“Фенозепам” – антиневротическое лікарський засіб з анксіолітичну дію. Відноситься до класу транквілізаторів. Почав широко використовуватись в неврологічній і психіатричній практиці ще в радянські роки. Активно призначається лікарями досі, використовується при лікуванні пацієнтів як в стаціонарі, так і в домашніх умовах.
Склад і форма випуску
Препарат випускається у вигляді таблеток плоскої двоопуклої форми, білого кольору. Основна діюча речовина “Феназепаму” – бромдигидрохлорфенилбензодиазепин. В одній таблетці міститься 0,0005, 0,001 або 0,0025 г цього компонента. яку саме дозування вибрати – повинен вирішувати лікар. В якості допоміжних компонентів використовуються наступні компоненти: картопляний крохмаль, кальцію стеарат, тальк, лактоза, повідон.
Препарат продається також в ампулах для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення. На відміну від таблеток, в ін’єкційній формі препарату присутні також натрію дисульфит, розчин натрію гідроксиду, гліцерин, вода для ін’єкцій.
Продається в наступних варіантах фасування:
- картонна коробка з 10 ампулами “Феназепаму” і скарифікатором;
- контурна ячейковая упаковка з ПВХ-плівки з п’ятьма або десятьма ампулами лікарського засобу.
Для застосування в стаціонарних лікарняних умовах “Феназепам” проводиться у картонних коробках з картонній ґратами. В одній коробці може нараховуватися 50 або 100 ампул з розчином.
Показання до застосування
Інструкція по застосуванню до “Феназепаму” повідомляє, що препарат може використовуватися при наступних захворюваннях і станах:
- розлади сну при похмільному або абстинентному синдромі, при психотичних станах і прикордонному стані;
- епілепсія різної етіології;
- підвищена тривожність;
- біполярний розлад;
- шизофренії різної етіології;
- м’язова ригідність;
- панічні атаки;
- стан наркотичного або алкогольного делірію;
- неврозоподібні розлади і стани.
Рекомендоване дозування
Інструкція по застосуванню до “Феназепаму” повідомляє, що для отримання необхідної дозування таблетку можна розрізати навпіл або на чверть по фасці, яка видавлена на одній стороні. В умовах лікувального стаціонару можна підібрати необхідну в кожному конкретному випадку дозування, без побоювання спровокувати гостру психотичні реакцію.
Дія “Феназепаму” пролонговано: якщо пацієнт вже прийняв необхідну дозу і ефект не настає, то не варто відразу ж приймати чергову дозу – найчастіше такий підхід закінчується передозуванням.
При порушеннях сну слід прийняти 0,00025 г за півгодини перед сном. Якщо вага пацієнта більше ста кілограмів або хворий знаходиться в гострому психотичному стані, то психіатр може підвищити дозування до 0,0005 р.
Терапія неврозів та неврозоподібних станів здійснюється з допомогою дозування від 0,0015 г до 0,0003 р.
При вегетативних пароксизмах, підвищеної тривожності, моторному занепокоєнні слід приймати від 0,0002 г до 0,0006 г, залежно від тяжкості стану хворого.
При наркотичному або алкогольному абстинентному синдромі рекомендована добова доза становить від 0,0003 г до 0,005 г (якщо пацієнт перебуває в стадії можливого розвитку делірію, дозу можна збільшити під наглядом медичного персоналу, самовільне підвищення дози може призвести до погіршення стану і розвитку галюцинацій).
Тривалість лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнта. Інструкція по застосуванню до “Феназепаму” повідомляє, що при самовільному прийомі препарату можливий розвиток стійкої лікарської залежності.
Протипоказання до застосування
Препарат належить до класу строгорецептурных сильнодіючих лікарських засобів і має ряд протипоказань:
- шоковий або каматозное стан;
- закритокутова глаукома;
- діагноз ХОЗЛ;
- період вагітності і лактації;
- дитячий і підлітковий вік (до 18 років);
- індивідуальна чутливість до компонентів препаратів бензодіазепінового ряду;
- печінкова недостатність;
- хронічний пієлонефрит та гломерулонефрит в стадії загострення.
Побічні ефекти препарату
Даний транквілізатор відноситься до засобів першого покоління диазепинов і володіє багатим набором можливих побічних ефектів. Вони можуть виникати в перший тиждень прийому, коли йде звикання організму до нового речовині, або розвиватися внаслідок передозування. Інструкція по застосуванню до “Феназепаму” повідомляє, що можливі такі стани:
- шкірний свербіж, кропив’янка, деякі пацієнти в невротичному стані розчісують шкіру до кривавих ран;
- сильна сонливість і зниження концентрації уваги (при прийомі препарату заборонено сідати за кермо і займатися діяльністю, що вимагає підвищеної уваги);
- тимчасове погіршення короткочасної пам’яті;
- запаморочення, можливі непритомність;
- міастенія;
- дизартрія;
- порушення координації руху;
- дистонічні екстрапірамідальні розлади.
У деяких випадках можливий розвиток невмотивованої агресії, поява у пацієнта слухових і зорових галюцинацій, поява лікарської залежності.
Дія “Феназепаму” може проявитися через два-три години після прийому першої дози, а може через півгодини. Оптимально починати прийом і відстежувати індивідуальну реакцію на препарат в умовах стаціонару.
