Діагностика
Дослідження на ураження гельмінтами досить складні і поділяються на групи:
- Морфологічні дослідження біопсії тканин органів. Методи дозволяють виявити паразитів, що мешкають в тканинах.
- Загальноклінічний, серологічний, імунологічний аналіз на гельмінти (аналіз крові, калу, сечі, УЗД внутрішніх органів з передбачуваної інвазією, ІФА, томографія тощо). Дослідження застосовують для діагностики гельмінтозу тканин органів.
- Паразитологічні методи дослідження дають найбільш інформативну картину стану хворого, дозволяють виявити черв’яків, яйця і личинки в біологічних рідинах (жовч, сеча, кров, блювотні маси, шлунковий сік і т. д.). Цей вид досліджень застосовується найбільш часто і дозволяє швидко визначити вид хробака.
Якщо при першому аналізі фахівця не вдалося встановити вид паразита, то призначаються додаткові дослідження за певною схемою. Пацієнту призначають здачу біологічних рідин (крім жовч, вміст 12-палої кишки) три рази через три або чотири дні. Перерва між повторними дослідженнями обумовлений необхідністю знайти яйця гельмінтів, які дорослий паразит відкладає з певною періодичністю.
Призначаючи той чи інший паразитологічний аналіз, лікар керується підозрами. Якщо ознаки хвороби вказують на кишкова поразку, то для досліджень здається кал, якщо підозрюється інвазія печінки, то для дослідження необхідно здати жовч, вміст 12-палої кишки. Поступово, методом виключення виявляється уражений орган і вид гельмінта.
