Інструкція по застосуванню до “Фенобарбіталу” повідомляє, що препарат відноситься до класу протиепілептичних і снодійних засобів. Купити ці ліки можна лише за рецептом невропатолога, невролога або психіатра. “Фенобарбітал” активно застосовується при різного роду токсичних впливах на нервову систему. Він підвищує дезинтоксикаційну функцію печінки, завдяки чому може використовуватися при отруєннях этанолосодержащими напоями. Має седативну і заспокійливою дією.
Форма випуску препарату
Інструкція по застосуванню до “Фенобарбіталу” повідомляє, що препарат випускається в наступних формах:
- таблетки;
- порошок для змішування з рідиною для ін’єкцій;
- ампули для внутрішньом’язових ін’єкцій.
Таблетки можна використовувати для лікування в домашніх умовах. Вони зручні тим, що пацієнт може прийняти необхідну дозу в будь – який момент знаходиться він на роботі, в транспорті чи вдома. Ін’єкційний метод застосування кращий в умовах стаціонару, де можна здійснити цілодобове медичне спостереження за пацієнтом і усунути можливі побічні ефекти.
Діюча речовина та принцип дії
Основний діючий компонент препарату – речовина під назвою фенобарбітал. В якості допоміжних компонентів в таблетках використовується целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, тальк, лактоза, натрію діоксид.
Фармакопея вказує, що молекулярна формула фенобарбіталу як окремого речовини – C12H12N2O3. Він відноситься до класу барбітуратів. Це назва великої групи транквілізаторів минулого покоління, мають протиепілептичний, седативну, заспокійливу дію. Барбітурати по тривалості впливу на організм можна розділити на:
- препарати швидкої дії;
- проміжного дії;
- тривалої дії.
Сучасні лікарі не дуже люблять призначати “Фенобарбітал” з тієї причини, що барбітурати тривалої дії часто викликають лікарську залежність. Тому дозування і тривалість лікування треба підбирати дуже ретельно.
Принцип дії фенобарбіталу полягає в тому, що ця речовина підвищує чутливість рецепторів ГАМК до нейромедіаторам. Речовина здатна вплинути на термін розкриття нейронів, що сприяє більш активному входженню в них токів іонів хлору. В результаті збільшує гальмівний вплив ГАМК. При високій концентрації фенобарбіталу в крові відбувається уповільнення струмів іонів кальцію крізь мембрани клітин. Це призводить до сильного седативного ефекту, сонливість, загальмованість, зниження рухової активності та швидкості реакції.
Часто “Фенобарбітал” призначається в якості засобу, здатного вилікувати судомні напади при епілепсії, психозів, катаральній шизофренії. Протисудомна дія препарату зумовлена пригніченням активності деяких амінокислот і впливом на потенціалзалежні натрієві канали.
Показання до застосування
Інструкція до пігулок “Фенобарбітал” повідомляє, що препарат може принести користь при наступних захворюваннях і станах:
- епілепсія (за винятком абсансів);
- період похмільного синдрому;
- абстинентний синдром;
- гіперактивність, рухова розгальмованість;
- проблеми зі сном різної етіології;
- гемолитическое стан у немовлят;
- тривога, невмотивована агресія, дратівливість.
Протипоказання до прийому
Інструкція до “Фенобарбіталу” повідомляє про наступні протипоказання до застосування:
- хронічна ниркова недостатність;
- схильність до суїциду;
- пригнічення дихального центру;
- індивідуальна непереносимість діючої речовини.
При високих дозах фенобарбітал провокує пригнічення центрів довгастого мозку. Це викликає пригнічений, пригнічений стан, зниження когнітивних здібностей і сповільнену реакцію на зовнішні подразники.
Побічні дії при прийомі
Інструкція по застосуванню до пігулок “Фенобарбітал” повідомляє про наступні побічні дії препарату:
- З боку нервової системи: астенія, невмотивована агресія, підвищена дратівливість, тремор кінцівок, сонливість. У рідкісних випадках можливий розвиток парадоксальних реакцій (найчастіше у літніх людей і дітей) – різке збудження, рухове занепокоєння, синдром неспокійних рук.
- З боку кісткової системи організму – рахіт, остеогенез (при тривалому і безконтрольному застосуванні високих доз).
- З боку органів шлунково-кишкового тракту: нудота, порушення функції печінки, діарея, здуття живота (рідко).
- З боку серцево-судинної системи: мегалобластна анемія, скачки артеріального тиску (частіше зниження показників).
- З боку алергічних реакцій: кропив’янка, свербіж шкіри, набряклість деяких ділянок тіла, синдром Стівенса-Джонсона.
Лікарська залежність від “Фенобарбіталу”
Тривалий і безконтрольний прийом “Фенобарбіталу” (інструкція та відгуки підтверджують це) призводить до розвитку лікарської барбитуратной залежності. Це проявляється в руховому неспокої, неадекватних реакцій на навколишню дійсність, тремор кінцівок, зорові галюцинації, слабкість і запаморочення.
При спробі відміни препарату всі ці симптоми загострюються. У пацієнтів при барбитуратной залежно часто пропадає нормальний сон, внаслідок чого розвивається стан гострого делірію. Цей стан триває від кількох годин до п’яти днів і вимагає госпіталізації пацієнта.
