Відмітні особливості
Поняття флюорографії або рентгена легень дещо відрізняються. Однак багато хто вважає, що це два ідентичні поняття. Класична флюорографія відрізняється низькою вартістю і малою дозою опромінення. Однак якість знімків, отриманих у ході подібної процедури, буде гірше, ніж у рентгенографії. Це пов’язано з їх вирішенням.
Флюорографія надає знімки, якість яких дозволяє припустити наявність патології. Якщо ж це так, то пацієнту для постановки діагнозу потрібно пройти рентген грудної клітини. Ця методика дозволяє отримати великі знімки, якість яких буде на порядок вище. Флюорографія відноситься, скоріше, до профілактичним методам. Її легко проводити для великої кількості людей, що вкрай необхідно при проходженні профоглядів.
Питаючи, як часто можна робити флюорографію легенів, слід розглянути дозу опромінення при процедурі. Її можна порівняти з природним опроміненням, яке отримує людина протягом року. Так, при флюорографії організм отримує дозу радіації таку ж, як на протязі 10 днів в природних умовах. Вона становить 0,2-0,25 мЗв. При рентгенографії легень людина отримує дозу опромінення в 1,5 разів більше.
Згідно з встановленими нормами, в рік людина може отримувати дозу опромінення в процесі проведення рентгена, що дорівнює 1 мЗв. Якщо більше ніяких подібних діагностичних дій протягом року застосовуватися не буде, то флюорографію можна робити 4-5 разів, а рентгенографію легень всього 2-3 рази.
Проте варто відзначити, що плівкова класична флюорографія сьогодні практично залишилася в минулому. Сучасні клініки виконують цю процедуру на цифровому обладнанні. Доза опромінення в цьому випадку складає всього 0,03-0,06 мЗв. Ця процедура сьогодні також називається флюорографією. Тому відмінність подібних процедур в сучасних умовах практично стерлося.
