагностики і призначення лікування дисфункції яєчників знадобиться звернутися до гінеколога і ендокринолога. Кожен з даних фахівців проведе свої види досліджень, за результатами яких можна буде судити про наявність захворювання.

На прийомі у гінеколога буде проведено кілька з нижчеописаних процедур і аналізів:

• огляд на кріслі;
• взяття посіву з піхви на флору;
• ПЛР-аналіз;
• гістологічне дослідження ендометрію порожнини матки.

Ендокринолог призначить дослідження, які допоможуть мати уявлення про гормональному фоні пацієнтки:

• естрогену;
• пролактину;
• прогестерону;
• ЛГ;
• ФСГ;
• гормонів щитовидної залози;
• гормонів надниркових залоз.

При виникненні необхідності можуть призначити та інші дослідження:

• УЗД органів малого тазу, щитовидної залози та наднирників;
• гістологічні дослідження;
• гістероскопія;
• трансвагинальная ехографія.

При підозрі на ураження гіпофіза призначать проведення:

• рентгенографічного дослідження черепа;
• комп’ютерної томографії головного мозку;
• магнітно-резонансної томографії головного мозку.

У кожному окремому випадку необхідний комплекс діагностичних методів може спрощуватися або доповнюватися в залежності від клінічної картини захворювання. Наприклад, дівчаткам нерідко призначають аналізи:

• на рівень тромбоцитів;
• на рівень антитромбіну III;
• на згортання крові;
• на рівень протромбіну;
• на час кровотечі.

В репродуктивному віці окрема увага звертається на:

• можливі наслідки переривання вагітності;
• шийку і порожнину матки (чи є необхідність у вискоблюванні);
• ризик позаматкової вагітності.

Медикаментозне лікування

При діагнозі «Дисфункція яєчників» можна завагітніти. Але спочатку пацієнтці доведеться пройти курс лікування. Головними цілями останнього будуть:

Зупинка кровотечі і усунення інших невідкладних станів.

Усунення причини, що спровокувала дисфункцію яєчників.

Відновлення гормональної функції яєчників і нормалізація менструального циклу.

На першому етапі лікування дисфункції яєчників пацієнтці можуть призначити:

• Гормональну терапію.
• Застосування кровоспинних препаратів.
• Вишкрібання цервікального каналу і порожнини матки.

Препарати для лікування дисфункції яєчників підбираються в залежності від причин виникнення патології. Якщо вона була спровокована наявністю інфекційно-запальних процесів в органах малого тазу (запалення придатків, ендометрит і т.д.), необхідно буде пройти курс протизапальної та антибіотикотерапії. При порушеннях функцій залоз (гіпофіз, наднирники, щитовидна) буде призначена відповідна терапія гормонами.

Останній етап (нормалізація менструального циклу) вимагає проведення:

• гормональної терапії за допомогою прийому оральних контрацептивів, а також препаратів прогестерону та інших чистих гестагенів;
• голкорефлексотерапії;
• фізіотерапії;
• загальнозміцнюючої терапії (наприклад, прийому різних вітамінно-мінеральних комплексів, біологічно активних добавок, гомеопатичних препаратів).

Не меншу роль у процесі видужання і мають нормальний спосіб життя, режим, харчування, фізична активність. У деяких випадках може виникнути необхідність у відвідуванні психолога або психотерапевта.

Як лікувати дисфункцію яєчників, вирішує лікар. Саме він підбере максимально ефективні препарати і процедури, орієнтуючись на клінічну картину захворювання.

Лікування не закінчується усуненням симптомів захворювання. Після його закінчення пацієнтці необхідно буде приймати прогестерон з 16-го по 26-й день менструального циклу. Це дозволить уникнути рецидиву.

Якщо жінка планує незабаром завагітніти, їй доведеться пройти стимуляцію овуляції. Призначені лікарем препарати необхідно приймати з 5-го по 29-й день менструального циклу. При цьому з допомогою УЗД буде відслідковуватися швидкість розвитку фолікула. Як правило, стимуляцію проводять протягом трьох циклів поспіль.

Якщо вагітність не входить в плани на найближче майбутнє, достатньо буде прийому оральних контрацептивів. Вони допоможуть відновити менструальний цикл і захистять від негативних наслідків захворювання.

Народні методи лікування

Широко поширене лікування дисфункції яєчників народними засобами. Багато переконані, що використання лікарських рослин здатне запобігти небажану гормональну терапію. Така думка, на жаль, помилково, так як в основі захворювання лежать ендокринні розлади та без застосування таких препаратів не обійтися.

Разом з тим ніхто не забороняє використовувати одночасно медикаментозні і народні засоби для лікування дисфункції яєчників. Відгуки про таке поєднання, які залишають пацієнтки, в більшості випадків позитивні.

Народні методи лікування включають в себе внутрішнє застосування відварів різних лікарських рослин і спринцювання. У першому випадку зазвичай використовують:

• золототисячник;
• солодку;
• грушанку;
• буркун;
• мати-й-мачуху;
• корінь алтея;
• чебрець;
• листя кропиви дводомної;
• деревій;
• квітки звіробою.

Для спринцювань відмінно підходять настої, приготовлені з:

• квіток і листя безсмертника;
• кори дуба;
• квіток чорної бузини;
• ромашки.

Перш ніж починати проводити спринцювання або вживати відвари трав, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Профілактичні заходи

Як і з будь-яким іншим захворюванням, простіше не допустити виникнення дисфункції яєчників, ніж потім займатися її лікуванням та усунення неприємних наслідків. До того ж у профілактичних заходах даної патології немає нічого складного. Жінці досить просто:

Дотримуватися інтимну гігієну. Це вбереже від проникнення інфекції сечостатевих шляхів до важливих органів – матки, придатків, яєчників, сечового міхура.

Уникати переохолоджень. Зокрема, це правило стосується органів тазу. Їх перемерзание здатне стати причиною запалення матки, її придатків і яєчників.

Не забувати про регулярні відвідини гінеколога (раз у півроку) та своєчасному лікуванні захворювань, щоб не допустити їх переходу в хронічну форму.

Не допускати емоційного і фізичного перевтоми. Важливо скласти чіткий режим роботи і відпочинку.

Не займатися самолікуванням і ні в якому разі не приймати без призначення лікаря невідомі та сильнодіючі препарати.

Приймати гормональні засоби (наприклад, оральні контрацептиви), чітко дотримуючись розробленої лікарем схемою.

Відмовитися від шкідливих звичок.

Вести здоровий спосіб життя, який включає в себе правильне харчування, фізичну активність.

Виключити аборти. Особливо це стосується випадків першої вагітності!

Вести регулярне статеве життя з постійним партнером.

Не варто недооцінювати небезпеку і серйозність такої патології, як дисфункція яєчників. Важливо пам’ятати про негативні наслідки, які вона може спровокувати, і вчасно звертатися за допомогою до фахівців. На щастя, на сьогоднішній день це явище відмінно вивчена, тому пацієнтки можуть бути спокійні за своє здоров’я. Лікування пройде досить швидко, а дотримання профілактичних заходів не допустить повторного появи недуги.

Будьте здорові!