Якщо не вживати ніяких терапевтичних дій для купірування делірію, то розвиваються зорові і слухові галюцинації. Вони можуть “диктувати” пацієнту заподіяти шкоду собі або оточуючим. Багато злочинів вчиняються саме в стані передозування медикаментозні засоби в поєднанні з алкогольними напоями.
Делірій розвивається тільки при регулярному вживанні великих доз “Фенобарбіталу”. При залежно від невеликих доз (дві-три таблетки на добу) найчастіше з’являється стійке безсоння, яка проходить в середньому через десять – дванадцять днів після повної відміни препарату.
Рекомендовані дозування
Якщо мета пацієнта – отримати заспокійливе і седативну дію, то потрібно приймати по одній таблетці два рази на добу.
При використанні препарату при безсонні приймають зазвичай по 0,1-0,2 грама перед сном, як протисудомного засобу 0,05-0,1 г два рази на день.
Інструкція по застосуванню “Фенобарбіталу” (відгуки підтверджують цей факт) повідомляє, що самостійно призначати собі терапевтичні дози заборонено. Дуже легко перевищити кількість діючої речовини, не враховуючи зріст, вага, стать, індивідуальні особливості організму. Тому точне дозування препарату може виписати тільки лікар-психіатр або психотерапевт.
“Фенобарбітал”: інструкція по застосуванню для новонароджених
У поодиноких випадках препарат може використовуватися для терапії судомних нападів у дітей і підлітків.
Інструкція до “Фенобарбіталу” повідомляє про максимальних разових дозах:
- немовлята від народження до шести місяців – 0,005 г;
- немовлята від шести місяців до року – 0,01 г;
- діти у віці від року до чотирьох – 0,02 г;
- діти віком від чотирьох до дев’яти років – 0,04 г;
- діти у віці від дев’яти до чотирнадцяти років – 0,075 р.
Використовувати ці дозування самостійно, без відома лікаря заборонено. Згідно інструкції по застосуванню “Фенобарбіталу”, у дітей частота виникнення побічних ефектів вище, тому самовільне прийом загрожує можливими проблемами.
Вибір даного препарату при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності у дитини – погана ідея, оскільки занадто сильну седативну дію барбітурату приведе дитину до сонливості і низької навченості.
Сумісність з алкоголем
Незважаючи на те що в показаннях до прийому препарату значиться “похмільний і абстинентний синдром”, слід бути вкрай обережним при змішуванні “Фенобарбіталу” з етаноловмісними напоями.
Інструкція до “Фенобарбіталу” згадує про те, що прямим протипоказанням до прийому є одночасний прийом ліків з алкогольними напоями. Це може викликати судоми, рясне блювання, токсичне ураження печінки. При передозуванні препарату, поєднаної з розпиттям алкогольних напоїв, можливий летальний результат.
Прийом таблеток в період похмільного і абстинентного синдрому передбачає використання Фенобарбіталу” тоді, коли пацієнт вже протверезів і його мучить безсоння, панічні атаки, тривожність. Препарат відмінно знімає ці симптоми і дозволяє вийти пацієнту на роботу і вести повноцінний спосіб життя, незважаючи на абстиненцію. Найголовніше – під час лікування не зловживати алкогольними напоями знову. Часто саме таке, повторне вживання “Фенобарбіталу” на тлі розпиття этанолосодержащих напоїв, призводить до фатальних для пацієнта наслідків.
Сумісність з іншими лікарськими препаратами
Прийом “Фенобарбіталу” паралельно з ацетазоламідом може призвести до розвитку рахіту. Речовини цих препаратів антагонируют один з одним і негативно впливають на кісткову тканину.
Інструкція до “Фенобарбіталу” попереджає, що прийом вальпроєвої кислоти може стати причиною до зменшення всмоктування діючої речовини. У зв’язку з цим седативну і заспокійливу дію значно знижується. “Фенобарбітал” небажано приймати одночасно з препаратами вальпроєвої кислоти.
Не можна приймати препарат паралельно зі спиртовими настоянками “Корвалол” і “Валосердин”, так як вони мають у своєму складі невелику кількість фенобарбіталу. При спільному застосуванні частка активної речовини в плазмі крові пацієнта збільшується – це призводить до передозування і розвитку лікарської залежності.
Варто окремо згадати про сумісність “Фенобарбіталу” з препаратами кофеїну та іншими лікарськими стимуляторами. Вони антагонируют один з одним, надаючи токсичну дію на центральну нервову систему. При цьому пацієнт не відчуває повною мірою ні дію стимуляторів, ні седативну дію “Фенобарбіталу”.
Медикаментозні аналоги
Незважаючи на те, що препарат є транквілізатором старого покоління, у нього є безліч активно використовуються в медицині аналогів. Інструкція по застосуванню до “Фенобарбіталу” повідомляє, що прийом транквілізаторів здійснюється суворо за призначенням лікаря. Це твердження справедливо для всіх аналогів препарату.
Ось перелік препаратів з дією, аналогічним “Фенобарбіталу”:
- “Топирол”;
- “Корвалол”;
- “Зептол”;
- “Орфирил”;
- “Габагамма”;
- “Депакин Хроносфера”.
Всі ці препарати володіють сильним седативною дією, деякі з них токсично впливають на нервові клітини, можуть знижувати когнітивні здібності на час прийому. Це всі лікарські засоби, що мають одну структурну формулу з препаратами барбитуратного ряду. На сьогоднішній день у продажу існують більш сучасні і безпечні транквілізатори нового покоління, які не викликають звикання і не чинять токсичної дії на нейрони.
