Лялькова містика
Як свідчать відгуки, фільм «Лялька» являє собою мікс усталених традицій лялькових хорроров з відомою психологічною повістю Генрі Джеймса «Поворот гвинта». Драма про батьківських серцях, понівечених смертю дитини, «імплантується» детектив, який після плавно й органічно трансформується в натуральну лялькову містику. Критики здебільшого визнали роботу режисера досить вдалою. Для Белла, попередні фільми якого містили масу дешевих спецефектів і не завжди вчасно застосовного псевдодокументального стилю, стрічка 2016 року є першим досвідом у створенні солідного, класичного кінопродукту. Експерти кіно, аналізуючи фільм «Лялька», у відгуках відзначали, що він виконаний на найвищому професійному рівні, а від аматорського трешу в картині не залишилося ні сліду. Напруга в ході розповіді нагнітається поступово, ефективно, але лаконічно, і в ключові моменти дійсно ятрять глядацькі нерви. Можна було з упевненістю стверджувати, що проект є кращим у фільмографії постановника, якщо б не одне «але».
