Опис недуги
Людина сприйнятлива до збудника даної патології в 100 % випадків. Найбільш страждають від цього захворювання, що супроводжується нирковим синдромом, чоловіки від 20 до 60 років.
Для геморагічної лихоманки подібного виду характерні сезонність і наявність конкретних ендемічних територій. Пік захворюваності відзначається з початку літа до кінця осені. У Росії найвища частота захворюваності цієї вірусної інфекційною патологією з нирковим синдромом зафіксована в таких регіонах, як Татарстан, Удмуртія, Республіка, Самарська і Ульяновська області.
Часті випадки хвороби реєструються також в Поволжі й у широколистяних зонах Уралу. У трохи меншою мірою випадки патології зафіксовані у Східній Сибіру.
Перенесена одноразово геморагічна лихоманка з супроводом ниркового синдрому дає стійкий імунітет до кінця життя.
Вірус, який викликає це захворювання, в людському організмі осідає на слизових дихальної і травної систем, де він починає активно розмножуватись і проникати в кров. У даний період у хворого спостерігається виражений інтоксикаційний синдром, який зумовлений проникненням у кровоносне русло даного виду інфекції. Надалі цей вірус локалізується на внутрішніх стінках судин і порушує їх цілісність. У пацієнта розвивається гострий геморагічний синдром. Віруси виводяться з організму за допомогою сечовидільної системи, тому відбувається розвиток наступної клінічної картини:
Цей період патологічного процесу найбільш небезпечний і характеризується, як правило, смертельним результатом. В більш сприятливих випадках починає формуватися зворотний процес у вигляді розсмоктування геморагій, відновлення видільної функції нирок. Тривалість даного відновлювального періоду при геморагічній лихоманці може становити, як правило, від одного року до трьох років.
