Діагностичні заходи
Розвиток даного захворювання загрожує вельми неприємними і серйозними ускладненнями, тому правильна і своєчасна діагностика допоможе вжити заходів для того, щоб уникнути небезпечних для життя станів.
При огляді пацієнта фахівець повинен звернути увагу на цілий ряд факторів: вік, характерні скарги, спосіб життя, схильність до розвитку запорів, характер харчування. Лікар також обстежує пацієнта, виявляючи за допомогою пальпації характерні для такого патологічного процесу хворобливі області.
Визначити клінічну картину патології і виявити дивертикулез допоможе також докладний анамнез.
Для постановки діагнозу людині також призначають ряд апаратних і лабораторних досліджень. До їх переліку входить:
Колоноскопія, яка є методом дослідження, що дозволяє зсередини оцінити стан порожнини кишечника. Дана процедура здійснюється з використанням спеціального гнучкого зонда, оснащеного на кінці відеокамерою. Зонд в кишечник вводиться через задній прохід. Картина виводиться на монітор, і у фахівця з’являється можливість візуально оцінити стан кишечника, визначити наявність дивертикул і взяти фрагмент тканини для проведення певного дослідження.
Іригоскопія – обстеження, при якому робиться рентген кишечника, попередньо наповненого контрастним речовиною. Якщо в сигмовидній кишці присутні дивертикули, таке речовина заповнює їх, і на знімку подібні мішкоподібні випинання візуалізуються дуже добре.
Лапароскопія, яка є методом діагностики і терапії одночасно. Під час даної процедури хірурги роблять в черевній стінці пацієнта три проколи, крізь які вводять мініатюрну камеру, що дозволяє оглянути поверхню органів і під збільшенням виявити на стінках кишечника навіть найменші зміни. Якщо існує необхідність, фахівець може видалити дивертикул. Процедура здійснюється під загальним наркозом.
У деяких ускладнених випадках призначають рентгенографію внутрішніх органів черевної порожнини або такі методики візуального дослідження, як МРТ, комп’ютерна томографія.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
