Порушення серцевого ритму, яке супроводжується появою позачергових скорочень серця, в медицині відомо під терміном «екстрасистолія». Лікування в даному випадку можливо, але вкрай важливо вчасно звернутися до лікаря. При відсутності терапії патологічні збої в роботі серця можуть призвести до раптової смерті людини. Саме тому варто дізнатися більше про причини і симптоми недуги.
Екстрасистолія серця: що це таке?
Багато людей цікавляться додатковою інформацією щодо даної патології. Чому розвивається екстрасистолія серця? Що це таке? Наскільки небезпечним може бути подібний стан?
Екстрасистолія (код за МКХ-10 — I49) являє собою порушення серцевого ритму, яке призводить до появи численних або поодиноких позачергових скорочень міокарда. Варто відзначити, що скорочуватися може як серцем, так і лише окремі його камери.
Подібний стан може бути фізіологічним. Наприклад, екстрасистолія нерідко спостерігається у професійних спортсменів.
Небезпечним є порушення серцевого ритму, які розвиваються на тлі тих чи інших захворювань. Згідно зі статистикою, найчастіше від екстрасистолії страждають пацієнти старше 50-55 років.
Нейрогенна екстрасистолія
Згідно зі статистикою, у здорової людини в добу можлива поява до 200 екстрасистол. Це вважається нормою, тому турбуватися з цього приводу не варто. Що провокує появу фізіологічної (нейрогенної) екстрасистолії? Причини можуть бути різними:
- вживання занадто великої кількості кави або міцного чаю;
- зловживання спиртними напоями;
- куріння;
- прийом наркотичних засобів;
- стреси;
- емоційне перенапруження, неврозоподібні стани;
- у жінок екстрасистоли частішають під час місячних.
Позачергові удари серця нерідко реєструються у професійних спортсменів, що пов’язано з особливостями їх діяльності та змінами серця на тлі підвищеної фізичної активності.
Захворювання, що супроводжуються екстрасистолією
Варто ще раз зазначити, що в добу можлива поява не більше 20 позачергових скорочень. В іншому випадку, можна говорити про патологічну, органічної екстрасистолії. Причини такого порушення серцевого ритму різні. Список факторів ризику досить широкий:
- різні вади серця;
- кардіоміопатія;
- кардіосклероз;
- різні форми серцевої недостатності;
- перикардити, ендокардити, міокардити та інші патології, що супроводжуються запаленням оболонок серця;
- пролапс мітрального клапана;
- гемохроматоз, який також призводить до ураження серцевого м’яза;
- дистрофія міокарда;
- ішемічна хвороба серця;
- ураження міокарда, пов’язані з тиреотоксикозом;
- до факторів ризику відносять алергічні реакції, інтоксикації при інфекціях і важких отруєннях;
- доведено, що, часом, екстрасистолії з’являються на тлі прийому деяких препаратів, включаючи, наприклад, діуретики, симпатолітики, ефедрин, антидепресанти.
Механізм розвитку: що відбувається на тлі патології?
У нормі скорочення серця запускаються фізіологічними водіями ритму, зокрема, синусно-предсердным вузлом. Якщо ж мова йде про екстрасистолії, то імпульс надходить з додаткових джерел — ектопічних ділянок підвищеної активності, які розташовуються, наприклад, у передсердях або шлуночках. У зв’язку з подібною активністю відбуваються незаплановані скорочення міокарда в період діастоли.
Екстрасистолія: класифікація
На сьогоднішній день існує безліч схем класифікації даної патології. В залежності від локалізації вогнища збудження, виділяються наступні форми:
- шлуночкова екстрасистолія (імпульси виникають в будь-якій ділянці ніжок пучка Гіса і поширюються тільки на шлуночки, ритм роботи передсердь не порушується);
- атріовентрикулярна екстрасистолія пов’язана з імпульсами, які утворюються у вузол Ашоффа-Тавара і поширюються як на шлуночки, так і на предсердья;
- передсердна екстрасистолія викликана появою порушення ектопічних осередках передсердь (імпульс в даному випадку спочатку викликає скорочення передсердь, після чого частково впливає на активність шлуночків).
У залежності від причин розвитку, екстрасистолія може бути:
- функціональної;
- органічної;
- токсичній.
До уваги беруть і послідовність позачергових скорочень:
- бигемия — в даному випадку екстрасистола виникає після кожного фізіологічно правильного скорочення міокарда;
- тригеминия — додаткове скорочення з’являється після кожних двох фізіологічних систол;
- квадригеминия — позачергова систола слід після кожних трьох скорочень.
Особливості клінічної картини
Як виглядає екстрасистолія? Симптоми в даному випадку безпосередньо залежать від загального стану пацієнта та наявності супутніх патологій.
Деякі люди і зовсім не відчувають позачергових скорочень — у них патологія протікає практично безсимптомно.
Якщо екстрасистолія виникла на тлі вегетосудинної дистонії, то можливо відчуття сильних поштовхів серця. Деякі пацієнти відзначають, що відчувають завмирання серця з наступним різким почастішанням ритму.
Існують і інші особливості, якими може супроводжуватися екстрасистолія. Симптоми можуть бути пов’язані з роботою нервової системи — деякі люди під час збою серцевого ритму відчувають незрозумілу тривогу, сильний страх. Можливі припливи жару, блідість шкіри, підвищена пітливість, проблеми з диханням. Короткочасне завмирання серця нагадує відчуття швидкого падіння. Іноді до вищеописаних симптомів приєднується задишка і різкий біль у грудині.
