Для радянського кінематографа середини 50-х була характерна тенденція пошуку нових тем, серед яких панував звернення до людини. «Нічний патруль» з’явився на екранах в епоху відмови від парадності, монументальності і пафосності кіно кінця 40-х. Багато картини були присвячені побуті, їх автори з любов’ю описували своїх героїв, їхні долі, надії і сподівання, трагедії і розчарування. Таких різних за характеристиками, але олюднених персонажів і представили на суд публіки актори фільму «Нічний патруль» (1957).
Один з перших
Над створенням радянського художнього фільму «Нічний патруль» (1957, актори-виконавці головних ролей – Л. Свердлін і М. Бернес) працювали постановник Володимир Сухобоков, тандем сценаристів Михайла Маклярского і Льва Шейніна і художник Людмила Безсмертнова. Критики-сучасники відзначають безсумнівну присутність у стрічці елементів гостросюжетного, пригодницького жанру. У картині є і радянський характер, інтригуючий сюжет і геніально грають актори. Фільм «Нічний патруль» (1957) має ідеальний ритм оповіді, не відпускає ні на мить, навпаки, притягує і зачаровує. Це один з перших радянських кинодетективов на тему боротьби з тіньовою економікою.
Сюжет
Актори фільму «Нічний патруль» (1957) втілили на екрані наступну історію.
Бухгалтер оптового складу Нікіфоров (Е. Гуров), не звівши баланс, починає з’ясовувати першопричини і виявляє порушення в розподілі товару. Він звертається за допомогою до директора бази Казимиру Антоновичу Нежуку (Р. Кирилов), у вузьких колах відомого як кримінальний елемент «Барон». З ним минулими справами пов’язаний знуджений по Батьківщині «ведмежатник» «Вогник» (М. Бернес), вирішив добровільно здатися слідчому Івану Прокофьевичу Кречетову (Л. Свердлін).
Намагався добитися істини бухгалтера вбивають, базу грабують. Розслідування ускладнюється тим, що дочка вбитого (Ст. Ушакова) є коханої одного з розслідують справу міліціонерів Касьянова (Ст. Грачов), масла у вогонь додають наслідки любовних інтрижок працівника ОБХСС Соболєва (Ю. Кірєєв).
Видатний російський шансоньє
Одну з ключових ролей у фільмі виконав радянський співак Марк Бернес. Лауреат Сталінської премії і народний артист РРФСР є одним з найбільш шанованих і улюблених виконавців радянської естради. Багато в чому завдяки саме йому склався золотий фонд пісенної класики часів СРСР. У кіно співак почав зніматися з 1935 року, спочатку він грав епізодичні ролі, наприклад, у фільмах «Шахтарі» і «В’язні». Далі послідували більш значущі образи в кіно «Винищувачі», «Людина з рушницею» і «Велике життя». Виконавська майстерність Бернеса відрізнялося непомірним чарівністю і розташовує гумором. Всенародну любов виконавцю принесли картини про ВВВ. У стрічці «Два бійця» він з щирою задушевністю виконав пісню «Темная ночь» та стилізовану під одеські наспіви «Шаланди». Ці та інші композиції, вперше прозвучали в кінофільмах після прем’єри картин, транслювалися по радіо, були записані на платівки. У «Нічному патрулі» Марк виконав «Пісню про Батьківщину», також отримала всенародну любов.
Лев Наумович Свердлін
Образ справжнього непідкупного генерала (комісара) міліції зіграв у «Нічному патрулі» Лев Свердлін. Радянський виконавець став лауреатом трьох Сталінських премій і володарем високого звання Народного артиста СРСР. Кіноактор реалізував себе як педагог і театральний постановник. У кіно Лев Наумович почав зніматися в 1924 році. Цікавим фактом є те, що він був двічі екранним втіленням особистості видатного радянського воєначальника Семена Михайловича Будьонного в картинах «Олеко Дундич» (1954 р.) і «Невловимі месники» (1966).
Крім робіт у театрі і кіно, виконавець брав участь у озвучуванню і дубляжу іноземних фільмів. Підсумковим проектом Свердлина вважається постановка «Душа поета», в якій він виступив в якості режисера і актора.