Правила продажу препарату
Призначення “Феназепаму” -трог рецептурну. Ні один аптекар під страхом можливого судового розгляду і грошового штрафу не стане продавати даний лікарський засіб простому бажаючому. Рецепт має бути виписана на спеціальному бланку латинським шрифтом. Після здійснення покупки “Феназепаму” фармацевт забирає рецепт і потім підшиває до звіту.
У минулому десятилітті аптеки захлеснула хвиля “фармацевтичних” наркоманів, які в пошуках дешевого способу змінити свідомість скуповували антидепресанти і транквілізатори. Саме тому правила продажу були настільки серйозно посилені.
“Феназепам” включений в список лікарських препаратів групи Б. Зберігати його рекомендується в сухому, темному, недоступному для дітей, прохолодному місці.
Наркотичний ефект від “Феназепаму”
Ейфорія від даного транквілізатора вельми сумнівна. Однак це не завадило сотням тисяч пацієнтів отримати від нього лікарську залежність. Після прийому високої дози таблеток можливі наступні ефекти:
- дереалізація і деперсоналізація;
- головокржуение, що нагадує стан при сильному алкогольному сп’янінні;
- втрата звіту про виконуваних діях;
- зниження швидкості реакції;
- практично повна втрата концентрації уваги.
Дія “Феназепаму”, як і багатьох інших транквілізаторів, досягає свого піку приблизно на третій-четвертий год з моменту прийому. Чим вище доза, тим, відповідно, більше ймовірність отримання дереалізації і деперсоналізації.
Зовнішні ознаки лікарського наркотичного сп’яніння
Препарат “Феназепам” при передозуванні викликає сильну седативну дію. Впізнати його можна за такими ознаками:
- хитка хода;
- нескладна повільна мова;
- розфокусований погляд;
- неможливість стояти прямо;
- розширені зіниці, які не реагують на яскраве світло;
- блідість шкірного покриву;
- сутулість і млявість.
Скільки діє “Феназепам”? Повне виведення метаболітів діючої речовини відбувається за 12-14 годин. При серйозній передозуванні цей час збільшується до доби. Симптоми передозування повністю залишають пацієнта приблизно на другу-третю добу (цей термін варіюється в залежності від ваги і стану здоров’я, а також від здатності печінки справлятися із загальною інтоксикацією організму).
“Феназепам” – повільна отрута або ліки?
Не варто категорично відмовлятися від прийому цього препарату. Багатьом людям він допоміг пережити сильний стрес і надав підтримку у загальній терапії психотичних станів.
Слід уважно прочитати інструкцію перед початком прийому препарату “Феназепам”. Якщо пацієнт не знає, що ліки викликає залежність, він може непомітно для себе пристраститися до високих доз. Тоді потрібно терапія вже для того, щоб подолати лікарську залежність.
Наслідки передозування “Феназепаму”
Навіть одноразове передозування завдає сильний токсичний удар по організму. Якщо вона здійснюється регулярно, можливий розвиток токсичного гепатиту, хронічної ниркової недостатності.
Медики радять при прийомі навіть невисоких доз транквілізаторів підтримати свою печінку і жовчний міхур прийомом жовчогінних препаратів (наприклад, “Хофитол”, “Холосас”).
Подібна халатність з дозуванням наносить серйозний удар по психіці.
Наслідки передозування “Феназепаму” не можна недооцінювати.
Порушується робота центральної нервової системи. Дозування транквілізаторів повинна підбиратися під наглядом лікаря, з урахуванням індивідуальних особливостей психіки пацієнта.
Лікування похмільного і абстинентного синдрому
Особливе місце “Феназепам” та аналоги цього ліки займають в терапії хронічного алкоголізму. У період абстинентного синдрому хворі люди втрачають сон, стають агресивними, дратівливими, тривожними. У цьому разі значну допомогу психіці можуть надати транквілізатори. Але якщо через пару тижнів пацієнт знову зловживає алкоголем або вживає наркотик – абстиненція повторюється. У результаті хворий чоловік знову змушений вдатися до прийому “Феназепаму”.
Скасування в підсумку стає болючою для нервової системи та психіки: адже пацієнт вже звик засинати тільки після таблетки. Щоб уникнути такого результату, хворим рекомендується лягти в наркологічний стаціонар і приймати рецептурні препарати лише під наглядом медичного персоналу.
“Феназепам” та алкоголь при одночасному прийомі надає сильну токсичну дію на печінку та нервову систему. Спостерігається множинна загибель нейронів (нервових клітин). Відбувається не тільки алкогольне, але і медикаментозне наркотичне сп’яніння. Пацієнт може впасти в непритомність, втратити свідомість, впасти в кому. Тому важливо не залишати його одного. Одночасний прийом “Феназепаму” і алкоголю неприпустимий. У деяких випадках це поєднання може спричинити летальний результат.
Яким більш безпечним препаратом можна замінити “Феназепам”?
Аналоги даного препарату:
- “Атаракс”;
- “Фенібут”;
- “Флуоксетин”;
- “Фезанеф”;
- “Транквизепам”.
Всі ці лікарські засоби також є транквілізаторами (крім “Флуоксетину” – це антидепресант), і вони також можуть викликати лікарську залежність.
Найбільш м’який та сучасний препарат з перерахованих вище – “Атаракс”. деякі провізори відпускають без рецепта. У рідких випадках він може викликати лікарську залежність. Його прийом дозволений навіть дітям та підліткам.
“Флуоксетин” надає м’яку седативну дію, вгамовує тривожність і піднімає настрій. Придбати в аптеці його можна тільки за рецептом психіатра або клінічного психотерапевта. Він має антидепресивну дію.