Можливі ускладнення?
На жаль, багато людей стикаються з такою проблемою як екстрасистолія. Лікування, в більшості випадків, допомагає підкоректувати стан пацієнта. Тим не менш, часом подібні патології перетворюються в більш небезпечні патології.
Чим небезпечна екстрасистолія? Варто відзначити, що почастішання скорочень шлуночків нерідко закінчується розвитком пароксизмальної тахікардії, а порушення ритму передсердь — їх тріпотінням. До числа найбільш небезпечних ускладнень відносять мерехтіння шлуночків, що нерідко закінчується раптовою і практично миттєвою смертю. Екстрасистолії, часом, призводять до хронічної ниркової недостатності, мозкового або коронарного кровообігу.
Діагностичні заходи
Запідозрити наявність такого порушення лікар може ще на етапі збору анамнезу та загального огляду. Надалі проводяться лабораторні дослідження, зокрема, біохімічний та загальний аналіз крові, а також тест на визначення рівня гормонів щитоподібної залози. Результати цих аналізів дають можливість визначити экстракардиальную причину виникнення порушень ритму. Надалі проводяться інші діагностичні процедури.
- Видно екстрасистолія на ЕКГ. На електрокардіограмі лікар може визначити наявність екстрасистол, зрозуміти їх характер, виміряти частоту позачергових скорочень.
- Більш повні результати дає добовий моніторинг ЕКГ. Така процедура дозволяє не тільки точно визначити частоту і характер екстрасистол, але і зрозуміти, що їх провокує, і в який час доби вони зазвичай виникають.
- Велоергометрія — реєстрація ЕКГ та показників кров’яного тиску проводиться на тлі фізичних навантажень (під час процедури використовується велотренажер).
- Додатково проводяться такі процедури як ехокардіографія, стрес-Ехокг, а, часом, і МРТ. Дані дослідження дозволяють визначити наявність захворювань серця і судин, а також інших систем органів.
На основі отриманих результатів лікар складає ефективну схему лікування.
Яку схему лікування може запропонувати сучасна медицина?
Що робити пацієнту, у якого виявлено екстрасистолія? Лікування в даному випадку безпосередньо залежить від причин виникнення позачергових серцевих скорочень. Якщо екстрасистоли поодинокі і не являють собою особливої загрози, то терапія може взагалі не знадобитися.
У випадках нейрогенної екстрасистолії пацієнтам призначають седативні ліки, транквілізатори. Пацієнтам також рекомендують відмовитися від шкідливих звичок, на час знизити фізичні навантаження, більш ретельно стежити за харчуванням і, звичайно ж, регулярно проходити медичні огляди.
Якщо ж порушення серцевого ритму пов’язані з застосуванням тих чи інших препаратів, то їх потрібно терміново скасувати і підібрати більш безпечні засоби.
Терапія при екстрасистолії, що виникла на тлі захворювань травної, нервової, ендокринної систем, зводиться до лікування саме основних захворювань. Деколи пацієнтам призначають протиаритмічні препарати. Хорошими вважаються такі засоби як «Аміодарон», «Кордарон», «Новокаїнамід». Дозування та графік прийому визначають індивідуально.
Найбільш небезпечною є шлуночкова форма екстрасистолії у тому випадку, якщо добова частота позачергових серцевих скорочень досягає 20-30 тисяч. Якщо антиаритмічна терапія не дозволяє купірувати симптоми, то проводиться хірургічна операція.
Народні методи лікування
Чи можна допомогти собі самостійно, якщо у вас діагностовано екстрасистолія? Народне лікування можливо, причому травники пропонують величезну кількість рецептів.
- Налагодити серцевий ритм можна за допомогою звичайного настою з кореня валеріани (його можна придбати на аптеці). Цей засіб найбільш ефективно в тому випадку, якщо екстрасистолія є нейрогенної і викликана стресом.
- Непоганих результатів можна досягти за допомогою відвару синіх волошок. Квітки цієї рослини (приблизно чайну ложку) залити склянкою окропу. Ємність закрити, дати настоятися, а потім процідити. Приймати потрібно тричі на добу по чверті склянки (краще пити відвар за 15 хвилин до їжі).
- Впоратися з порушеннями серцевого ритму допоможе і настій календули. Столову ложку сухої трави потрібно залити двома склянками окропу, накрити кришкою і залишити на годину. Після того, як суміш настоїться, її потрібно процідити. Пити рекомендується по 100 мл чотири рази на добу.
- При екстрасистолії і допомагає спиртова настоянка глоду. Її можна придбати в аптеці або приготувати самостійно.
Зрозуміло, застосовувати вищезгадані ліки самовільно не варто. Спочатку обов’язково проконсультуйтеся з лікарем — фахівець допоможе підібрати відповідні засоби та відповідну дозування.
Прогнози для пацієнтів
Ви вже знаєте про те, що являє собою екстрасистолія. Лікування за допомогою медикаментів, як правило, допомагає уникнути розвитку ускладнень і контролювати перебіг патології. Тим не менш, екстрасистолії, поява яких пов’язана з миокардитами, інфарктами та деякими іншими захворюваннями, часом переходять в мерехтіння шлуночків або передсердь.
Злоякісні форми даної патології часом ведуть до розвитку миготливої аритмії, шлуночкової тахікардії, а, часом, і раптової смерті пацієнта. Саме тому, ні в якому разі, не варто відмовлятися від допомоги лікаря.
